Адже, як видно з наведених вище прикладів, професійна спілка має ряд повноважень, які дозволяють їй впливати на вирішення роботодавцем питань щодо встановлення умов праці і без укладення колективного договору. Профспілки мають право представляти інтереси працівників при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до ЗУ "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а саме ст.3 передбачає, що профспілка може виступати стороною колективного трудового спору (конфлікту) [24]. Представники профспілок можуть брати участь у діяльності примирних комісій, трудових арбітражів. Профспілки, їх об'єднання мають право вносити подання про проведення страйку на загальні збори (конференцію) найманих працівників, які приймають рішення про страйк шляхом голосування. При вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) важливо, щоб профспілковий орган, який виступає стороною-контрагентом роботодавця, не піддавався тиску з боку власника або уповноваженого ним органу та використовував всі можливості надані йому законом для врегулювання спору [25; с.158]. У питаннях індивідуальних трудових прав та інтересів працівників професійні спілки здійснюють представництво та захист своїх членів у порядку, передбаченому законодавством та їх статутами. Участь професійної спілки при виникненні, зміні та припиненні індивідуальних трудових правовідносин у випадках, встановлених законодавством, є необхідністю. Адже це дозволяє уникнути зловживань з боку роботодавця стосовно конкретного працівника при укладенні, зміні та припиненні трудового договору. Наприклад, встановлення строку випробування тривалістю шість місяців при прийнятті на роботу можливе лише за погодженням відповідного виборного органу первинної профспілкової організації. Деякі вчені встановлюють необхідність залучення профспілки на етапі укладення трудового договору (пропонується укладати трудовий договір з особою, яка не досягла 18 років, за обов'язковою згодою профспілки) [10; с.11]. Зокрема, КЗпП України встановлює ряд випадків, коли погодження профспілкового органу необхідне, тобто профспілка бере участь у тих чи інших індивідуальних трудових правовідносинах: застосування заохочень (ч.1 ст.144 КЗпП України); віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам (ч.4 ст.96 КЗпП України); перенесення щорічної відпустки працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу (ч.3 ст.80 КЗпП України). Погодження є своєрідною формою здійснення профспілкою своїх повноважень. Особливої уваги заслуговує участь профспілки у припиненні трудових правовідносин між роботодавцем та працівником, у правовідносинах, які виникають у зв'язку з розірванням трудового договору. В такому випадку діяльність профспілки направлена виключно на захист своїх членів. Згідно з ч.1 ст.43 КЗпП України, розірвання трудового договору за підставами, передбаченими п.1 (крім випадку ліквідації підприємства), п. п.2-5, 7 ст.40 і п. п.2 і 3 ст.41 КЗпП України, проводиться за попередньою згодою профспілкового органу. Виконання зазначених умов не є обов'язковим, якщо на підприємстві немає профспілкового органу, а також в інших випадках, встановлених ст.43-1 КЗпП України (звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, яка діє на підприємстві, в установі, організації; поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу; незадовільний результат випробування, обумовленого при прийнятті на роботу та ін.). Порядок надання згоди профспілки встановлюється ст.43 КЗпП України. Рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на звільнення повинно бути обґрунтованим, напр., роботодавець не врахував гарантій, які надаються при звільненні певним категоріям працівників, інакше власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди профспілки [26; с.32]. Також профспілка представляє інтереси працівників за їхнім дорученням при розгляді індивідуальних трудових спорів. Дуже важливим в сучасних умовах є здійснення профспілками контролю за дотриманням трудового законодавства, норм охорони праці, положень колективних договорів та угод. Відповідні повноваження встановлюються КЗпП України, ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ЗУ "Про охорону праці". Профспілковий контроль - це організаційно-управлінська діяльність профспілок, що здійснюється у формі перевірки дій власника, уповноваженого ним органу на відповідність його дій трудовому законодавству, їх доцільності та ефективності [27; с.147]. Але державний контроль все-таки є ефективнішим, адже суб'єкти, які його здійснюють не залежать від адміністрації підприємства, установи та організації. Хоча законодавством передбачаються деякі форми захисту профспілками порушених трудових прав працівників. Напр., виборний орган первинної профспілкової організації може вимагати у власника або уповноваженого ним органу розірвати трудовий договір з керівником підприємства, установи, організації, якщо він порушує законодавство про працю, про колективні договори та угоди, ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності". Порядок виконання такої вимоги закріплюється ст.45 КЗпП України. Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників профспілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення причин загрози життю або здоров'ю працівників. Профспілки мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і профзахворювань на виробництві та давати свої висновки про них. Для здійснення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуть створювати служби правової допомоги та відповідні інспекції, комісії, затверджувати положення про них. Зокрема, первинна профспілкова організація ФПУ створює у своєму складі комісію профкому з питань охорони праці, яка здійснює перевірку стану умов і безпеки праці на виробництві, санітарно-побутового обслуговування, забезпечення працюючих засобами колективного й індивідуального захисту [28]. Варто виділити в окрему групу повноваження профспілок у сфері захисту працівників від безробіття та його наслідків. У разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства, установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до намічуваних звільнень, надати первинним профспілковим організаціям інформацію щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом'якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень. Профспілки мають право вносити пропозиції органам державної влади, органам місцевого самоврядування, роботодавцям, їх об'єднанням про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов'язаних з вивільненням працівників, які є обов'язковими для розгляду (ч.4 ст.22 ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності"). В країнах Західної Європи на підприємствах профспілки домоглися прийняття так званих соціальних планів, головне призначення яких спонукати роботодавців до максимального збереження робочих місць і прийняття організаційних заходів з мінімізації соціальних наслідків вивільнень працівників, обумовлених економічними причинами [29; с.87]. В нашій країні відсутня практика прийняття окремих актів соціального партнерства, які б здійснювали захист працівників тільки від безробіття та його наслідків. Поряд з повноваженнями, які професійні спілки здійснюють, приймаючи участь у трудових правовідносинах, також виділяють повноваження профспілок у культурній сфері, сфері соціального забезпечення та соціального страхування. Профспілки можуть брати участь у здійсненні правового регулювання трудових відносин шляхом внесення пропозицій суб'єктам законодавчої ініціативи і відповідним органам державної влади про прийняття або внесення змін до законів і інших нормативно-правових актів, які стосуються соціально-трудової сфери. Отже, професійні спілки при реалізації своїх повноважень у колективних, індивідуальних трудових правовідносинах, при здійсненні нагляду за дотриманням трудового законодавства, насамперед, керуються основною метою своєї діяльності - здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників. 2.2 Гарантії діяльності професійних спілок Гарантії діяльності профспілок - це система принципів, умов та правових засобів, які в своїй сукупності забезпечують здійснення професійними спілками діяльності відповідно до законодавства та своїх статутів [30; с.160]. Гарантії діяльності профспілок визначаються Конституцією України, Кодексом законів про працю України, ЗУ "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та ін. нормативно-правовими актами. Важливо відзначити, що відповідно до ст.4 ЗУ "Про професійну діяльність, їх права та гарантії діяльності" закони та інші нормативно-правові акти не можуть бути спрямовані на обмеження прав і гарантій діяльності профспілок. Держава визнає профспілки повноважними представниками працівників і захисниками їх трудових, соціально-економічних прав та інтересів, співпрацює з профспілками в їх реалізації, сприяє профспілкам у встановленні ділових партнерських взаємовідносин з роботодавцями та їх об'єднаннями. Принциповим і дуже важливим є те, що законодавство гарантує незалежність у діяльності професійних спілок, їх об'єднань від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, роботодавців, інших громадських організацій, політичних партій. Професійні спілки, їх об'єднання у своїй діяльності їм не підзвітні і не підконтрольні. Однією з найважливіших гарантій є обов'язок роботодавця щодо створення умов діяльності профспілок. Роботодавець зобов'язаний сприяти створенню належних умов для діяльності профспілкових організацій, що діють на підприємстві, в установі або організації [14; с.752]. Певні гарантії діяльності профспілок, порядок їх реалізації можуть передбачатись колективними договорами та угодами. Надання для роботи виборного профспілкового органу та проведення зборів працівників приміщень з усім необхідним обладнанням, зв'язком, опаленням, освітленням, прибиранням, транспортом, охороною здійснюється роботодавцем у порядку, передбаченому колективним договором (угодою). За наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором.