Проблема становлення та розвитку громадянського суспільства в Україні одна з найбільш дискусійних тем при обговорені нашими політиками, науковцями. Це поняття широко вживане в різних правових та законодавчих актах, тому тема громадянського суспільства актуальна. І хоча еталоном по розвитку громадянського суспільства на сьогодні є західні країни ми не можемо говорити, що суть громадянського суспільства втілене в повній мірі в цих країнах. Справа в тім, що стан громадянського суспільства це певний ідеал, ідеальний стан суспільства до якого прагнуть люди наблизитися якомога ближче. Феномен громадянського суспільства досліджується багатьма вченими світу, виводяться певні закони його існування, теореми взаємовідносин, будується певний образ громадянського суспільства в ідеалі. Саме до цього ідеального суспільства прагне людина в побудові громадянського суспільства в своїй країні. Сьогодні країни світу більшою, чи меншою мірою наближені до цих ідеалів. Як вже зазначалося зразками для інших країн і лідерами у впровадженні норм громадянського суспільства вважаються США та європейські країни. Саме вони найбільш близько знаходяться до ідеалів громадянського суспільства.

Саме європейські країни розробили норми та рекомендації, які стосуються розбудови громадянського суспільства для країн, які прагнуть стати членами ЄС.

Сьогодні в Україні багато декларується про стан, розбудову громадянського суспільства в законодавчих та програмних документах різних гравців політичного поля (партії, громадські організації, об'єднання, спілки). Реальне ж середовище створюється рішеннями органів центральної державної влади.

Отже, як було зазначено, стандартом для розбудови громадянського суспільства в Україні є європейських досвід. Саме в цьому контексті піднімається питання адаптації українського законодавства до норм ЄС. Ще в 1994 році Україна взяла на себе зобов'язання адаптувати законодавство у шістнадцяти пріоритетних секторах для чого був прийнятий цілий пакет нормативно-правових документів. Найважливіший з них ухвалений 2004 році Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу". Для його виконання ухвалюються щорічні плани заходів. 

На виконання Плану дій Україна-ЄС уряд ухвалив три річні плани заходів, в яких щодо розвитку громадянського суспільства було передбачено розробка і ухвалення 7 рішень. За три роки було ухвалено тільки одне рішення, а саме 21 листопада 2007 року уряд своїм Розпорядженням №1035 ухвалив Концепцію сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства. Внеском цього року в розвиток громадянського суспільства стало ухвалення постанови Кабінету Міністрів України № 14 від 16.01.2008 р. "Про затвердження Програми діяльності Кабінету Міністрів України "Український прорив: для людей, а не політиків"в розділі 1.1 Програми "Громадянське суспільство" встановлено приведення законодавства про неурядові організації у відповідність з європейськими стандартами, як завдання державної політики підтримки розвитку громадянського суспільства.

Ідея про орієнтацію України на соціальну державу міститься у Конституційному договорі між Верховною Радою і Президентом України (від 8 липня 1995 р.) «Про основні засади організації і функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття Конституції України». Тут, зокрема, підкреслюється, що Договір гарантує соціальну спрямованість ринкової економіки. Чітке текстуальне вираження ідея соціальної правової держави знайшла у ст. 1 Конституції України.

Було б помилковим вважати, що правова держава і соціальна держава добре поєднуються і в змозі цілком злитися в один тип держави. Принцип соціальної безпеки населення і вимога не лише юридичної, а й матеріальної рівності (властивості соціальної держави) суперечать ідеї свободи особи, взаємної відповідальності держави і громадянина (властивості правової держави).

Однак було б неслушним протиставляти правову державу і соціальну державу, їх зближення -- найсприятливіший результат для громадянського суспільства, оптимальний варіант його розвитку без класових ворожих конфліктів і соціальних потрясінь.

Соціальна і правова держави сумісні між собою доти, доки функціонування державної влади буде обмежуватися, врівноважуватися, контролюватися і поширюватися в межах додержання основних прав людини. І навпаки соціальна держава суперечуватиме з правовій державі завжди, коли «людський добробут», «соціальна безпека», «соціальна справедливість» вважатимуться вищими цінностями. Розвиток держави як соціальної має грунтуватися на такому фундаменті, як «правова» держава.