ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРАВА

1.1 Особливості виникнення та розвитку соціалістичного права

1.2 Соціалістична правова система її особливості, джерела та структура соціалістичного права

РОЗДІЛ II. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРАВА В КРАЇНАХ АЗІЇ ТА ЄВРОПИ

2.1 Характеристика Європейських соціалістичних правових систем

2.2 Особливості соціалістичних систем країн Азії

2.3 Порівняльна характеристика соціалістичної та романо-германської правової систем

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Поряд з традиційними правовими системами іноземних держав в XX ст. існувала і розвивалася ще одна правова сім'я. Вона виникла з утворенням радянської держави в 1917 p., a згодом -- соціалістичне право -- у широкому значенні -- виникає після утворення інших соціалістичних країн у післявоєнні роки. Такий новий феномен світового правового життя викликав неоднакову реакцію -- від критики до визнання. Критична оцінка багатьох принципів і положень соціалістичного права чи визнання деякої подібності (структури поняття) з романо-германською правовою системою не завадила видатним компаративістам визнати у свій час дану систему як реальність, що підлягає порівняльному вивченню.

Об'єктом курсової роботи є соціалістична правова система. Причому вона досліджується в зв'язку з іншими правовими системами світу, на основі порівняльної оцінки низки своїх структурних елементів.

Предметом дослідження є наявна і науково вивчена інформація про розвиток та сучасний стан соціалістичної правової системи; дані, що констатують вплив даної правової системи на стан моралі, правосвідомості та правопорядку європейського суспільства; наукові прогностичні оцінки подальших перспектив соціалістичної правової системи.

Мета та завдання дослідження визначені з урахуванням стану наукової розробки та актуальності теми соціалістичної правової системи. Нашою метою є дослідити витоки, розвиток, сучасний стан та подальші перспективи розвитку соціалістичної правової системи з урахуванням загальних тенденцій у розвитку права в світі на сучасному етапі.

Структура курсової роботи: складається з 2 розділів. В першому розділі розкривається загальна характеристика соціалістичного права. В другому розділі ми розглянемо тенденції розвитку соціалістичного права в країнах Європи та Азії.

При написанні даної роботи було використано такі методи дослідження: спеціально-юридичний, порівняльно-правовий, історико-порівняльний.

Спеціально-юридичний метод дає змогу дослідити зв'язок між внутрішнім змістом і формою державно-правових явищ та інститутів, застосовується в аналізі форм держави, при визначенні та юридичному оформленні компетенції державних органів, дослідженні форм (джерел) права.

Порівняльно-правовий метод заснований на співставленні різних державних і правових систем, окремих державно-правових інститутів з метою виявлення спільного і відмінного між ними.

Історико-порівняльний, за його допомогою шляхом зіставлення виявляється загальне й особливе в історичних явищах, досягається пізнання різних історичних ступенів розвитку одного й того самого явища чи різних явищ.

РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛІСТИЧНОГО ПРАВА

соціалістичний право європейський германський

1.1 Особливості виникнення та розвитку соціалістичного права

Протягом майже всього XX століття поряд з іншими правовими сім'ями розвивалася ще одна правова сім'я. Йдеться про соціалістичний типі права, що викликає неоднакову реакцію - від критики до визнання. Критична оцінка багатьох принципів і положень соціалістичного типу права або визнання деякої його схожості (за структурою, поняттями) з романо-германською правовою сім'єю не завадили видатним компаративістам визнати дану систему як реальність, що підлягає порівняльному вивченню. Заслуговують на увагу характеристики Р. Давидом соціалістичного права як різновиду правових сімей.)

Як справедливо зазначає Ю.А. Тихомиров, після розпаду Союзу РСР та інших соціалістичних держав сталася поспішна: зміна в оцінках соціалістичного права. Фактичне його зникнення дало привід вважати дану систему не більше ніж історичним пам'ятником. І ряд вчених-юристів, оцінюючи її в критичному плані, поспішили вести мову про поширення на територію колишнього Союзу РСР принципів, інститутів і норм зарубіжного права, насамперед романо-германської правової сім'ї. Інші виявляють спадкоємність в минулому і сьогоденні і закликають до формування нової правової сім'ї, зокрема слов'янської. Слід зазначити, що фактично багато норм соціалістичного права були визнані в Росії і що зберігає силу до цієї пори при відповідності їх Конституції. У ряді країн - Куба, Китай, Північна Корея - діють соціалістичні конституції і закони.[17]

Соціалізм зароджувався і будувався в країнах з різним рівнем економічного і суспільного розвитку, різко розрізняються між собою за укладами, історичним і національним традиціям. Соціалістичні держави суттєво різнилися територією, чисельністю населення, історією правового розвитку. Різні були історія народів, що населяють ці держави, їхні релігійні вірування і національні традиції.

Між окремими соціалістичними країнами існували великі відмінності в економіці, культурі, праві, в шляхах і методах вирішення завдань соціалістичного будівництва. Ці відмінності свідчили про різновиди соціалістичних правових систем. Відмінності між соціалістичними правовими системами в основному були обумовлені: способом їх виникнення та розвитку; тим обставиною, що вони ставилися до різних етапах будівництва соціалізму; особливостями соціалістичного шляху розвитку.

У радянській юридичній науці соціалістичний тип права розглядати як історично найвища і остання ступінь в розвитку права. Він як би представляв собою логічне заперечення і антипод експлуататорських типів права. У соціалістичних правових системах вперше в історії були розроблені юридичні форми для таких явищ, як колективні форми власності, державне керівництво економікою, планове ведення народного господарства.[10]

У соціалістичних правових системах знаходили відображення їх соціальні цілі і класовий характер, при цьому особливо підкреслювалося, що вони суть засіб вираження і закріплення інтересів робітничого класу і всього трудового народу. Цілі, на досягнення яких спрямована правова система, а також засоби їх досягнення формулювалися в прийнятих правових актах.

Ідейну основу соціалістичних правових систем становив марксизм-ленінізм. К. Маркс, Ф. Енгельс і В.І. Ленін сформулювали основні характеристики соціалістичного права: його обумовленість соціально-економічним ладом суспільства; класовість права як зведеної в закон волі економічно панівного класу, знаряддя його політичної влади; здатність права чинити значний зворотний вплив на розвиток соціально-економічних і політичних відносин. Вони обґрунтували економічні, політичні та ідеологічні передумови необхідності права в соціалістичному суспільстві. Гостро критикуючи буржуазне право і доводячи необхідність його революційної скасування, вони не виступали за ліквідацію в ході пролетарської революції всякого права взагалі. В.І. Ленін писав з цього приводу: «... не впадаючи в утопізм, не можна думати, що, поваливши капіталізм, люди відразу навчаються працювати на суспільство без всяких норм права, та й економічних передумов такої зміни відміна капіталізму не дає відразу».[6]

Соціалістична правова система виникає тільки в результаті соціалістичної революції, яка незалежно від того, до мирного або немирної формі вона здійснюється, виражається в революційному взяття державної влади трудящими на чолі з робочим класом.

Соціалістична революція змінила економічне основи життя суспільства, посягаючи на приватну власність як таку, а не тільки на окремі її форми. Такому глибокому перевороту в економічних відносинах неминуче відповідав настільки ж глибокий правовий переворот. Йдеться про скасування та визнання недійсними всіх законів, які охороняли і закріплювали існування старих органів державної влади і старий правопорядок Цей переворот в правовому житті виступав не як просте заперечення старого права, а як перехід до вищого історичному типу права, що включає в себе деякі старі правові форми , які використовувалися в інтересах будівництва.

Злам старого права був складовою частиною, результатом і наслідком зламу експлуататорської державної машини. Злам політичних установ передував і значною мірою зумовлював злам правових установ.

Соціалістична правова система виникла не стихійно, а при впливі революційної партії. Керівна і спрямовуюча роль марксистсько-ленінської партії була головним умовою становлення соціалістичної правової системи.[9]

Форми (шляхи) виникнення соціалістичної правової системи були найрізноманітнішими, залежно від конкретного співвідношення класових сил, ступеня опору експлуататорів, демократичних юридичних традицій та інших специфічних національних особливостей тієї чи іншої країни. При виникненні та розвитку нових, соціалістичних правових систем виявилися й способи їх виникнення, які мають загальне значення: по-перше, за допомогою створення нових правових джерел, по-друге, за допомогою використання старих юридичних джерел, в які вкладалося новий зміст, ніж надавалося їм нове соціальне значення.

На становлення зарубіжних соціалістичних правових систем істотний вплив зробила перша соціалістична правова система - радянська.

Радянська правова система запропонувала конкретні зразки юридичних норм та інститутів, які були сприйняті повністю або послужили зразком для створення подібних норм та інститутів в інших соціалістичних країнах. Такий вплив радянського правового досвіду знайшло своє вираження вже при розробці та створенні перших конституційних законів у всіх соціалістичних державах.[10]

Зарубіжні правові системи були різновидами соціалістичного типу права, що відображають різні форми реалізації загальних принципів соціалістичного права. Вони поряд із загальними рисами володіли конкретними, своєрідними, національними властивостями, що відрізняють їх один від одного.

Перемога соціалістичних революцій у ряді країн Європи, Азії та Латинської Америки привела до створення світової системи соціалізму. Його розвиток супроводжувався удосконаленням правового регулювання відносин між соціалістичними державами. Соціалістичне право регулювало відносини не тільки усередині одного соціалістичного суспільства, а й між соціалістичними країнами. Воно перетворювалося на міжнародне явище.

Становлення радянської правової системи починається після перемоги збройного повстання у Петрограді в лютому 1917 р. і завершується в другій половині 30-х років, коли державна власність безроздільно взяла гору в економіці, а більшовицька ідеологія настільки ж незаперечно стала панувати в духовному житті суспільства, включаючи його правосвідомість. Такі блискавичні темпи в оформленні принципово нової правової системи співставні лише зі швидкістю, з якою грандіозні потрясіння Beликої французької революції і наполеонівських воєн затвердили на Європейському континенті нові правові інститути.[4]