Якщо заробітна плата вам нарахована, проте не виплачена, то ви можете звернутися до суду в порядку наказового провадження з метою отримання судового наказу про виплату заборгованості (ст. 95-106 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК)). У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень (ст. 102 ЦПК). Судовий наказ виконується в порядку виконання судового рішення.

У заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено: найменування суду, в який подається заява; ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження; вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; вартість майна у разі його витребування; перелік документів, що додаються до заяви.

Пам'ятайте!

Працівники за позовами про стягнення заробітної плати чи заявою про видачу судового наказу звільняються від сплати державного мита (ст. 4 Декрету Кабміну «Про державне мито»).

У справах про стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їхньої виплати не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення (ст. 81 ЦПК).

Знайте!

Щоб поскаржитись на невиплату заробітної плати, можна зателефонувати на номер «гарячої» телефонної лінії Міністерства праці та соціальної політики з питань виплати заробітної плати: 8-800-287-12-30. Фахівці Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю беруть безпосередню участь у роботі гарячої лінії.

Виплата військовослужбовцю грошового забезпечення

Виплати грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюються відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил та деяким іншим особам, затвердженою Наказом Міністра оборони від 11 червня 2008 року N 260. У разі виникнення спірних питань щодо нарахування належного грошового забезпечення фінансові органи до з'ясування (уточнення) у фінансовому органі вищого рівня порядку виплати здійснюють виплату безспірно належного військовослужбовцю грошового забезпечення.

Кодекс законів про працю не поширюється на військовослужбовців, але держава має вчасно й у повному обсязі здійснити всі грошові виплати. У випадку невиплати або затримки у виплаті грошового забезпечення ви можете скаржитися в Міністерство оборони або до суду в описаному вище порядку з вимогою сплатити заборгованість з урахуванням індексації.

Якщо рішення суду щодо невиплати заробітної плати не виконується

Ви отримали судове рішення чи судовий наказ про стягнення невиплаченої заробітної плати, проте вони не виконується. Тоді ви можете:

- Якщо ваш працедавець-боржник є в приватній власності: оскаржити дії чи бездіяльність державного виконавця по невиконанню вашого рішення. Скарга подається до суду, який видав виконавчий документ (статті 383-389 ЦПК). При цьому ви можете вимагати відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої вам діями виконавця. Якщо суд визнає незаконними дії чи бездіяльність виконавця, а рішення суду надалі не буде виконуватися, то ви можете звернутися з заявою до Європейського суду з прав людини про порушення державою вашого права на справедливий суд (стаття 6 Конвенції про захист прав людини) та права на мирне володіння своїм майном (Перший протокол до Конвенції). Якщо ви раніше звернетеся до Європейського суду без оскарження дій виконавця, то ваша заява може бути визнана неприйнятною до розгляду.

- Якщо ваш працедавець-боржник є органом влади, державним підприємством (частка держави не менше 25 %) чи установою, то у вас немає ефективних засобів захисту вашого права. Тоді ви можете звернутися із заявою до Європейського суду з прав людини щодо порушення державою вашого права на справедливий суд та права на мирне володіння своїм майном.

Для звернення до Європейського суду з прав людини необхідно заповнити українською чи російською мовою відповідний формуляр. Звернення є безкоштовним.

Завдання №3. Навести приклади судової практики щодо часу відпочинку

Категорія справи № 

Начало формы

816/241/16

Конец формы

: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокремазіспорівщодо:;дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; транспорту та перевезення пасажирів.

Надіслано судом: 13.11.2018. Зареєстровано: 14.11.2018. Оприлюднено: 14.11.2018.

Дата набраннязаконноїсили: 13.11.2018

Номер судового провадження: не визначено

ПОСТАНОВА

ІменемУкраїни

13 листопада 2018 року

Київ

справа №816/241/16

адміністративне провадження №К/9901/10537/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 816/241/16

за позовом ОСОБА_2

до управління Укртрансінспекції у Полтавській області, Державної служби України з безпеки на транспорті,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Термастіл",

про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою управління Укртрансінспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року (головуючий - Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - П'янової Я.В., суддів - Чалого І.С., Зеленського В.В.),

ВСТАНОВИВ :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Укртрансінспекції у Полтавській області (далі - Відповідач - 1), Державної службиУкраїни з безпеки на транспорті (далі - Відповідач - 1), третя особа - Товариство з обмеженоювідповідальністю "Торговий Дім "Термастіл" (далі - третя особа), в якому просив:

- скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 грудня 2015 року № 032731.

Короткий змістрішення суду І інстанції

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2016 року вирішив:

- адміністративний позов задовольнити;

- скасувати постанову управління Укртрансінспекції у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 28 грудня 2015 року № 032731;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача - 2 на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 гривня 20 копійок.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Харківський апеляційнийадміністративний суд ухвалоювід 26 травня 2016 року вирішив:

- апеляційнускаргуВідповідача - 1 залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року - без змін.

Короткий зміствимогкасаційноїскарги

У червні 2016 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Відповідача - 1, яка у січні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі Відповідач - 1 просить:

- скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2016 року;

- прийняти новее рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументисторони, яка подала касаційнускаргу:

Відповідач - 1 у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Скаржник зазначає, що позивачем було порушено вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому, Відповідачем - 1 оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарських санкцій до позивача винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 листопада 2015 року Відповідачем - 1 здійснено перевірку транспортного засобу марки DAF (реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ОСОБА_3, підкеруванням водія ОСОБА_4

За результатами цієї перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажіва втомобільним транспортом від 27 листопада 2015 року № 012848, в якому зафіксовано порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства на автомобільномутранспорті, на підставі акта від 27 листопада 2015 року начальником Територіального управління Голова автотрансінспекції у Полтавській області Кужіль В.М. винесено постанову від 28 грудня 2015 року, якою до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 1700,00 грн.

Позивач не погоджуючись з вказаною постановою оскаржив їїд о суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05 квітня 2001 року № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Згідно частини першої статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирівчи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Статтею 18 Закону № 2344-III встановлено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їхзберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону;

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язкуУкраїнивід 07 червня 2010 року № 340 (далі за текстом - Положення).