РЕФЕРАТ

КЛЮЧОВІ СЛОВА - форма держави, форма правління, монархія, республіка.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ - Держава як складне суспільне явище.

ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ - інститут форми правління як складової частини форми держави.

МЕТА РОБОТИ - :проаналізувати типові та нетипові форми правління, виявити їх позитивні та негативні риси.

РЕЗУЛЬТАТИ РОБОТИ - : Проаналізовано типові та нетипові форми правління, виявлено їх позитивні та негативні риси.

ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ - науково-дослідна робота, освітня сфера.

Аннотация

Завьялов Н.Р. Форма государственного правления: сравнительно-правовой анализ. Курсовая работа. Кафедра конституционного и международного права ДонНУ. Донецк, 2013.

В работе исследованы основные классификации форм правления, основные признаки форм, их отличия. Рассмотрены основные виды монархий и республик. Также была рассмотрена форма правления Украины.

Summary

Zavyalov N.R. The governmental forms: comparative legal analysis. Term paper. Department of Constitutional and International Law of Donetsk National University. Donetsk, 2013.

In the paper basic classifications of the governmental forms, the main features of the forms and their differences are investigated. The main types of monarchies and republics are considered. Also, governmental form of Ukraine are investigated.

ВСТУП

Напевно сто відсотків людей на планеті проживають в якійсь країні. Але далеко не всі люди, які живуть в державі можуть пояснити що таке держава, і чим вона відрізняється від інших. Дати відповіді на ці та інші питання може така категорія як форма держави. Дана робота висвітлює форму держави, а саме її складовий елемент - форму правління.

Дана тема представляє досить суттєвий інтерес у науковому відношенні, особливо в ракурсі нещодавніх політичних подій у нашій країні. Пошук підходящої форми правління у державі досі стоїть на думку багатьох науковців у числі пріоритетних.

Актуальність даної роботи полягає, по-перше, в недостатньому науковому аналізі питання. Більшість наукових робіт з цієї теми просто повторюють те, що вже було сказано іншими вченими, не вносячи щось нове. Хоча питання, на думку автора, не є абстрактним, і має суттєвий практичний інтерес. По-друге, стосовно саме практики. Форма держави має неабиякий вплив майже на всі процеси, що відбуваються в державі, бо дуже багато питань вирішуються вищими та центральними органами.

У ході написання були досліджені наукові праці як вітчизняних, так і іноземних вчених, що присвятили себе вивченню цього питання. Були проаналізовані роботи таких вчених як В. Чіркин, якому належить найпопулярніша класифікація некласичних форм правління, А. Орлов, який досліджував форми центральноамериканських держав та інших.

Об'єктом курсової роботи є держава як складне суспільне явище. Предмет роботи - інститут форми правління як складової частини форми держави.

Мета роботи: проаналізувати типові та нетипові форми правління, виявити їх позитивні та негативні риси.

Завданнями є:

1) Аналіз наукової літератури з даної теми;

2) Розгляд різних класифікацій форм правління;

3) Розкриття різних форм правління та визначення їх характерних рис.

Методологічною основою курсової роботи виступають принципи плюралізму, об'єктивності, історичний, логічний, діалектичний методи, порівняльно-правовий метод.

Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, п'яти підрозділів, висновків та списку використаної літератури.

1. ФОРМА ПРАВЛІННЯ В СТРУКТУРІ ФОРМИ ДЕРЖАВИ

1.1 Поняття та структура форми держави

Держава -- здійснюваний за допомогою офіційних органів політико-територіальний спосіб організації публічної влади, покликаний керувати суспільними процесами, шляхом надання своїм велінням загальнообов'язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь через примус [1, с. 383]. До основних ознак держави належать: наявність особливої системи органів та установ, що здійснюють функції державної влади; наявність права, яке закріплює певну систему норм, санкціонованих державою; наявність певної території, на яку поширюється юрисдикція даної держави. І для правильного функціонування держава повинна бути певним чином організована, побудована, сформована, здійснення нею влади має відбуватися певними способами, методами. Саме спосіб або порядок організації та здійснення державної влади відображає поняття - форма держави [2, с. 125].

Кожна держава характеризується певною формою, тобто зовнішнім вираженням процесу організації та здійснення державної влади. Форма держави є складним соціальним явищем, що дає можливість визначити характер існування і напрямки розвитку держави, властивості її устрою, правління та режиму.

Традиційно під формою держави розуміють порядок (спосіб) організації і здійснення державної влади в країні, взяту в єдності взаємозалежних трьох елементів: форми державного правління, форми державного устрою, форми державного режиму [3, с. 45].

Таким чином, структура форми держави включає в себе три складові:

1) форма державного правління -- це елемент форми держави, який характеризує структурну організацію влади, порядок утворення і повноваження вищих органів державної влади, їх взаємовідносини між собою, з іншими органами держави, з політичними партіями і соціальними групами та населенням в цілому.

Форма державного правління має такі ознаки:

- характеризує порядок формування, структуру та терміни повноважень вищих органів державної влади;

- визначає зміст принципу розподілу влади між вищими органами держави;

- характеризує компетенцію вищих державних органів у процесі здійснення ними владних повноважень та їх взаємодію між собою, з іншими центральним і місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, політичними партіями, громадськими організаціями, населенням;

2) форма державного устрою (форма територіального устрою) -- це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території держави на певні складові частини та співвідношення між ними.

Форма державного устрою (форма територіального устрою) має такі ознаки:

- визначає принципи розподілу території держави на складові частини;

- характеризує управлінську діяльність держави та організацію населення на її території ;

- дає можливість реалізації прав і законних інтересів національних меншин щодо самовизначення шляхом надання тій території, де вони проживають, певних пільг на самоврядування;

- характеризує взаємодію між центральними, регіональними та місцевими органами влади;

3) форма політичного режиму -- це елемент форми держави, який характеризує політичну організацію влади, сукупність способів, прийомів, методів здійснення державної влади у суспільстві.

Форма політичного режиму має такі ознаки:

- характеризує можливість участі громадян в реалізації державно-владних повноважень;

- забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина у процесі здійснення органами державної влади своїх повноважень;

- характеризує співвідношення правових і організаційних (неправових) способів здійснення владних функцій;

- визначає відношення між владою і населенням;

- характеризує стан законності і правопорядку в державі.

Кожна з цих складових не є цілком самостійною, навпаки, вони тісно пов'язані між собою. Так, наприклад, зміна форми правління може потягнути за собою зміну політичного режиму і навпаки. Судячи з цього, можна визначити, що форма держави не є чимось незмінним, сталим. Вона трансформується і розвивається відповідно до процесів, що відбуваються в суспільстві.

Форма держави часто може бути закріплена в Основних законах держави. Наприклад, у Конституції Марокко 2011 року у першій статті йдеться про те, що Марокко - конституційна монархія, демократична держава з парламентською формою правління та світською системою влади.

В українській Конституції також визначено форму держави України: за статтею 1 вона є демократичною державою, що є формою політичного режиму, згідно частиною 2 статті 2 Україна є унітарною державою, що відображає форму державного устрою, а згідно зі статею 5 Україна є республікою за формою правління [5, с. 4]. І саме цей останній елемент - форма правління, буде розглядатись у наступних частинах роботи.

Визначимо поняття форми правління. Форма правління - це елемент форми держави, який виражає спосіб організації державної влади, порядок утворення та діяльності державних органів, компетенція і взаємозв'язок між собою, а також взаємовідносини з населенням країни (ступінь участі населення в їхньому формуванні) [6, с. 47].

Форма правління, як і форма держави, не є абстрактним чи доктринальним поняттям, а має прикладний, реальний характер, бо виражає існуючий лад у державі. І реальний лад може відрізнятись від записаного в Основному, чи у інших законах.

Хоч на перший погляд форма правління є самостійним інститутом, вона тісно пов'язана з іншими елементами форми держави, насамперед, з державним режимом. Для республіки чи конституційної монархії, наприклад, характерний демократичний режим, як це можна побачити на прикладі європейських держав, Японії. Абсолютній монархії чи радянській республіці характерний тоталітарний політичний режим.

Таким чином, можна побачити, що зміна якогось одного елементу форми правління тягне за собою зміну інших. Деякі вчені, такі як Денісов А. вважають навіть, що форма правління співвідносяться з державним режимом як форма і зміст [7, c. 16]. Історично склалося, що зміст держави міняється швидше, ніж форма, що, незважаючи на її активну службову роль, форма є більш консервативною стороною явища. Існує об'єктивне протиріччя між новим змістом і старою формою держави. Це протиріччя зважується у кінцевому рахунку на користь змісту держави: форма перетерплює зміни відповідно до потреб нового змісту влади. З наукового погляду неможливо таке положення, при якому форма держави залишалася б незмінною, незважаючи на зміну змісту цієї держави. Форма держави обслуговує цілком визначений зміст і припиняється з ліквідацією даного змісту. У процесі історичного розвитку державності відбувається постійний процес скидання старої форми, процес її постійного відновлення [7, с. 18].

1.2 Історичний розвиток поглядів на форму правління

Вперше у світовій практиці у державних актах поняття «форми правління» було вжито Швецією у 1772 році і називався акт «Про форму правління». Акт закріплював положення щодо правомочностей короля, які і сьогодні використовуються в ряді держав - король за актом керував сухопутними і морськими військовими силами, призначав вищих військових і цивільних чинів, вів оборонну війну в силу своєї власної влади, але не міг приймати законодавчі або фінансові заходи без згоди риксдагу (парламенту).

Далі у ХІХ ст. форма держави отримала закріплення в Конституціях багатьох інших країн, але єдиного визначення ще виведено не було. Остаточно визначились з ним тільки у 80-х роках ХХ століття, і з того часу форма правління розуміється як порядок утворення вищих державних органів та їх взаємовідносини з населенням.