Строк подання виконавцями попередніх пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим ніж 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів.

Відповідно до статті 34 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти” договір про закупівлю набуває чинності з моменту його

підписання замовником та виконавцем, визначеним переможцем

процедури закупівлі. Договір про закупівлю укладається тільки у письмовій формі.Копія укладеного договору про закупівлю подається уповноваженому органу на його вимогу [15].

У разі виникнення обставин, які неможливо було передбачити під час укладення договору про закупівлю та які призвели до зміни ситуації, за якої закупівля перестала відповідати державним інтересам, замовник може, за погодженням з уповноваженим органом, внести зміни до будь-якої частини укладеного договору про закупівлю чи відмовитися від його виконання протягом одного місяця з дня виникнення таких обставин.

Відповідно до Положення про порядок організації та проведення міжнародних конкурсів (тендерів) на укладання контрактів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 р. залежно від способу проведення тендери можуть бути:

1) відкритими, в яких беруть участь претенденти всіх форм власності;

2) закритими, в яких беруть участь претенденти тільки за офіційним запрошенням замовника і які проводяться у разі виконання робіт особливої складності, що можуть бути виконані обмеженим колом користувачів надр, а також у разі проведення робіт на об'єктах закритого типу.

Оголошення про тендер, крім інформації про замовника тендеру, повинно містити відомості про:

рішення Кабінету Міністрів України, на підставі якого проводиться тендер;

основні характеристики об'єкта тендеру;

порядок отримання тендерної документації;

вартість тендерної документації та геологічної інформації;

терміни подання та адресу, за якою подаються заявки на участь у тендері;

рахунок, на який претенденти повинні переказувати кошти за пакет тендерної документації;

місце, дату і час розпечатування заявок на участь у тендері.

Оголошення про проведення відкритих тендерів публікуються не пізніше ніж за 90 днів до початку проведення тендеру.

У разі проведення закритих тендерів замовник не пізніше ніж за 90 днів до їх початку надсилає поштою можливим учасникам запрошення на участь у такому тендері.Заявка на участь у тендері за підписом претендента або уповноваженої ним особи подається замовнику тендеру.

Претендент має право відкликати подану ним заявку з обов'язковим повідомленням про це замовника тендеру. Після розпечатування конвертів здійснюється перевірка наявності в них необхідних документів, про що вноситься запис у протокол, який підписується усіма членами робочої групи [16].

Після ознайомлення із заявками претендентів і реєстрації усіх матеріалів, які додаються до заявки, робоча група повинна протягом не більш як 60 днів провести детальне їх вивчення.

Інформація про розгляд та оцінку поданих матеріалів має конфіденційний характер. Переможця тендеру визначає тендерний комітет після розгляду пропозицій, підготовлених робочою групою. Переможець тендеру після одержання повідомлення про визнання його переможцем протягом не більш як 90 календарних днів готує, остаточно узгоджує з відповідними заінтересованими міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади (залежно від виду корисних копалин) і підписує із замовником тендеру контракт.

У разі відмови претендента від укладення контракту він може бути укладений з іншим претендентом, пропозиції якого відповідають умовам тендеру і схвалюються тендерним комітетом. Відповідно до Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави, затвердженого Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України, Міністерства економіки України, Фонду державного майна України від 31 грудня 1998 р. аукціон визначається як продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього максимальну ціну [17].

Висновки: На сьогодні склалися і законодавчо закріплені такі способи укладання господарського договору: загальний (неконкурентний); конкурентний.

Господарський договір за загальним правилом, відповідно до ст. 181 ГК, укладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Конкурентний спосіб укладення господарських договорів відрізняється від загального порядку їх укладення. У межах конкурентного способу застосовуються два види спеціальних процедур укладення договорів:

1) за результатами конкурсу (тендеру);

2) на публічних торгах (аукціонах). Предметом конкурсу є право на укладення договору.

3. Порядок укладання господарських договорів

Загальний порядок укладення господарських договорів, викладений у статті181, має відмінності від порядку укладення цивільно-правових договорів, визначеного в главі 53 ЦК.

Відповідно до ст. 181 ГК України загальний порядок укладення господарського договору складався зі стадій: проекту договору; протоколу розбіжностей; безпосереднього врегулювання розбіжностей. На кожній із стадій процес укладання договору міг бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов.

Договір визнається укладеним, якщо, між сторонами до¬сягнуто згоди щодо його істоти тобто тих, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду), а також всіх умов, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. Коли пропозицію укласти договір зроблено з зазначенням строку для відповіді, договір вважається укладеним, якщо особа, яка зробила пропози¬цію, одержала від іншої сторони відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку [19].

У випадку недосягнення такої згоди між сторонами, процес укладання договору переходив до наступної стадії загальний порядок укладання господарського договору складається з:

-- стадії проекту договору;

-- стадії протоколу розбіжностей;

-- стадії безпосереднього врегулювання розбіжностей;

-- стадії судового розгляду переддоговірного спору.

На кожній з цих стадій процес укладення договору може бути завершений, якщо сторони дійшли згоди з усіх його істотних умов. У випадку недосягнення такої згоди між сторонами процес укладення договору переходить до наступної стадії.

На стадії протоколу розбіжностей фактичний склад (оферта -- акцепт), достатній для визнання договору укладеним, доповнюється, оскільки до нього приєднується закінчення терміну,встановленого законом для спільного врегулювання розбіжностей, і в цьому випадку договір вважається укладеним на умовах, запропонованих автором протоколу розбіжностей. Однак у сучасних умовах це правило не є універсальним через розширення сфери дії договорів,які укладаються вільною угодою сторін; відповідно, на розгляд суду переддоговірнийспірможе бути переданий за домовленістю сторін [20].

Врегулювання спору являє собою діяльність контрагентів з ліквідації розбіжностей та конфліктів, які виникають при укладанні господарського договору. Оскільки сторони, які спорять, не мають юрисдикційних повноважень, то спір не вирішується, а усувається з правовідносин шляхом погодження сторонами усіх умов договірного зобов'язання. Така угода може бути досягнута шляхом взаємних поступок, відмови однієї сторони від своїх домагань, прийняття оферентом пропозицій іншої сторони тощо [21].

Договір є різновидом правочину, і до його форми застосовуються правила щодо форми правочину (ст. 205 ЦК).

Частина 1 ст. 181 встановлює вимоги щодо форми господарських договорів. За загальним правилом, господарські договори укладаються в письмовій формі, яка забезпечує визначеність позицій сторін щодо умов договору і сприяє з'ясуванню змісту договору. Законодавчоюновелою є правило щодо обов'язкового скріплення печаткою договорів, що укладаються у вигляді єдиного документа.

Вимоги щодо письмової форми договорів закріплено в законодавчих актах, якими регулюються окремі види господарських договорів (зокрема, в ст. 15 Закону «Про страхування»,ст.9 Закону «Про оренду державного і комунального майна», ст. 6 Закону «Про фінансовий лізинг», ст. 23 Закону «Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», ст. 27 Закону «Про приватизацію державного майна», ст. 6 Закону «Про зовнішньоекономічну діяльність») [22].

Різновидами письмової форми є:

1) повна письмова форма, під якою розуміється як єдиний документ, так і комплект документів, що об'єднуються одним змістом договору. У випадках, передбачених законодавством(ст. 60 Повітряного кодексу, ст. 134 Кодексу торговельного мореплавства України, статті 17, 23 Статуту залізниць тощо) застосовується спеціальна (стандартна) письмова форма

2) спрощена письмова форма у випадках, коли договір укладається шляхом обміну документами, що здійснюється поштою, телеграфом, телефонним, електронним та іншим зв'язком, або якщо договір укладається шляхом прийняття замовлення до виконання. При укладенні договору допускається використання сучасних засобів зв'язку, в тому числі електронних.

Якщо договір укладається у спрощеній форми, слід враховувати, що в документах, якими обмінюються сторони, мають міститися всі істотні умови договору певного виду [23].

Нотаріальне посвідчення господарських договорів є обов'язковим лише у випадках, зазначених у законодавстві, або за домовленістю між сторонами.

Спеціальними законодавчими актами передбачено обов'язкову державну реєстрацію господарських договорів певного виду, зокрема:

-- договорів купівлі-продажу державного майна в процесі приватизації;

-- договорів лізингу, якщо об'єктом лізингу є державне майно, або договір пайового лізингу передбачає залучення державних коштів, або для забезпечення виконання лізингового договору надаються державні гарантії;

-- концесійних договорів тощо.

У коментованій нормі не міститься заборони щодо усної форми господарських договорів. Тому за відсутності спеціальних приписів щодо форми певного господарського договору може застосовуватися загальне правило ст. 206 ЦК: усно можуть вчинятися правочини,які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, який підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів [24].

Проект договору є офертою, яка адресована іншій визначеній стороні або сторонам увипадку укладення багатостороннього договору.

Проект договору або інший письмовий документ повинен виражати намір особи, яка зробила оферту, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття останньої і містити всі істотні умови договору, укладення якого має на меті автор проекту договору.

Зважаючи на те, що в сучасних умовах більшість господарських договорів укладається за вільним волевиявленням сторін, в якості оферента може виступити будь-яка сторона. Наслідком оферти, в тому числі і публічної, є те, що, коли конкретний адресат (або невизначене коло адресатів) оферти відізветься і в будь-якій формі висловить згоду укласти договір на зазначених в оферті умовах, договір слід вважати укладеним [25].

Широко застосовуваною є практика розміщення пропозицій до укладання договорів через засоби масової інформації. Слід враховувати, що реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях (ст. 641 ЦК).