Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючі ознаки, які свідчать про підвищену суспільну небезпечність одержання неправомірної вигоди (наприклад, поєднання його вимаганням неправомірної вигоди , її значний, великий або особливо великий розміри, відповідальне чи особливо відповідальне становище службової особи, яка її одержала, тощо), належить ставити у вину і співучасникам, якщо ці ознаки охоплювалися їхнім умислом.

При кваліфікації одержання неправомірної вигоди за ознаками значного, великого або особливо великого розміру слід керуватися приміткою до ст. 368 ККУ виходячи з неоподаткованих мінімумів доходів громадян, установленого законодавством України на момент вчинення цього злочину. За змістом закону не об'єднане єдиним умислом одержання неправомірної вигоди, кожна з яких не перевищує відповідно 100, 200 або 500 разів неоподаткованих мінімумів доходів громадян, не може кваліфікуватись як одержання неправомірної вигоди відповідно у значному, великому або особливо великому розмірах, навіть якщо загальна її сума перевищує останній. У зв'язку з цим послідовне одержання однієї неправомірної вигоди у значному, другої - у великому, а третьої - в особливо великому розмірі належить кваліфікувати за сукупністю злочинів, тобто за частинами 3, 4 ст. 368 ККУ. Коли ж умисел службової особи при одержанні декількох неправомірних вигод був спрямований на збагачення у значних, великих чи особливо великих розмірах (наприклад, у випадках систематичного одержання хабарів на підставі так званих такс або у формі поборів, данини тощо), її дії треба розцінювати як один злочин і залежно від фактично одержаного кваліфікувати за відповідною частиною статті 368 ККУ. Якщо при умислі службової особи на одержання неправомірної вигоди у значному, великому або особливо великому розмірі нею було одержано з причин, що не залежали від її волі, лише частину обумовленої неправомірної вигоди, вчинене належить кваліфікувати як замах на одержання неправомірної вигоди у розмірі, який охоплювався її умислом [12].

Отже, кваліфікуючими та особливо кваліфікуючми ознаками злочину є: одержання неправомірної вигоди у значному розмірі; одержання неправомірної вигоди у великому розмірі; одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі; вчинення злочину службовою особою, яка займає відповідальне становище; вчинення злочину службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище; вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб; вчинення злочину повторно; вчинення злочину, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

ВИСНОВКИ

Таким чином, у результаті імплементації національного законодавства до європейського, зазнали змін досить багато норм Кримінального кодексу України, що встановлюють відповідальність за так звані спеціальні види службових злочинів, вчинення яких також зумовлене службовим становищем суб'єкта. Одним із них є зміна ст. 368 ККУ прийняття пропозиції, обіцянки та одержання неправомірної вигоди службовою особою, яка за старим законодавством містила положення одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Прийняття пропозиції, обіцянки та одержання неправомірної вигоди службовою особою - це одна з найбільш небезпечних форм корисливого зловживання владою чи службовим становищем.

Предметом злочину є неправомірна вигода.

При кваліфікації цього злочину слід виходити з того, що його безпосереднім об'єктом є суспільні відносини, що забезпечують правильну (нормальну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ чи організацій, а також їх службових осіб, в частині їх непідкупності та фінансування виключно у порядку, встановленому законодавством. У разі вимагання неправомірної вигоди додатковим факультативним безпосереднім об'єктом цього злочину може виступати власність, фізична чи психічна недоторканність особи, її честь і гідність тощо

Об'єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами:

1) прийняттям службовою особою пропозиції чи обіцянки надати їй або третій особі неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує або обіцяє неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй

влади чи службового становища;

2) одержанням службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища

Суб'єкт злочину спеціальний - службова особа . Дії особи, яка сприяла тому, хто прийняв пропозицію, обіцянку або одержав неправомірну вигоду, чи тому, хто її пропонував або надав, або організувала цей злочин, або підбурила до його вчинення, належить кваліфікувати як співучасть у злочині, передбаченому ст. 368 ККУ.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом.

До кваліфікуючих й особливо кваліфікуючіх ознак злочину належать: одержання неправомірної вигоди у значному розмірі;

- одержання неправомірної вигоди у великому розмірі;

- одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі;

- вчинення злочину службовою особою, яка займає відповідальне становище;

- вчинення злочину службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище;

- вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб;

- вчинення злочину повторно;

- вчинення злочину, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бутович О. Досвід кримінально-правової протидії корупційним злочинам у Франції / О. Бутович // Вісник Національної академії прокуратури України . - 2013. - №4. - С. 90-94.

2. Валлє В. Кримінальна відповідальність за корупційні злочини в Україні / В. Валлє [Електронний ресурс]

3. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - №30. - Ст. 141.

4. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією (ETS 173): Конвенція, Міжнародний документ від 27.01.1999 №ETS173 // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2007. -№47-48. - Ст.497.

5. Кримінальний кодекс Нідерландів [Електронний ресурс]

6. Кримінальний кодекс Німеччини [Електронний ресурс]

7. Кримінальний кодекс України: Кодекс України від 05.04.2001 №2341-III // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2001. - №25-26. - Ст.131.

8. Найдьон Є.М. Загальноправова характеристика фактів одержання неправомірної вигоди посадовими особами державних органів України (на основі діяльності підрозділів податкової міліції Міністерства доходів та зборів України щодо протидії корупції) / Є.М. Найдьон, Р.П. Томма // Митна справа. - №5(89). - 2013. - С. 122-126.

9. Про державну службу України: Закон України від 16.12.1993 №3723-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - №52. - Ст. 490.

10. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 07.04.2011 №3206-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2011. - №40. - Ст.404.

11. Томма Р.П., Характеристика фактів одержання неправомірної вигоди посадовими особами державних органів України / Р.П. Томма, В.І. Варивода // Право і суспільство. - №1. - 2014. - С. 166-170.

12. Узагальнення судової практики розгляду справ про адміністративні корупційні правопорушення та деякі злочини, передбачені розділом XVII Кримінального кодексу України [Електронний ресурс]