курсова робота

з дисципліни: "Теорія держави та права"

РОЗПОДІЛ ВЛАДИ ЯК ПРИНЦИП ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ВИНИКНЕННЯ ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ

РОЗДІЛ ІІ. ПОНЯТТЯ СИСТЕМИ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ В ДЕРЖАВІ ТА ЇЇ ПРАВОВЕ ЗАКРІПЛЕННЯ

РОЗДІЛ ІІІ. ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА

РОЗДІЛ ІV. ВИКОНАВЧА ВЛАДА

РОЗДІЛ V. СУДОВА ВЛАДА

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Темою моєї курсової роботи є "Розподіл влади як принцип правової держави".

Мною було обрано саме цю тему адже через механізм впровадження в життя принципу розподілу влад в тій чи іншій державі, на сучасному розвитку суспільства, можна зробити висновок про демократичність, незалежність, соціальний, економічний, політичний рівні країни.

Метою даної курсової роботи є дослідження та вивчення принципу розподілу влади в конституційній системі України та інших держав світу, історичний аналіз формування принципу розподілу влад, а також висвітлення порядку діяльності окремих державних органів як складову принципу розподілу влади, їх функції, взаємодію між собою, систему "стримувань і противаг", на прикладі Української моделі державотворення та порівняння цієї моделі з моделями інших країн світу.

При написання курсової роботи я ставив перед собою наступні задачі: вивчення та порівняння наукових праць та нормативно-правових актів, які висвітлюють принцип розподілу влад.

В даній курсовій роботі висвітлені відповіді на наступні питання: виникнення теорії розподілу влад, система розподілу влад її правове закріплення, характеристика трьох гілок влади - законодавчої, виконавчої, судової. Актуальність даної теми полягає в дослідженні принципу розподілу влади в Україні та зарубіжних державах. Адже Україна, як досить молода країна на даному етапі свого становлення експериментує з моделлю державного управління, визначаючи всі плюси і мінуси запропонованої і втіленої моделі будівництва державного апарату. В той час як більш "старші" країни, які мали змогу формувати свою самобутність та систему правових норм та принципів, вже виробили певні механізми втілення даного принципу в життя. Але основною проблемою є те, що чимало вчених ставлять перед собою та всією правовою спільнотою питання щодо того чи існує взагалі такий принцип, оскільки й до цього часу є досить багато суперечок і протиріч щодо правильного розуміння поділу державної влади на три гілки, а також з приводу його правильного тлумачення через осмислення вчень засновників Дж. Локка та Ш.Монтеск'є.

За весь історичний період свого свідомого існування суспільство в особі найяскравіших представників по-різному відповідало на запитання про ідеальну модель державного устрою. Основною світовою тенденцією кінця XX століття є пріоритет моделі правової держави і торжество теорії природного права. Україна в даний час переживає період економічних і соціально-політичних реформ, основною метою яких є створення умов для максимальної реалізації особистості в суспільстві і державі. Оскільки, базовим орієнтиром для цього служать сучасні уявлення про демократію та основні принципи її втілення, особливу важливість набуває вивчення основоположних принципів, що роблять таку демократію можливою на практиці. По-перше, "поділ влади", можна розглядати як теорію організації громадянського суспільства. По-друге, "поділ влади", як один з п'яти принципів функціонування сучасної правової держави.

У процесі дослідження я спирався на наступні джерела: Конституцію України та наукові дослідження таких відомих авторів як: М. І. Ославський, В.Б. Авер'янов, В.Ф. Опришка, О.Ф Скакун, В.В. Копєйчиков тощо. Розглядаючи проблему поділу влади неможливо проігнорувати першоджерела, а саме праці авторів самої теорії: Дж. Локка і Ш. Монтеск'є.

В цілому необхідно відзначити, що розгляд теорії та принципу поділу влади тільки на перший погляд, здається легким, поверхневим завданням. Насправді нині дослідження проблеми демонструє суперечливу одноманітність в підходах, особливості та нюанси у ставленні до моделі правової держави. Сама це я й намагався виявити при вивченні даної теми.

РОЗДІЛ І. ВИНИКНЕННЯ ТЕОРІЇ РОЗПОДІЛУ ВЛАДИ ТА ЇЇ ЗНАЧЕННЯ

Міркування та ідеї про організацію та різні сторони діяльності держави можна знайти ще у пам'ятках Стародавнього Єгипту і Вавилону, Біблії, у творах мислителів Стародавньої Греції (у першу чергу Аристотеля), у висловлюваннях стародавніх римських юристів, а в середні віки - у працях М. Падуанського і Н.Макіавеллі, а також вітчизняного мислителя С. Оріховського.

При розгляді процесу формування теорії поділу влади в науковій літературі зазвичай виділяють три фази. По-перше, це створення такого світоглядного тла, обстановки, в якій стало можливим поява концепції поділу влади, оформлення складових її елементів. По-друге, це створення власне концепції, оформлення її окремих частин і гармонійне поєднання їх воєдино. І по-третє, це внесення перших коригувань, що з'явилися в результаті накопичення практичного досвіду з втілення основних положень теорії поділу влади в життя [9].

Загальна тривалість за часом цих фаз, на думку вчених, далеко неоднакова. Перша фаза охоплює період з XVI століття до другої половини XVII століття. Друга, основна фаза - з другої половини XVII століття. до середини XVIII століття. І третя, завершальна фаза охоплює період з середини XVII століття. і до кінця першої половини XIX століття.

З точки зору соціально-економічного та державно-правового розвитку це були багато в чому дуже різнорідні періоди.

До другої фази можна віднести боротьбу буржуазії, яка на ранньому етапі виражала інтереси широких прошарків населення, проти феодального абсолютизму. Ідеологи буржуазії, намагаючись ліквідувати абсолютизм, не завжди вимагали повного скасування монархії і королівської влади, а висунули тезу про необхідність поділу державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Передбачалось, що перша буде вручена органу народного представництва - парламенту, друга - главі державі. Судова влада повинна була здійснюватися незалежними судами.

Теорія поділу влади, що іменується нерідко принципом поділу влади, в тому вигляді, як вона сприймається в сучасному світі стосовно державного режиму, з'явилася більше трьохсот років тому. Засновниками її вважаються англійський філософ-матеріаліст, творець ідейно-політичної доктрини матеріалізму Джон Локк (1632 - 1704 роки життя) і французький просвітитель, філософ і правознавець Шарль Луї Монтеск'є (1689-1755 роки життя).

Ідеї Локка щодо необхідності та важливості поділу влади були викладені в головній його праці "Два трактати про державне правління" (1690 року), а ідеї Монтеск'є про поділ влади й інші його суспільно-політичні погляди - в романі "Персидські листи"; історичному нарисі "Роздуми про причини величі і падіння римлян" і основному його творі - "Про дух законів" (1748 року) [11].

Подібно до інших наукових ідей та концепцій теорія розподілу влади виникла не на порожньому місці. Вона була підготовлена усім попереднім соціально-політичним розвитком і накопиченням історичного досвіду в організації державно-правового життя та підтримці стабільності в суспільстві та державі.

До передумов виникнення поділу влади в країні відносять:

- дозрівання всіх необхідних передумови для активної участі широких верств суспільства в соціально-політичному житті й політичних процесах країни;

- тріумфування хоча б у формальному плані політичного та ідеологічного плюралізму;

- серед інтелектуальних верств суспільства йде посилений пошук шляхів і засобів створення надійних гарантій прав і свобод підданих або громадян;

- робляться спроби огородження громадян країни, а разом з ними всього суспільства і держави від можливої узурпації всієї державної влади як збоку окремих осіб, так і з боку окремих органів держави.

Проте відомий французький мислитель Ж.-Ж. Руссо (1712-1778 роки життя), висунув іншу точку зору щодо теорії розподілу влади, він відкидав саму ідею розподілу влад не стільки з організаційно-правових позицій (він докладно не аналізував структуру державної влади), скільки з політологічних позицій. Він стверджував, що уся влада повинна належати народові, її не можна поділити, відчужувати від народу, а формою здійснення влади народу, на його думку, повинні були служити народні збори.

Різні концептуальні позиції Монтеск'є і Руссо та відповідно їх прихильників стали вихідними не тільки для створення різних напрямків у питанні про структуру державної влади, але й призвели до змішування двох різних підходів: розподілу влад, який відстоювався з організаційно-правових позицій, та єдності влади, який трактувався з політологічних позицій. Згодом концепція єдності влади у марксизмі-ленінізмі стала розглядатися з точки зору вручення усієї повноти державної влади одному виду органів - радам.

Обидва ці різні підходи знайшли своє відображення вже у першому писаному Основному законі - Конституції Сполучених Штатів Америки 1787 рік. Словами преамбули "Ми, народ Сполучених Штатів…" творці конституції проголосили суверенітет, владу народу (це - політологічний підхід, який визнає усю повноту влади тільки за народом). З іншого боку, творці Конституції Сполучених Штатів Америки, встановивши чітку систему органів держави із суворим розмежуванням повноважень між ними (конгрес, президент, суди), закріпили організаційно-правовий розподіл влад [10].

Отже, що те, що зробили американці було новацією у конституційній доктрині та практиці: вони уперше застосували теорію розподілу влад у практику державного будівництва. Сповідуючи теоретичну модель Дж. Локка і Ш. Монтеск'є, американські політичні діячі Дж. Адамс, А.Гамільтон, Дж. Джей і Джеймс Медісон в середині 70-х роках ХVІІІ століття висунули ряд нововведень на користь доповнення теорії розподілу влад ідеєю системи "стримувань і противаг". Відповідно до оновленої концепції, в ім'я досягнення рівноваги між конфліктуючими "гілками" влади вважають бажаним не тільки відокремлення, але і часткове поєднання тих чи інших повноважень, які належать і відокремленню, і зрівноваженню. Система передбачувала механізм взаємоконтролю і суміжної компетенції: Президент володіє правом вето, яке обидві палати можуть подолати, Сенат і Палата представників володіють правом абсолютного вето відносно один одного, Верховний суд може визнати як такі, що не відповідають конституції, закони, прийняті конгресом і підписані президентом, однак самі судді призначаються президентом, затверджуються сенатом і мають бути усунені від посади в порядку "імпічменту", Сенат має право блокувати призначення посадових осіб, запропонованих президентом, а обидві палати здатні усунути самого президента від влади в порядку "імпічменту", Президент укладає договори від імені Сполучених Штатів Америки, проте ратифікації вони підлягають тільки за згодою двох третин сенаторів [9].

Деякі вчені ствердили думку про те, що саме доповнення класичної теорії розподілу влад американською системою "стримувань і противаг" справило вирішальний вплив у справі перетворення теорії розподілу влад у відповідний конституційний принцип [10].