При зупиненні строку перебігу, в подальшому строк продовжується, а в разі перерви -- перебіг строку починається спочатку.

Якщо позивач пропустив строк позовної давності -- це безумовна підстава для того, щоб залишити його позов без задоволення. Але пропуск строку може мати місце за обставин, які не залежали від позивача і які, проте, не є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності. Тому було б несправедливим відмовляти позивачеві в захисті порушеного права з мотивів пропуску строків давності. За виняткових обставин суд може поновити пропущений строк позовної давності і захистити порушене право. [11]

Закінчення строку позовної давності позбавляє позивача права на позов у матеріальному розумінні, оскільки позивач втрачає право на примусове виконання зобов'язання порушником. Але боржник може виконати зобов'язання добровільно і після закінчення строку позовної давності.

Боржник, який виконав зобов'язання після закінчення строку позовної давності, навіть за умов, що він не знав про закінчення строку позовної давності, не має права вимагати повернення того, що він виконав. [4]

Щодо наслідків закінчення перебігу строків позовної давності в літературі висловлювалися різні думки. Одні автори вважають, що закінчення строку позовної давності припиняє й існування самого суб'єктивного права, яке не може існувати без можливості примусового його здійснення. Інші автори висловлюють точку зору, згідно з якою управомочена особа втрачає суб'єктивне право лише з моменту винесення судом рішення про відмову в задоволенні позову або в поновленні порушеного строку позовної давності.

Більшість же цивілістів вважають, що закінчення позовної давності не припиняє існування суб'єктивного права, оскільки боржник може виконати зобов'язання, незважаючи на закінчення строку позовної давності.

Висновки

В даній роботі було дано визначення строків та їх видів в цивільному праві України, а також детально проаналізовано види строків позовної давності. Строки позовної давності належать до строків, що встановлюються законом, і сторони за угодою не можуть збільшувати чи зменшувати їх, а орган, який вирішує спори, зобов'язаний застосувати позовну давність незалежно від бажання сторін. Також було розглянуто перебіг та обставини від яких залежать строки позовної давності. Для обчислення строків позовної давності потрібно визначити їх початковий момент, оскільки від цього залежить не тільки правильне обчислення строку, а й можливість захисту порушеного матеріального права.

За загальним правилом перебіг строку позовної давності починається з того моменту, коли у особи виникає право на позов. Право на позов виникає від того дня, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про порушення свого права. Закінчення строку позовної давності позбавляє позивача права на позов у матеріальному розумінні, оскільки позивач втрачає право на примусове виконання зобов'язання порушником. Але боржник може виконати зобов'язання добровільно і після закінчення строку позовної давності.

Згідно з п.п.6, 7 Прикінцевих та перехідних положень правила ЦК про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред`явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Кодексом.

Список використаних джерел та літератури

Використані джерела:

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 30, ст. 141;

2. Господарський процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, N 6, ст.56;

3. Кодекс торговельного мореплавства України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, NN 47- 52, ст.349;

4. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, NN 40-44, ст.356;

5. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2004, N 40-41, 42, ст.492;

6. Закон україни Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 12, ст.81;

7. Вищий арбітражний суд України, роз'яснення N 01-6/438 від 16.04.93 м. Київ «Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів»;

8. Гражданский кодекс Российской Федерации // Российская газета, N 153, 14.08.96;

Використана література:

9. Вахонєва Т. Порядок та особливості обчислення строків за новим цивільним законодавством // Право України. - 2004. - № 2. - С.21

10. Єфімов О. Позовна давність // Бухгалтерія. - 2004. - 23 серпня. - С. 62-66

11. Цивільне право України / За ред. Дзери О.В. - К.: Юрінком Інтер, 2002

12. Цивільний кодекс України: Коментар/ За заг. ред. Є.О. Харитонова, О.М. Калітенко. - Харків: Одіссей, 2003