Участь захисника у кримінальному процесі

Особливою вимогою щодо участі захисника у кримінальному провадженні є підтвердження повноважень захисника. Таке підтвердження забезпечується свідоцтовом про право на зайняття адвокатською діяльнісю, ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Встановлення бедь-яких додаткових вимог, крім пред'явлення захисником документа, що посвідчує його особу, або умов для підтврердження повноважень захисника чи для злучення його до участі в кримінальному провадженні не допускається. Відповідно до Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльньсть" документом, який підтвреджує статус адвоката, є свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Таке свідоцтво видається радою адвокатів регіону особі, як склала присягу адвоката України. Особа може здійснювати професійну дільність адвоката щодо здійсненн захисту, представництва чи надання інших видів правової допомоги клієнту лише за наявності у неї свідоцтва про право на зайнття адвокатською дільністю.

Підводячи підсумок, необхідно зазначити, що способи залучення адвоката для участі у кримінальному процесі є чітко визначеними у процесуальному законодавстві, а отже використання норм стосовно залучення адвоката не може передбачити суттєвих проблем.

3. Спірні питання участі захисника у кримінальному провадженні

З прийняттям нового Кримінально-процесуального кодексу України 19 жовтня 2012 року виникли деякі суперечності та неоднозначна думка щодо дотримання нововведених норм. Подейкують, що відбулися дійсно якісні зміни, які лише покращать становище осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, які зблизять Україну з Європою, оскільки був запозичений європейський досвід, також існує і протилежна думка на цей рахунок. Точно сказати, що зміни відбулися в кращу сторону, можна буде, на мій погляд, лише після спливу деякого проміжку часу, коли практика судової діяльності, висновки фахівців з цього приводу, аналіз відповідності норм їх застосуванню буде більш конктретною та визначеною тощо. Зараз можна лише опосередковано визначити, які саме проблеми можуть виникнути, або вже виникли з прийняттям КПК України. Оскільки моя робота стосується саме участі захисника у кримінальному процесі, я б хотіла звернути увагу на колізії та спірні питання, які виникають стосовно однієї із сторін кримінального процесу - захисника. Мені здається, що потрібно аналізувати зміни не лише спираючись на Кримінально-процесуальний кодекс України, а й на інші нормативно-правові акти - Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" 2012 року....

Перше, що мені спало на думку, це те, що в основному законі кримінального процесу не визначено основні права та захисника, вони подані опосередковано - через права підозрюваного (обвинуваченого), такий перелік можна знайти лише в ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Якщо звернутись до визначення процесуального статусу інших осіб, зазначених у КПК, то визначення їх повноваження чітко зазначені (наприлад, ст. 36 КПК України). Адже коли виникає ситуація, коли адвокатом порушуються дотримання його прав та обов'язків, то перш за все, ми повинні звернутися до норм КПК України. Отже, я вважаю, що закріплення прав та обов'язків адвоката повинно бути зазначено в обов'язковому порядку.

По-друге, на мою думку, потрібно впорядкувати роботу Єдиного реєстру адвокатів України та визначення порядку підтвердження факту включення адвоката до реєстру. На сьогодні, не визачено єдиного порядку, закріпленого законодавством, включення адвоката до реєстру. Тому виникає проблема, як саме це зробити та чим це підтвердити документально.

По-третє, виникає питання щодо використання засобів захисту, оскільки вони чітко не визачені у законодавстві, критерії відмежовування від неправових засобів захисту. Невідомо, які засоби захисту можуть бути визнані як неправомірні.

По-четверте, не визначено процесуального статусу адвоката, який надає правову допомогу свідку. У своєму рішенні конституційний Суд відзначив, що положенн ч.2 ст.59 Конституції України згідно з якою для "надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах України діє адвокатура" в аспекті конституційного звернення слід розуміти так, що особа під час допиту її як свідка в органах дізнання, досудового слідства чи дачі пояснень у правовідносинах з цими та іншими державними орагнами має право на правову (юридичну) допомогу від обраної за власним бажанням особи у статусі адвоката, що не виключає можливості отримання такої допомоги від іншиї особи, якщо законами України щодо цього не встановлено обмежень. Очевидно, що в контексті гармонізації українського законодавства до міжнародних стандартів у сфері забезпечення прав і свобод людина реально ммає стати "найвищою соціальною цінністю", як це задекларовано у Конституції України, та бути впевненою у тому, що на її боці діє закон, суровий, але справедливий. Підвищеним правовим захистом закономірно повинні користуватися, насамперед, потрепілі та свідки, громадяни, які цей закон не порушують.

Новим КПК не передбачені механізми реалізації фуннції доказування, зокрема збору доказів. На мою думку, потрібно встановити точні строки відповіді на запити адвокатів, відповідальність за ненадання інформації або надання недостовірних даних. У кодексі не прописано, яким чином підозрюваний, обвинувачений і їх захисники можуть збирати й отримувати докази. Адже жоден з них не має права проводити слідчі дії -- навіть допитувати свідків. Тобто захисники, по суті, можуть тільки просити слідчого провести ту чи іншу слідчу дію. Ще одним прикладом розбалансованості прав обвинувачення і захисту є право прокурора в певних випадках не розкривати адвокатові всієї інформації, яка може бути надана суду як доказ у справі. Чи не є це свідченням залежності та підлеглості адвоката стороні обвинувачення? Це залишається ще з'ясувати...

Висновок

Тема "Участь захисника у кримінальному процесі" була досліджена мною згідно з тих нормативно-правових актів та наукових праць, які якимось чином регулюють це питання. Дійсно, назараз залишається багато нез'ясованих питань та проблем, які в найкоротші строки потрібно врегулювати, бо наслідки цього можуть бути насприятливими для кримінального судочинсва вцілому. На захисника покладається важливе та відповідальне завдання - допомогти суду знайти істину та справедливо вирішити справу, захистити обвинуваченого чи підозрюваного від наклепу, від безпідставного обвинувачення, знайти спосіб довести невинуватість свого підзахисного засобами та способами, що не суперечать нормам законодавства та забезпечити конституційне право на захист людині та громадянину.