- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає заяву чи скаргу;

- скасовувати або змінювати рішення, які оскаржуються, у випадках, передбачених законодавством України;

- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконаная прийнятих у зв'язку із заявою чи скаргою рішень;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги й суть прийнятого рішення;

- вживати заходів щодо припинення неправомірних дій;

- виявляти та ліквідовувати причини й умови, що сприяли порушенням;

- вживати заходів щодо відшкодування матеріальних збитків;

і здійснювати інші заходи, передбачені Законом "Про звернення громадян" та іншими законами України.

Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі поставлені в ньому питання, прийнято обґрунтоване рішення та вжито потрібних заходів щодо його виконання і заявника повідомлено про результати перевірки звернення і прийняте рішення.

2.5 Юридична відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян

заява скарга юридичний право

Структура системи роботи із зверненнями громадян є неповною без розгляду питання про юридичну відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян.

За загальним правилом, притягнення до відповідальності за порушення законодавства про звернення громадян відбувається згідно чинного законодавства про адміністративну, кримінальну, цивільну відповідальність. Тобто, це залежатиме від особливості вчиненого правопорушення, важливості питання, складності та важкості діяння.

Юридичну відповідальність за порушення законодавства про звернення громадян можна поділити на:

1) юридичну відповідальність посадових осіб;

2) юридичну відповідальність громадян.

Статтею 24 Закону України "Про звернення громадян" для осіб, винних у порушенні законодавства про звернення громадян, передбачено цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. [2,3]

Громадяни мають право на стягнення матеріальних (грошових) збитків, нанесених їм неправомірними діями посадових осіб, що брали участь у розгляді звернень громадян чи безпосередньо вирішували справу. Такі справи вирішуються у судовому порядку. Зауважимо, що не потрібно „боятись" судового розгляду; пам'ятайте, що згідно з Конституцією України суд є основним гарантом захисту прав громадян. Стаття 55 Конституції України закріплює право кожного на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. [1]

У випадку задоволення скарги орган або посадова особа, яка прийняла неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов'язані з поданням і розглядом скарги, обґрунтовані витрати, понесені у зв'язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. [8]

Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом (ст.25 Закону України "Про звернення громадян").[2,12]

Матеріальні збитки можуть включати як витрати коштів, пов'язані з виїздом для розгляду скарги відповідним органом, так і втрачений заробіток, неотриманий прибуток за цей час. Моральна шкода може бути суттєвішою за грошову, оскільки мова йдеться про Ваше фізичне і психічне здоров'я. Розмір відшкодування моральних збитків у грошовому еквіваленті визначається судом. Моральною шкодою визнається шкода, що призвела до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, витрат додаткових зусиль для організації свого життя. Характеристики моральної шкоди містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду №4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди". Зокрема, до моральної шкоди відносять втрату або приниження ділової репутації особи.

Законом України "Про звернення громадян" передбачено також відповідальність громадян за подання звернень протиправного характеру. Так, в статті 26 даного закону зазначено, що подання громадянином звернення, яке містить наклеп і образи, дискредитацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та їхніх посадових осіб, керівників та інших посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно під форм власності, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі та інших дій, тягнуть за собою відповідальність, передбачену чинним законодавством. [11]