ЗМІСТ

ВСТУП

1. Загальна характеристика касаційного провадження

2. Порушення касаційного провадження

3. Порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

4. Повноваження суду касаційної інстанції

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Практика здійснення судочинства судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України за новим процесуальним законодавством показала, що існуюча модель касації не є досконалою і потребує модернізації в частині звуження меж перегляду. Важливо з'ясувати як врегульовано це питання в національному законодавстві, дослідити позицію наукової спільноти, вивчити зарубіжний досвід та європейські стандарти у цій сфері.

Введення касаційного провадження, можна вважати кроком до вступу в європейське суспільство, сприйняття його основних здобутків у науці. Право на перегляд судових рішень та ухвал з впевненістю можна назвати виявом демократії, забезпечення людини в тому, що держава створює всі можливі підстави для сприяння захисту і законних інтересів громадян та юридичних осіб. А також це є спосіб закріплення на належному рівні інтересів самої держави.

Питання оскарження судових рішень досліджували такі вчені-процесуалісти та юристи-практики, як П.І. Шевчук, В.В. Кривенко, Г.І. Давиденко, М.Й. Штефан, М.М. Бородін, В.В. Комаров, І.Б. Факас, Е.А. Борисова, К.В. Гусаров, О.В. Дем'янова, Г.В. Корчевний, П.І. Шевчук, А. Ярема та ін..

Разом із тим, попри численні наукові напрацювання невирішеність усього загалу проблем та перспективних ідей щодо удосконалення моделі касаційного оскарження судових рішень у справах цивільної юрисдикції обумовлює необхідність подальших ґрунтовних досліджень та розробки рекомендацій (пропозицій) стосовно приведення чинного законодавства у відповідність із правовими традиціями і досвідом європейських країн.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є чинне цивільно-процесуальне законодавство

Предмет дослідження - суть і значення касаційного провадження.

Дослідження здійснене на основі системного підходу з використанням таких методів: Структурного аналізу, порівняльного, історичного, прогнозування.

Метою курсовою роботи є дослідження особливостей видів цивільного судочинства.

Метою роботи зумовлено виконання таких завдань:

- Визначити теоретичні засади дослідження суті касаційного провадження;

- Охарактеризувати основні елементи касаційного провадження.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається зі вступу, чотирьох питань, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг курсової роботи становить 30 сторінок.

1. Загальна характеристика касаційного провадження

Конституція України проголошує, що права і свободи людини й громадянина та їх гарантії визначають зміст, спрямованість діяльності держави [1, с. 3] і захищаються судом [1, с. 55]

Захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян, юридичних осіб і держави шляхом розгляду й вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством покладається на цивільне судочинство [2, с. 1]. Успішне виконання покладених на суд завдань залежить від законної та обґрунтованої діяльності останнього, його ухвал з окремих процесуальних питань, рішень за суттю справи. Законність і обґрунтованість судових рішень є основною та неодмінною властивістю їх як актів правосуддя [2, с. 213]. Тільки судові акти, які мають таку властивість, вирішують правове питання, чим захищають права, законні інтереси громадян, юридичних осіб і держави.

Судова система в будь-якій країні створює ієрархічну вертикаль, маючи при цьому певну кількість інстанцій, кожній з яких притаманне виконання тієї чи іншої функції.

До основних засад судочинства в Україні віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом (ст. 129 Конституції України). Реалізація цього конституційного положення знайшла втілення в розділі 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якими врегульовано питання апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, перегляду справ у зв'язку з рішеннями ВСУ та нововиявленими обставинами.

Апеляція (лат. appellatio - «звернення», «скарга») - основний спосіб оскарження судових рішень, які не набрали чинності в суді вищої інстанції (апеляційному суді).

Касація (лат. cassatio - «знищення», «скасування») - спосіб оскарження судових рішень, що набрали чинності, на підставі неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення ним норм процесуального права [3, с. 554].

Законність та обґрунтованість рішень і ухвал суду першої інстанції в цивільному судочинстві України забезпечується системою численних процесуальних гарантій - принципами цивільного процесуального права; участю в цивільному процесі прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які від свого імені можуть звертатися до суду із заявами на захист прав, свобод, інтересів інших осіб; встановленим цивільним процесуальним порядком розгляду і вирішення справ. Однак зазначених гарантій недостатньо.

Як свідчить практика, суди через суб'єктивні (некомпетентність, неуважність, спрощений підхід тощо) й об'єктивні (складність правовідносин, численність співучасників та ін.) причини виносять рішення, які не відповідають обставинам справи або нормам матеріального права, котрі регулюють спірні правовідносини сторін, та нормам процесуального права. За таких обставин необхідно мати додаткові гарантії захисту прав і свобод зацікавлених громадян, прав організацій, держави та публічних інтересів, забезпечення законності й обґрунтованості судових рішень, ухвал.

Виконання завдань цивільного судочинства щодо захисту прав, свобод і охоронюваних законом інтересів громадян, прав й інтересів організацій і держави залежить від всебічного розгляду та вирішення цивільних справ у повній відповідності з чинним законодавством, з вимогами принципу законності, тобто повністю залежить від постановлення судом у цивільних справах законних і обґрунтованих рішень, ухвал.

Досягнення зазначеної мети забезпечується численними цивільними процесуальними гарантіями, серед яких велике значення має функціонування в цивільному судочинстві України апеляційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал, що не набрали чинності (законної сили).

Однак дія цих гарантій не виключає набрання помилковими рішеннями й ухвалами суду першої та апеляційної інстанції чинності (законної сили).

Можемо припустити, що апеляційний суд замість того, щоб виправити помилку в неправильному застосуванні норм матеріального або процесуального права судом першої інстанції, може ускладнювати помилку, унаслідок чого можуть набрати чинності (законної сили) несправедливі рішення.

Імовірною є ситуація, коли помилкові рішення не оскаржуються, набирають законної сили. А дія принципу законності зумовлює необхідність скасування таких рішень [4, с. 214]. Зазначені обставини вимагають створення додаткових гарантій забезпечення законності судових рішень. Такою цивільною процесуальною гарантією є інститут касаційного оскарження і перевірки судових рішень та ухвал - касаційного провадження.

Касаційне провадження -- це стадія цивільного процесу, яка передбачає перевірку судом касаційної інстанції законності судових актів, що набрали законної сили.

Правом касаційного оскарження користуються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки.

Предметом розгляду в касаційному порядку є судові рішення, які набрали чинності.

Підставами касаційного перегляду є неправильне застосування судом норм матеріального права чи істотне порушення норм процесуального права, якщо це призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи [5, с. 85].

Стадія характеризується наступними ознаками:

1) об'єктами касаційного оскарження є судові акти, що набрали законної сили, у тому числі апеляційної інстанції;

2) касаційне провадження порушується тільки по скаргах, у яких повинно бути зазначене, в чому полягає порушення або неправильне застосування закону;

3) мета касаційного провадження -- перевірка законності судових актів;

4) касаційний суд не зв'язаний межами скарги, а перевіряє законність судових актів у цілому;

5) касаційне провадження здійснюється тільки Вищий спеціалізований суд України;

6) касаційний суд не розглядає справу по суті, не перевіряє обґрунтованість судових актів, а перевіряє їх законність, тобто правильність застосування норм матеріального і процесуального права судом першої та апеляційної інстанції.

Касаційне провадження складається з наступних етапів:

1) порушення касаційного провадження;

2) підготовка справи до касаційного розгляду;

3) попередній розгляд справи;

4) розгляд справи і ухвалення рішення.

Підставою для порушення касаційного провадження, так само як і для реалізації судом касаційної інстанції відповідного повноваження, є юридичний склад, сукупність процесуальних юридичних фактів. У теорії цивільного процесу цю сукупність процесуальних фактів підрозділяють на дві групи: передумови і умови права касаційного оскарження.

До передумов права касаційного оскарження можна віднести наступні факти:

1) наявність об'єкта касаційного перегляду, тобто рішення, що набрало законної сили, або ухвали суду першої або апеляційної інстанції;

2) наявність у касатора статусу особи, яка бере участь у справі;

3) волевиявлення касатора.

Умовою права касаційного оскарження є активний процесуальний юридичний факт -- дія: подача касаційної скарги особою, яка бере участь у справі, що приводить до реалізації права касаційного оскарження,

Таким чином, касаційне провадження в цивільних справах як стадія процесу є сукупність процесуальних відносин, що складаються між судом касаційної інстанції та особами, які беруть участь у справі, з метою перевірки законності рішень і ухвал місцевих та апеляційних судів.

Значення касаційного провадження полягає в тому, що воно забезпечує законність рішень і ухвал суду першої та апеляційної інстанції, захист прав, свобод охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у справі, держави, захист публічних інтересів, а також сприяє однаковому застосуванню закону судами України та превентивну їх дію, спрямовану на попередження порушення законності громадянами, юридичними, службовими і посадовими особами [6, с. 27].

2. Порушення касаційного провадження

У відповідності зі ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку. 1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; 2) ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.