Що стосується таких факультативних ознак об'єктивної сторони, як місце, час, обстановка, спосіб, а також засоби вчинення злочину, то їх хотілося б розглянути об'єднавши в такі групи: 1) дії з організації замовного вбивства; 2) дії, спрямовані на вчинення злочину; 3) дії, спрямовані на приховування фактів вчинення замовного вбивства. Одночасно з розглядом цих дій, буде викладене питання стадій злочину.

Дії з організації замовного вбивства стосуються такої стадії злочину, як готування до нього. Підготовчий період можна поділити на декілька етапів.

Перший етап - формування в особи наміру на позбавлення життя потерпілого.

Другий етап - пошук посередника чи безпосереднього виконавця злочину. Ця умова є обов'язковою і може займати досить тривалий проміжок часу.

Третій етап - виконавець з'ясовує значимість майбутньої жертви, проводить спостереження за нею, вивчає її спосіб життя, розпорядок, звички, з'ясовує умови та форми охорони (якщо така є), встановлює наявність, місце знаходження та номер транспортного засобу. На даному етапі також відбувається: підшукування, приготування або виготовлення знаряддя для вчинення злочину; попереднє ознайомлення з місцем скоєння злочину; усунення перешкод для його вчинення; попередня підготовка місця приховування трупа, інших слідів злочину або переховування самого злочинця; підшукування співучасників злочину.

Четвертий етап - здійснення активних дій, які спрямовані на виманювання жертви з місця перебування або заманювання до конкретного місця, проникнення виконавців до помешкання жертви, доведення її до безпорадного стану, організація засідки чи переслідування [1, с. 32-38].

Як видно, вже на стадії підготовки до вчинення умисного вбивства на замовлення, дії виконавців часто мають злочинний характер. Невдале підбурювання, незаконне позбавлення волі або викрадення людини та незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами нерідко є необхідною складовою замовного вбивства. Тому, якщо дії, вчинені особою при готуванні до одного злочину, містять одночасно ознаки іншого закінченого злочину, все вчинене слід кваліфікувати як незакінчений злочин за ст. 14 або ст. 15 та відповідною статтею Особливої частини ККУ, і за інший закінчений злочин [18, с. 200, 233].

Друга група факультативних ознак об'єктивної сторони - вчинення умисного вбивства на замовлення. Для будь-якого злочину це кульмінаційна стадія. Саме вона повинна буди основою для вірної кваліфікації дій злочинця.

Способи вчинення умисного вбивства на замовлення можуть бути різними: застосування вогнепальної зброї, отруйних або вибухових речовин; ведення прицільного вогню; нанесення ножових ударів в життєво важливі органи; створення умов, що призвели б до трагічного наслідку; удари ногами і руками або будь-яким іншим предметом, а також асфіксія дихальних шляхів.

Для вчинення замовного вбивства здебільшого використовують такі знаряддя: вогнепальна або холодна зброя; вибухові пристрої; транспортні засоби (наїзд чи приведення автомашини жертви в несправний стан, що призвело б до дорожньо-транспортної пригоди) тощо.

Місцем вчинення замовних вбивств може бути: місце постійного мешкання або відпочинку потерпілого, місце знаходження автотранспорту жертви, шлях повернення додому за звичним маршрутом тощо.

Характерним для замовних вбивств є те, що місце вчинення злочину дуже тісно пов'язане з часом його вчинення. Наприклад, вихід на роботу та повернення з неї є найбільш прогнозованим для злочинця часом, в який можна очікувати на появу майбутньої жертви злочину. Це дозволяє виконавцю недовго перебувати у місці очікування та залишатися непоміченим. Отже, найбільш ймовірний час вчинення замовного вбивства - від 6 до 10 години, а також з 18 до 22 години [1, с. 29, 37, 40].

Характеризуючи об'єктивну сторону умисного вбивства, вчиненого на замовлення, слід звернути увагу на третю групу факультативних ознак об'єктивної сторони - дії, спрямовані на приховування фактів вчинення замовного вбивства. Можна навести три способи приховування.

Перший - приховування трупа. Може вчинятися такими способами: закопуванння в землю в малодоступних місцях; замуровування в бетонні споруди; занурення у воду; спалення або розчинення тіла в кислоті; підховування до свіжих могил померлих тощо. Такі дії мають місце в практиці, але не є характерними. В більшості випадків злочинці залишають труп на місці скоєння злочину.

Другий - приховування факту вбивства (інсценування). Інсценування застосовується нечасто, але все таки має місце. Найбільш характерним з них є: інсценування, спрямовані на створення видимості іншої кримінальної події та інсценування, спрямовані на створення видимості події не кримінального характеру.

І третій спосіб - приховування слідів злочину та знищення доказів. Це може бути: залишення зброї на місці скоєння злочину без відбитків пальців; знищення зброї; знищення автомобіля, на якому був вчинений злочин. Часто виконавці знищують одяг і взуття, як свої та і жертви [1, с. 44-49].

Узагальнюючи характеристику факультативних ознак об'єктивної сторони умисного вбивства, вчиненого на замовлення, приведу один приклад із судової практики, який чітко показує наявність більшість цих ознак в конкретному злочині, та як вони кваліфікуються.

У лютому 2005 року особа, матеріали справи щодо якої виділені в окреме провадження, запропонувала О. за грошову винагороду вбити Б., на що той погодився. О. отримав половину обумовленої суми. Реалізуючи свій злочинний намір, він вступив у попередню змову з Г., якому запропонував вчинити разом вбивство Б. за винагороду, на що той дав згоду. О. і Г. вирішили вбити Б. за допомогою наявного в першого мисливського карабіна «Вепр». У березні 2005 року вони домовилися з М., щоб він пристріляв зазначений карабін і навчив їх стріляти з нього. М. відрегулював оптичний приціл, пристріляв карабін, вчив стріляти з нього О. і Г., однак результати їх стрільби були низькими. Тоді О. запропонував М. вчинити вбивство Б. за 4000 доларів США, на що той погодився. На початку квітня 2005 року О. передав М. незаконно придбані ним раніше 316 набоїв, які той приніс до себе додому і зберігав без передбаченого законом дозволу. 9 квітня 2005 року О., Г. та М. автомобілем прибули до міста Дніпродзержинська, де вивчили обстановку та прийняли рішення стріляти в Б. з 10-го технічного поверху будинку. Того самого дня О. та Г. показали М. людину, яку він мав убити. 10 квітня 2005 року, М. та Г. проникли на 10-й технічний поверх будинку, а О. залишився поруч з будинком спостерігати за дорогою. Побачивши Б., останній по мобільному телефону повідомив про його наближення М. і Г., а сам став чекати останніх у легковому автомобілі в обумовленому заздалегідь місці. Коли Б. наблизився, М. з метою вбивства, 4 рази вистрелив у нього з мисливського нарізного карабіна з оптичним прицілом, завдавши проникаючі вогнепальні поранення тулуба, які спричинили ушкодження внутрішніх органів і ускладнилися гострою крововтратою, від чого потерпілий помер. Г. у момент вчинення М. пострілів за допомогою мішка уловлював гільзи відстріляних патронів. Вчинивши умисне вбивство Б., О., Г. та М. одержали від замовника грошову винагороду в сумі 11 000 доларів США. Вироком апеляційного суду Дніпропетровської області було засуджено: О. за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 ККУ на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; Г. за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 ККУ на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; М. за п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 ККУ на 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна [28].

Отже, говорячи про об'єктивну сторону замовних вбивств, необхідно мати на увазі весь цей спектр можливих проявів даного злочину.

2.4 Суб'єкт злочину

Згідно ч. 1 ст. 18 ККУ, суб'єктом злочину є фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до ККУ може наставати кримінальна відповідальність. З цього визначення можна виділити три обов'язкові ознаки: 1) фізична особа; 2) осудність; 3) вік.

Для кримінально-правової характеристики умисного вбивства, вчиненого на замовлення, слід особливу увагу приділити віку особи. За злочин, передбачений ст. 115 ККУ, кримінальна відповідальність настає з 14 років (ч. 2 ст. 22 ККУ).

Особливістю замовних вбивств є його суб'єктний склад. Так, кількість співучасників не може бути менше двох: замовник злочину та його виконавець. Іноді участь у вчиненні умисного вбивства на замовлення бере посередник.

Першим, найбільш небезпечним суб'єктом даного виду злочину, є замовник, оскільки злочин вчиняється саме в його інтересах, саме він втягує у злочинну діяльність інших осіб. Згідно з постановою ПВСУ № 2 від 07.02.2003 «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи», замовник умисного вбивства, залежно від конкретних обставин справи, повинен визнаватися або підбурювачем або організатором злочину (якщо він не є його співвиконавцем), і його дії належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 ККУ, а за наявності підстав, і за іншими пунктами цієї статті. Дії замовника, який був співвиконавцем злочину, кваліфікуються за п. п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 ККУ, а за наявності підстав, і за іншими пунктами цієї статті.

Замовниками вбивств виступають представники комерційних структур, корумповані посадові особи, лідери злочинних угруповань, знайомі й боржники потерпілого, близькі або родичі. Наймачами можуть бути як чоловіки, так і жінки.

Іноді у вчиненні замовного вбивства бере участь посередник, наприклад, коли організатор особисто не звертається до конкретної особи з пропозицією здійснити вбивство. Роль посередника у скоєнні замовних вбивств значна: він не тільки підшукує конкретного виконавця та є зв'язковим між замовником і виконавцем, але й бере активну участь у підготовці та приховуванні злочину. Дії посередника, який не був співвиконавцем злочину, необхідно кваліфікувати за відповідною частиною ст. 27 ККУ та за відповідним пунктом ч. 2 ст. 115 ККУ.

Що стосується безпосередньо виконавців злочину, то найбільш схильні до вчинення вбивства на замовлення такі особи: не мають матеріального достатку; мають матеріальні борги; родичі потерпілого чи замовника; особи, які схильні до вчинення злочинів; особи, які володіють спеціальними прийомами бойових мистецтв та мають спеціальну підготовку тощо. Дії виконавця вбивства на замовлення належить кваліфікувати за п. 11 ч. 2 ст. 115 ККУ, а за наявності інших обтяжуючих обставин, за відповідними пунктами цієї статті [1, с. 58-62].

Отже, із цього підрозділу видно, що суб'єктами умисного вбивства, вчиненого на замовлення, є фізичні осудні особи, яким вже виповнилося 14 років, і які виступають в ролі замовника або виконавця злочину (обов'язковий склад співучасників), в деяких випадках в ролі посередника. Кримінальне покарання призначається залежно від участі кожного у вчиненні замовного вбивства.

2.5 Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину - це внутрішня сторона злочину, тобто психічна діяльність особи, що відображає ставлення її свідомості і волі до суспільно небезпечного діяння, яке вона вчиняє, і до його наслідків [18, с. 152]. Зміст суб'єктивної сторони складу злочину характеризується виною (основна обов'язкова ознака), мотивом та метою (факультативні ознаки). Ці ознаки тісно пов'язані між собою, проте їх зміст і значення у кожному випадку вчинення злочину є різними.

Виною, як обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони злочину, є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої ККУ, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності [4].