Групові методи роботи дозволяють залучити більшу кількість представників цільової аудиторії, аніж індивідуальні. В інформаційно-просвітницькій роботі з протидії торгівлі людьми такі методи використовуються найчастіше у роботі з фахівцями, які залучені до вирішення проблеми: представники місцевої влади, правоохоронних органів, медичних та освітніх закладів, соціальних агенцій тощо. Групові методи роботи також ефективні у роботі з представниками групи ризику: безробітні, діти, молодь і т.д. Групова робота може включати, але не обмежується такими методами: тренінг, лекція/міні-лекція, кіно/відео лекторій, групова дискусія, метод вивчення випадків, творчі методи роботи (колаж, креативна лабораторія) тощо [20, 14].

Тренінг. Тренінг - це метод активного навчання, спрямований на розвиток знань, вмінь, навичок та соціальних установок. Тренінг - це заздалегідь спланований процес, призначений формувати необхідні знання та навички, а також перевіряти, чи вдалося в процесі такого навчання досягти поставленої мети. Тренінг спрямований на отримання знань, розвиток вмінь і формування навичок подолання проблем та соціальної поведінки. Люди, які присутні на тренінгу, крім отримання нової інформації, виробляють практичні навички з тематики заняття. Тому, по його завершенні, вони вже можуть самостійно працювати або надавати необхідні послуги. У тренінгу вся група є активним учасником процесу навчання, протягом якого учасники не тільки можуть ділитися чи обмінюватися своїми знаннями, практичним досвідом, але й шукати оптимальне рішення проблемної ситуації. Як правило, тренінг включає різні методи роботи (як традиційні, так й інтерактивні). Участь у тренінгу завжди добровільна [16].

Лекція/міні-лекція. Лекція - це цілісний виклад спеціально підготовленою особою інформації стосовно певної проблеми. Лекції використовуються з метою поширення знань з приводу тієї чи іншої проблеми серед певної підготовленої аудиторії. Загалом, використовувати лекції можна у роботі з будь-якою аудиторією, за виключенням дітей молодшого та середнього шкільного віку, які ще не підготовлені до сприйняття інформації у вигляді лекції. Лекція може провадитися у пасивній формі та бути інтерактивною. Пасивна лекція передбачає монолог лектора і триває близько 45-80 хвилин. При цьому аудиторія засвоює 5% поданої інформації [16]. Інтерактивна лекція являє собою виступ лектора перед великою аудиторією протягом 1-4 годин з використанням таких форм роботи: фасилітація, керована дискусія чи бесіда, модерація, демонстрація слайдів чи навчальних фільмів, мозковий штурм, мотиваційна промова.

В інформаційно-просвітницькій кампанії з протидії торгівлі людьми лекція може бути частиною тренінгу для фахівців, волонтерів або потерпілих від торгівлі людьми. У такому випадку застосовується міні-лекція, за якою слідує групова дискусія, рольова гра, робота в малих групах чи інша форма роботи з метою закріплення знань та відпрацювання навичок. Лекція також може бути окремою формою роботи з дітьми та молоддю. Наприклад, лекції можуть використовувати для інформування студентів про ризики міграції [20, 15].

Кіно/відео лекторій. Кінолекторій чи відео лекторій - цикл лекцій з використанням кіно і відеоматеріалів. Цей метод використовують для формування емоційного ставлення щодо проблеми в поєднанні з бесідами і дискусіями. Особливостями впровадження даного методу є необхідність ґрунтовного підбору відеоматеріалів для практичної демонстрації теми заняття (наприклад, при профілактиці вживання наркотичних речовин часто використовують фільм «Реквієм за мрією»), наявність приміщення та відповідного технічного обладнання. Після перегляду матеріалів ведучий проводить обов'язкове обговорення фільму та формує необхідний висновок, опираючись не тільки на думку учасників, але й на їхні емоції та почуття. При цьому фільм не повинен тривати більше 80-90 хвилин. Основний час повинен бути відведений на обговорення проблеми. Важливо аби до його перегляду долучалися експерти з розглянутої тематики аби в разі необхідності була можливість внести роз'яснення в епізоди, які викликали найбільше запитань з боку учасників. Сьогодні громадськими та державними організаціями спеціально розроблені документальні та художні фільми, які розкривають різні аспекти торгівлі людьми. Наприклад, «Станція призначення - життя», «Жертви мовчання», «Торгівля людьми» і т.д. Кожен фільм призначений для певної цільової аудиторії [17, 28].

Групова дискусія. Групова дискусія - це спільне обговорення будь-якого проблемного питання. Дискусія - це спеціально організоване обговорення проблеми, що передбачає наявність (зіткнення) різних точок зору. Дискусія дозволяє прояснити (можливо змінити) думки, позиції та установки учасників групи під час безпосереднього спілкування. Дискусія виникає тоді, коли кожен учасник висловлює свою думку з тієї чи іншої теми на підставі своїх знань і досвіду. Це обмін думками. Часто дискусія приймає гострий характер (коли заявляється проблема стосується життєвих принципів і особистих переживань учасників), і сторони не досягають одностайності. Але така дискусія може спонукати людину замислитися, змінити або переглянути свої установки. У дискусії можуть брати участь двоє і більше осіб. Найбільш конструктивний варіант - 6-8 осіб. Така кількість учасників дозволяє кожному повною мірою висловити свою думку і уважно вислухати партнерів по дискусії. Цей метод може бути використаний як з метою надання можливості учасникам побачити проблему з різних сторін, що уточнює взаємні позиції, так і в якості групової рефлексії через аналіз індивідуальних переживань, що посилює згуртованість групи і одночасно полегшує саморозкриття учасників [17, 29].

Творчі методи роботи (колаж, креативна лабораторія). Творчі методи роботи можуть бути різноманітними як за формою, так і за кількість учасників. До творчих методів, як правило. відносять: колаж; креативну лабораторію тощо. Колаж (з французької collage - наклеювання) - це один із технічних засобів та творчих форм роботи, що передбачає наклеювання на будь-яку тверду основу матеріалів, які відрізняються за кольором та фактурою. Як формальний експеримент колаж був введений в художню творчість кубістами, футуристами і дадаїстами (представники течій в образотворчому мистецтві початку XX століття, які передували абстрактному мистецтву). Сьогодні колаж використовують при проведенні групової роботи або на час тренінгів, які проходять кілька днів з метою емоційного залучення учасників до проблеми та пошуку можливих шляхів вирішення проблемної ситуації. Ведучий, який не потребує специфічної підготовки і в ролі якого може виступати будь-хто із волонтерів, задає тему, об'єднує учасників в групи, дає матеріали для роботи. Учасники презентують свої напрацювання, після чого відбувається презентація та групове обговорення [20].

Отже, від вибору методологічних принципів щодо протидії торгівлі людьми залежить напрям цієї роботи. Не випадково саме неурядові організації були ініціаторами та організаторами проведення низки заходів, зокрема конференцій та семінарів, на яких обговорювалися болючі питання українського суспільства та формування сучасної політики з протидії негативним явищам. Рекомендації стали предметом обговорення під час парламентських слухань з даної проблематики, засідань Міжвідомчої координаційної ради, регіональних постійно діючих комісій з питань координації зусиль та обміну інформацією щодо запобігання торгівлі людьми.

ВИСНОВОК

торгівля людина соціальна профілактика

Щорічно Державний Департамент США на виконання національного акту по боротьбі із торгівлею людьми готує доповіді про стан протидії торгівлі людьми в усіх країнах світу. Збираючи та аналізуючи інформацію, Держдепартамент розділяє країни на три групи - першу, другу та третю відповідно рівня реалізації політики протидії торгівлі людьми. Україна, яка найчастіше потрапляла до другої групи, в минулому році була віднесена до так званого «листа очікування» другої групи і має ризик потрапити до третьої групи. Основна критика на адресу політики України концентрувалася навколо проблем координації зусиль різних структур, недостатнього судового переслідування злочинців та фактичної відсутності можливостей надання допомоги потерпілим. Протягом 2007 р. ситуація не була покращена, а навіть погіршилися. Статистика Міністерства внутрішніх справ та громадських організацій свідчить про негативну стабілізацію цього явища в Україні, коли цифри кількості розкритих справ або потерпілих, яким надана допомога, залишаються на одному рівні, або навіть мають динаміку зростання. Торгівля людьми сьогодні пов'язана не стільки з сексуальним бізнесом, а перш за все з трудовою експлуатацією і різними формами насильства під час праці. У Донбасі ця проблема існує вже багато років саме для чоловіків, коли через закриття шахт вони втратили свій традиційний статус годувальника сім'ї і погоджуються на будь-яку роботу за кордоном. Як правило, чоловіки виїжджають на заробітки до Росії, працюють там без захисту і підписання контрактів. Порушення трудового законодавства і шахрайство особливо виявилося під час кризи і на внутрішньому ринку праці. Наслідки сексуального рабства - не лише в економічній та емоційній площині. Вони нерідко торкаються серйозних проблем для здоров'я та чимало коштують для суспільства в цілому. Швидке поширення СНІДу є ще одним додатковим трагічним елементом комплексної проблеми торгівлі людьми. Існуюча інформація стосовно кількості жінок, що стали жертвами торгівлі людьми, примусової проституції, сексуальної та іншої експлуатації, є неповною. Дані українського бюро Інтерполу свідчать, що число жінок, експортованих щороку до Європи, сягає від 50 до 100 тисяч. Більшість з них походять зі Східної та Центральної Європи. Це підтверджується даними Міжнародної організації міграції.

Торгівля живим товаром, яка набирає щораз широких масштабів і дедалі жорстокіших форм охопила більшість країн світу. Торгівля людьми стала злочинним бізнесом, який посідає третє місце за рівнем прибутковості, поступаючись лише торгівлею зброєю та наркотиками. На жаль, не оминуло це лихо й Україну, яка є сьогодні і країною-донором, і країною транзиту. До рук сучасних работоргівців потрапили тисячі українських громадян: вони зазнають нещадної експлуатації і принижень, їх калічать морально і фізично, навіть позбавляють життя. Такий стан речей є незадовільним і потребує для виправлення рішучих зусиль Уряду та громадськості.

Комплексність та складність проблеми протидії торгівлі людьми вимагає концентрування на основних обраних цілях, досягнення яких допоможе вивести боротьбу з торгівлею людьми на новий якісний рівень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Короткіх Л. В. Методичні рекомендації куратору студентської групи за темою «Протидія торгівлі людьми»/ Східнослов'янський національний університет імені Володимира Даля - Луганськ: 2008. -10 с.

Соціальна профілактика торгівлі людьми: Навчально-методичний посібник / За ред. К.Б. Левченко, І.М. Трубавіної. - К.: ТОВ “Агентство “Україна”, 2007. - 352 с.

Навчальний посібник у сфері протидії торгівлі людьми для суддів та прокурорів / За ред. З. Альберта, Ф. Каркеді. - К.: ТОВ „КЛГЗ”, 2007. - 215 с.

Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» // ВВР. - 2011 - № 42.

Інформаційно-просвітницька робота з протидії торгівлі людьми: методичні рекомендації / Н.Гусак, Н.Романова. - К., 2011. - 164 с.

Данильчук Л. О. Профілактика торгівлі людьми: технології соціально-педагогічної роботи з дітьми та молоддю // Соціальна педагогіка. - 2011 - № 8. - С. 102-107.

Словник основних термінів і понять превентивного виховання / за заг. ред. д-ра пед. наук, проф. В. М. Оржеховської. - Т. : ТзОВ “Терно-граф”, 2008. - 200 с.