МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра теорії

держави і права

Курсова робота

на тему:

«Сучасна держава»

Студентки І курсу

денного відділення

Науковий керівник:

Ужгород - 2011

Зміст

• Вступ 3
• Розділ 1. Основні сучасні концепції держави 6
• 1.1 Поняття та типологія сучасної держави 6
• 1.2 Еволюція теорії функцій держави 10
• Розділ 2. Поняття і види сучасних форм правління 14
• 2.1 Сучасні поняття форми держави 14
• 2.2 Загальна характеристика держав, що існували на території сучасної України 17
• Розділ 3. Динаміка сучасної держави 22
• 3.1 Ознаки сучасної держави 22
• 3.2 Державна політика та державні послуги 26
• Висновки 30
• Список використаних джерел та літератури 33

• Вступ
• сучасна держава правління політика
• У другій половині ХХ століття людство усвідомило необхідність переходу до нових моделей розвитку. Проблеми, які постали перед людською цивілізацією у ХХ столітті, а саме - зменшення матеріального балансу біосфери, зростання чисельності народонаселення, соціальна нерівність, вимагають нового підходу для свого вирішення. Безперервне поглиблення кризових явищ у багатьох сферах світового розвитку обумовило необхідність корекції його цілей і пріоритетів, обґрунтування нових ціннісних та морально-етичних критеріїв, формування нового світогляду.
• Усвідомлення цього спонукає держави до пошуку принципово нових підходів при вирішенні питань соціально-економічного розвитку. Розробка та реалізація сучасних концепцій державного розвитку є стратегічним завданням нашої держави, яка допоможе змінити світосприйняття людей та забезпечить спільне майбутнє українського народу.

У сучасний період означена проблематика становить предмет зацікавленості представників різних суспільних наук: правознавців, політологів, економістів, соціологів, філософів. Зокрема потрібно відзначити праці таких вітчизняних і зарубіжних учених, як О. Аграновська, С. Алексєєв, В. Бабкін, М. Баглай, Д. Баялджиєв, М. Гриценко, В. Копєйчиков, І. Ледях, О. Лукашова, Л. Мамут, В. Новіков, П. Рабінович, Г. Ріттер, В. Роїк, В. Селіванов, А. Сіленко, О. Скакун, О. Скрипнюк, Ф. Фабрициус, К. Хессе, Х. Цахер, В. Четвернін, В. Якушик та інші.

Актуальність теми курсової роботи визначається тим, що процеси національного відродження України і державного будівництва тривають і спричиняють істотні зміни в усіх сферах суспільного життя. Згідно із статтею 1 Конституції, Україна є демократичною, правовою й соціальною державою. Безперечно, таке проголошення в умовах сьогодення відображає не стільки реальну дійсність, скільки прагнення та орієнтацію Української держави, є декларацією її намірів. Водночас це конституційне положення поставило перед суспільними науками і, в першу чергу, перед теорією держави та права актуальне завдання: визначити й дослідити сутність, завдання, ознаки та функції саме сучасної держави, обґрунтувати її загальнотеоретичну характеристику, визначити шляхи побудови такої держави в Україні.

Метою даної курсової роботи є вивчення основних концепцій сучасної держави, дослідження тенденції та еволюційну динаміку її розвитку.

Для досягнення даної мети ми поставили перед собою ряд наступних завдань:

- визначити основні концепції сучасної держави;

- розглянути поняття і види сучасних форм правління;

- надати характеристику держав, що існували на території України;

- проаналізувати динаміку розвитку сучасної держави;

- дати визначення ролі державної політики у розбудові демократичної держави.

Об'єкт дослідження - концепції сучасної держави.

Предмет дослідження - динаміка розвитку теорії сучасної держави.

Методологічною основою дослідження є філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові підходи та методи дослідження. Так, системний підхід дав змогу врахувати всю сукупність економічних, соціальних, правових аспектів, їх системних властивостей та характеристик. Історичний метод застосовувався при розгляді еволюційного шляху становлення й оформлення положень концепції сучасної держави. Порівняльно-правовий метод використовувався при вивченні світових процесів та явищ у сфері державного розвитку.

Теоретичною базою дослідження є наукові праці, монографії та статті провідних вчених в галузі теорії держави і права, філософії, політології, економіки, соціології та історії.

Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури. У першому розділі «Основні сучасні концепції держави» увага приділяється питанням типології та концепція сучасної держави. У другому розділі роботи «Поняття і види сучасних форм правління» характеризуються основні сучасні форми правління, а також висвітлюється питання типів держав, що існували на території сучасної України. У третьому розділі «Динаміка сучасної держави» аналізуються ознаки сучасної держави та сутність і роль державної політики.

Розділ 1. Основні сучасні концепції держави

1.1 Поняття та типологія сучасної держави

Із виникненням держави виникають і розвиваються різноманітні теорії про неї. Політико-правова свідомість людей є частиною загальнолюдської суспільної свідомості, що відображає різноманітні теорії про державу. Протягом довгого історичного розвитку держав різних типів виникали та історично розвивалися теоретичні уявлення передових людей про покращення наявного становища, про підвищення місця й ролі людини в державі та суспільстві. На сьогодні у теорії держави і права існують різні класифікації концепцій про державу. Розглядають концепції, що пояснюють виникнення держави, її сутність і соціальне призначення. Можна розглядати ці аспекти в концепціях соціологічного, юридичного спрямування, у теоріях анархізму, етатизму тощо. До основних сучасних концепцій соціологічного спрямування належать теорії, що виникли в ХІХ - ХХ ст.

Теорія солідаризму. Ця теорія поширилась у другій половині XIX - першій половині XX ст. Л. Дюгі (1859 - 1928), критикуючи марксизм на основі ідей французьких соціологів О. Конта, Л. Буржуа, Б. Дюркгейма, розвинув концепцію соціальної солідарності. Державу він вважав засобом забезпечення соціальної солідарності класів, організованою силою суспільства, яка встановлює взаємозалежність і спільність інтересів різних соціальних груп і класів. Дюгі відкидав класові суперечності, політичну боротьбу і соціалістичну революцію. Дюгі Л. Конституційне право: Загальна теорія держави. - Одеса, 2005. - С. 29-32.

Держава загального благоденства. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / За ред. В. М. Цвіка, О. В. Петришина. - Xарків: Еспада, 2009. - С. 176. В основі цієї теорії лежать ідеї та висновки соціології. Розробив теорію англійський економіст Дж. Кейнс (1883 - 1946) у праці «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей». Головний зміст теорії зводиться до того, що: а) сучасна демократична держава втратила класовий характер і діє в інтересах усіх членів суспільства. Вона використовує такі економічні важелі, як політика цін, податки, інвестиції, державне замовлення, кредити, регулювання експорту та імпорту і цим впливає на приватний сектор, пристосовує його для блага всіх; б) держава, реалізуючи функцію соціальних послуг (матеріальна допомога, поліпшення умов праці, підвищення заробітної платні та пенсій, покращення житлових умов, охорони здоров'я, освіти), забезпечує вищий рівень життя населення всієї країни; в) поступово відмирає репресивно-каральна функція держави, звужується сфера державного примусу.

Відповідно, розвиток змішаної економіки, активізація функції соціальних послуг, відмирання репресивно-каральної функції держави перетворює її із класово-антагоністичної на державу загального благоденства. Загальна теорія держави і права: Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів / За ред. В. М. Цвіка, О. В. Петришина. - Xарків: Еспада, 2009. - С. 178.

Теорія плюралістичної демократії. Ця теорія також спирається на положення і висновки соціології, але використовується не сфера економічної та соціальної діяльності держави, а її політична система. Представники цієї теорії - Г. Ласкі, М. Дюверже, р. Дарендорф, р. Ален та ін. - вважають, що сучасна держава являє собою сукупність соціальних груп і прошарків, які виникають унаслідок певних інтересів. Для захисту своїх інтересів ці спільноти утворюють різні об'єднання громадян, які, своєю чергою, через їхні «зацікавлені групи» чи «групи тиску» впливають на політичну владу, домагаючись реалізації своїх інтересів (потреб). Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навч. Посібник / [А.М. Колодій, С.Л. Лисенков та інші.] - К.: Юрінком Інтер, 2000. - С. 97.

Отже, соціальні групи і прошарки беруть участь у здійсненні політичної влади, а держава координує та узгоджує можливості всіх об'єднань громадян у реалізації державної влади.

Теорія еліт. Поширилася наприкінці XIX - на початку XX ст. Засновниками цієї теорії були італійські вчені-політологи Г. Моска (1858-1941) і В. Парето (1848-1923). Сутність її зводиться до того, що народ не здатний управляти суспільством. Г. Моска демократію вважав утопією і твердив, що в усіх цивілізованих суспільствах виникають два класи: правителі й ті, ким управляють. В. Парето стверджував, що політичне життя - це постійна боротьба еліт, зміна яких відбувається через насильства, що еліта виникає в трьох найважливіших сферах суспільного життя: економічній, політичній та інтелектуальній, де індивіди виокремлюються із середовища інших людей. Оборотов Ю.Н. Современное государство: основы теории. / Юрий Николаевич Оборотов. - Одесса: Астропринт, 1998. - С. 19-22. Він обґрунтовував теорію конкуренції еліт. р. Міхельс (1876 -1936) застосував теорію еліт до політичних партій. Він вважав, що партії занепадають. Рядові члени партії, що не здатні самі управляти, обирають своїх представників, які рано чи пізно відокремлюються від рядових товаришів по партії та перетворюються на партійну еліту. Демократія в партії переходить в олігархію. У партійних елітах теж ведеться боротьба, що призводить до заміни однієї партійної еліти іншою. Копєйчиков В.В. Загальна теорія держави і права: Навч. Посібник / [А.М. Колодій, С.Л. Лисенков та інші.] - К.: Юрінком Інтер, 2000. - С. 112.