- створення міжвідомчої системи дослідження проблем торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів;

- створення спеціалізованого фонду сприяння протидії торгівлі людьми та пов'язаним з нею злочинам.

Профілактичні заходи повинні здійснюватися з урахуванням реального поширення торгівлі людьми та пов'язаних з нею злочинів як у цілому по Україні, так і по окремих областях, а також серед окремих категорій населення, насамперед серед молоді.

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОФІЛАКТИКИ ТОРГІВЛІ ЛЮДЬМИ НЕУРЯДОВИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

2.1 Практика роботи неурядових організацій щодо профілактики торгівлі людьми в Україні та Миколаївській області

Найбільш впливові на загальнонаціональному та міжнародному рівнях неурядові організації, які займаються профілактикою торгівлі людьми - всеукраїнські та міжнародні організації Спілка жінок України, “Жіноча Громада”, Союз українок, “Дія”, Школа рівних можливостей, Жіночий консорціум, Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда - Україна”. Вони мають за мету пошук шляхів впливу на органи влади з метою формування цивілізованої політики щодо дотримання прав людини в Україні та активну її участь у реалізації. Сьогодні неурядові організації України активно лобіюють необхідність ратифікації Європейської Конвенції про протидію торгівлі людьми (травень 2005 р.) [13, 27].

Міжнародна організація ЕКПАТ - це всесвітня мережа, що присвячує свою діяльність викорененню комерційної сексуальної експлуатації дітей. Існує 71 група у 64 країнах світу, що входять до складу мережі. В Україні до складу мережі входять 22 неурядові організації. Робота, що здійснюється організаціями мережі ЕКПАТ, включає поширення обізнаності щодо втягнення дітей до проституції та порнографії, захисту дітей, які ризикують стати жертвами торгівлі людьми та сексуальної експлуатації, підвищення рівня кваліфікації фахівців [2, 46].

Досвід центру “Ла Страда - Україна”. Однією з перших організацій, що почала діяльність у напрямі запобігання торгівлі людьми, був Міжнародний жіночий правозахисний центр “Ла Страда - Україна”, який ставив собі за мету, перш за все, привернути увагу громадськості та представників державних структур до проблеми торгівлі жінками як до брутального порушення елементарних прав людини. Але зі зміною ситуації, зростанням розуміння важливості проблеми, коригувалися й основні програмні цілі роботи: формування спільних програм дій з державними органами та іншими неурядовими і міжнародними організаціями (1998-1999), розвиток превентивної діяльності (1999-2001), створення мережі неурядових організацій та відпрацювання механізму допомоги потерпілим від торгівлі людьми (2000-2002) та ін. Напрями роботи центру комплексні. Це допомога потерпілим від торгівлі людьми; організація роботи “гарячої лінії”; проведення досліджень з проблем насильства стосовно жінок; експертиза законодавчих актів, які стосуються становища жінок в Україні; просвітницька діяльність серед молоді з проблем загальнолюдських жіночих прав та запобігання торгівлі жінками й інших видів насильства та експлуатації; робота з масмедіа, розповсюдження інформації з проблеми; видання матеріалів, бюлетенів, друкування листівок з проблем запобігання торгівлі людьми та їх розповсюдження серед українського жіноцтва; проведення семінарів, робочих секцій, конференцій з цієї проблеми; співпраця з працівниками державних структур з метою формування національної програми дій щодо запобігання торгівлі жінками в Україні; співпраця з посольствами зарубіжних держав в Україні та українськими посольствами за кордоном; співпраця з урядовими та неурядовими організаціями в Україні та за кордоном з метою запобігання торгівлі жінками і допомоги жертвам цього злочину [8].

Спілка жінок України з 2001 року являється ініціатором щорічного проведення Міжнародної акції “16 днів протидії торгівлі людьми”.

При організації Спілки жінок України з 2005 року працює Дорадча рада з протидії торгівлі людьми, яка координує роботу органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, спрямованих на подолання цього ганебного явища. 2008-2009 рр. - проект „Підтримка забезпечення сталого характеру та довгострокових результатів обласної Програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року в Україні” за підтримки Міжнародної організації з міграції. 2009-2010 рр. - проект “Міські громади проти торгівлі людьми” за підтримки Західноукраїнського центру “Жіночі перспективи” [21, 68].

Український фонд «Благополуччя дітей» має за мету впровадження проекта «Запобігання торгівлі людьми шляхом розвитку соціальної роботи та мобілізації громад» виконується із січня 2009 року трьома партнерськими організаціями. Основним виконавцем проекту є Міжнародна організація з Міграції (компонент «Запобігання торгівлі людьми»), партнерами проекту є Український фонд «Благополуччя дітей» (компонент «Соціальна робота») та Західноукраїнський ресурсний центр (компонент «Розвиток громади»). Проект фінансується з коштів, наданих Швейцарським Бюро співпраці в Україні у рамках програми запобігання торгівлі людьми. Партнерами проекту є Міністерство освіти і науки України та Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. Проект розраховано на три роки. Мета проекту - зменшити негативні наслідки торгівлі людьми та неконтрольованої міграції у окремих регіонах України через широке залучення місцевих соціальних працівників та педагогів, а також через підготовку та підтримку громадських активістів у місцевій роботі на основі розвитку громад. Проект розпочав роботу у чотирьох регіонах: у Львівській, Донецькій, Івано-Франківській областях України та у Автономній Республіці Крим. У кожній з областей проект обрав чотири населених пункти (два сільських та два міських), на базі яких буде здійснюватися робота, яка включає навчання для громадських активістів та соціальних працівників, реалізацію програми малих проектів, дослідження стану міграції та роботу у громадах, спрямовану на зменшення відтоку трудових ресурсів з України. Головною цільовою групою проекту є підлітки та молоді люди, які стоять перед життєвим вибором - мігрувати за кордон або залишатися в Україні. Завдання проекту полягає у тому, щоб допомогти громадам створити у себе більш сприятливе середовище, щоб молоді люди були схильні залишитися в Україні, а не виїжджати за кордон. Для цього проект працюватиме безпосередньо з молоддю, а також залучатиме громадських активістів, сільські ради, школи, міські соціальні та медичні установи, за підтримки місцевої державної влади, органів самоврядування та громадських організацій. На місцевому рівні проект має намір працювати за підтримки ініціативних груп на основі громад сіл, а також груп активістів у цільових містах, під керівництвом місцевих координаторів, з метою забезпечення підтримки заходів та ініціатив проекту. Компонент проекту «Розвиток громади» надаватиме інформаційні, консультаційні та навчальні послуги для місцевих громад у відібраних проектом селах та районних містах. Громади, які приймають у проекті, отримають можливість проходження навчання з розвитку громад, соціальної роботи та запобігання торгівлі людьми; також передбачена програма малих грантів для партнерських сіл проекту. На базі кожного села - партнера проекту працюватиме місцевий координатор, обраний з місцевих мешканців [15].

Українська громадська організація «ВЗАЄМОДІЯ» здійснює профілактичну роботу з проблеми торгівлі людьми. Проводить регіональні освітні семінари «Шляхи взаємодії соціальних інститутів задля подолання проблеми торгівлі людьми», впроваджує проект «Чоловіча безпека», тренінг «Формування толерантного відношення членів сімей постраждалих від торгівлі людьми до ситуації, яка склалася в їх сім'ї», тренінг «Адвокація: плануємо зміни, досягаєм цілей» [21].

В Миколаєві профілактикою торгівлі людьми займається Миколаївський благодійний фонд «Любисток». Основні напрямки роботи: превентивна робота серед різних верств населення; робота «Гарячої лінії» з правових питань; сприяння реалізації прав та реінтеграції постраждалих від торгівлі людьми; сприяння підвищенню кваліфікації працівників структур, дотичних до проблеми. Види діяльності: інформаційні послуги, громадська експертиза, консультування, організація навчальних заходів, просвітницька діяльність, соціальний догляд [19].

Миколаївська обласна організація Товариства Червоного Хреста України бере активну участь у протидії торгівлі людьми , зокрема проводить навчальні сесії та семінари, спрямовані на зменшення ризику стати жертвою трафікінгу. На сьогоднішній день ця робота проводиться більш інтенсивно та публічно. На підвищення уваги до цієї проблеми спрямовано проведення місцевих конференцій, круглих столів та тренінгів, зустрічей та обговорень у робочих групах, ініційованих представниками місцевої влади та НУО. З квітня 2005 року Товариство Червоного Хреста України у співпраці із Червоним Хрестом Данії проводити комплекс заходів, спрямованих на зменшення ризику торгівлі людьми в Україні. Миколаївська обласна організація Товариства Червоного Хреста України стала активним учасником цього напрямку роботи [19].

Отже, велику роль у запобіганні торгівлі людьми, формування громадського суспільства та демократичних перетворень, яку відіграють неурядові організації, - це не тільки вимога сучасних міжнародних документів, але й результат практичної діяльності неурядових організацій, їх високої активності в політичному та соціальному житті країни, високого професійного та наукового потенціалу активістів, глибоких знань соціальних, політичних, економічних проблем сучасної України, досвіду міжнародного спілкування, знайомства зі шляхами вирішення проблем у демократичних країнах світу.

2.2 Методичні аспекти організації профілактичної роботи неурядовими організаціями щодо торгівлі людьми

На етапі планування інформаційно-просвітницької роботи важливо вибрати оптимальні способи подачі навчального та інформаційно-просвітницького матеріалу. Часто при виборі конкретних форм та методів роботи організація керується, насамперед, досвідом та рівнем володіння співробітниками тією чи іншою методикою. Однак, варто звернути увагу й на інноваційні методи, які виявилися ефективними в роботі інших організацій. Загалом, існують різноманітні класифікації форм та методів роботи, але ми спробуємо зупинитися на тих, які будуть важливими для планування інформаційно-просвітницької роботи з протидії торгівлі людьми [20, 11].

Усі існуючі форми та методи роботи залежно від участі аудиторії поділяються на пасивні (лекція), активні (групова робота) та інтерактивні (тренінг, дискусія, рольові ігри тощо).

Пасивні технології навчання - це така форма взаємодії між інформатором та реципієнтом, коли інформатор є основною діючою особою. Саме він виступає керівником процесу, а реципієнти - в ролі пасивних учасників. Взаємодія у такому випадку відбувається через опитування та тестування. Перевагами такого методу є те, що можна одночасно надати значну кількість інформації протягом обмеженого часу.

Активні технології навчання - це така форма взаємодії між інформатором та реципієнтами, коли ті та інші виступають в ролі активних учасників. Така технологія роботи передбачає демократичний стиль спілкування.

Інтерактивні технології навчання, на відміну від попередніх, орієнтовані на взаємодію реципієнтів не лише з інформатором, але й один з одним. Слово «інтерактивний» походить від двох англійських слів: «Inter» і «akt», що перекладається як взаємодія в режимі розмови або діалогу між людьми. Роль інформатора на інтерактивних заняттях - спрямовувати учасників до поставленої мети заняття.