- забезпечення зв'язку між результатами оцінювання службової діяльності державних службовців та подальшим проходженням державної служби;

- оновлення змісту діяльності служб персоналу державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим або їх апарату, посилення їх стратегічної ролі;

- посилення інституціональної спроможності у системі державної служби, зокрема:

- посилення інституціональної спроможності служб персоналу центральних і місцевих органів виконавчої влади;

- надання правової, консультативної, методичної, організаційної та іншої допомоги органам виконавчої влади з питань модернізації державної служби та нових засад управління персоналом з урахуванням міжнародного досвіду [10].

Виконання Програми здійснюється трьома етапами.

На першому, підготовчому етапі (2012 рік) розроблено та прийнято:

- нормативно-правове та організаційно-методичне забезпечення впровадження нових засад управління персоналом на державній службі, у тому числі щодо:

- порядку визначення спеціальних вимог до досвіду роботи, вимог до напряму підготовки (спеціальності) та інших вимог до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття посад державної служби II-V груп;

- типового положення про службу персоналу;

- типового профілю професійної компетентності посади керівника апарату державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим та мінімальних вимог до претендентів на цю посаду;

- типового порядку проведення конкурсу на зайняття вакантних посад;

- врегулювання питання присвоєння рангів державним службовцям;

- удосконалення порядку ведення та зберігання особових справ державних службовців;

На другому етапі (2013-2014 роки) передбачається:

- забезпечення відкритості у роботі органів виконавчої влади, посилення роз'яснювальної роботи серед громадськості, у тому числі систематичне інформування про хід реформи державної служби, що сприятиме суспільній підтримці її впровадження та оперативному реагуванню на непорозуміння та виклики, що виникають у суспільстві;

- розвиток компетентнісного підходу до управління персоналом на державній службі, зокрема, удосконалення методології застосування профілів професійної компетентності посад державної служби, які повинні орієнтуватися на цілі державного органу і враховувати складність, рівень відповідальності та обсяг зусиль, необхідних для виконання роботи на посаді;

- проведення моніторингу оцінки ефективності процесу модернізації державної служби.

На третьому етапі (2015-2016 роки) передбачається:

- забезпечення розроблення нових та внесення змін до чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань реформування державної служби, зокрема щодо впровадження нових підходів до управління персоналом на державній службі, залучення кращих європейських та світових практик під час розроблення нормативно-правових актів та їх подальшої імплементації;

- поширення ефективних методів і форм роботи органів виконавчої влади у частині налагодження ефективних взаємовідносин з громадськістю, ведення органами виконавчої влади діалогу з інститутами громадянського суспільства, забезпечення системного залучення їх представників до участі у формуванні державної політики, ефективного зворотного зв'язку, проведення моніторингу та публічної оцінки роботи системи державної служби;

- створення форм і методів обміну інформацією між Україною та іноземними державами щодо вивчення досвіду у сфері нормативно-правового регулювання державної служби, застосування інноваційних технологій під час здійснення кадрової політики, науково-методичного та інформаційно-аналітичного функціонування державної служби;

- посилення механізму впровадження в Україні інструментів інституційної розбудови Європейської Комісії Twinning, TAIEX і SIGMA, що є практичною допомогою у розв'язанні конкретних проблем розвитку та євроінтеграції.

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

- реалізацію державної кадрової політики у сфері державної служби, запровадження сучасних технологій управління людськими ресурсами на основі компетентнісно-орієнтованого підходу, гарантування єдиних управлінських стандартів державної служби;

- проведення моніторингу результативності та ефективності реформування державної служби, оперативне реагування на ускладнення, що можуть виникати, створення професійної та політично неупередженої державної служби.

Критеріями досягнення результату є:

- зменшення плинності кадрів на державній службі на 5 відсотків до кінця 2016 року;

Указом Президента України №45/2012, яким схвалено Стратегію державної кадрової політики на 2012 - 2020 роки. Стратегія державної кадрової політики є складовою Національного плану дій щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, частиною суспільно-політичних реформ у різних сферах життєдіяльності держави. Стратегія передбачає: - створення загальнонаціональної кадрової системи, орієнтованої на пріоритети регіонального розвитку; - детінізацію ринку праці, подолання зловживань при наймі працівників, організації трудового процесу та оплати праці; - створення системи й технологій залучення інвестицій в людський розвиток; - удосконалення національної системи професійної підготовки з урахуванням реальних кадрових потреб у сфері державного управління та ключових галузей економіки [25]. Одночасно Нацдержслужбою України спільно із зацікавленими центральними органами виконавчої влади та Національною академією наук України розробляються комплексні методичні підходи щодо підготовки річних Планів заходів з реалізації згаданої Стратегії до 2020 року. Нацдержслужбою України реалізується Програма розвитку лідерства. Подальше реформування державної служби потребуватиме залучення на державну службу обдарованої молоді, талановитих менеджерів, у зв'язку з цим пріоритетного значення набувають питання формування ефективного та дієвого кадрового резерву на вищі посади державної служби відповідно до пріоритетних сфер державного управління. У зв'язку з цим, Президентом України 5 квітня 2012 року було видано Указ №246/2012 «Про Президентський кадровий резерв «Нова еліта нації». Програма лідерства реалізовується й на регіональному рівні. В регіоні створена Донецька регіональна школа лідерів. IV. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ адміністративний державний служба корупція З огляду на це, важливим чинником професіоналізації державної служби сьогодні стає професійне навчання державних службовців, спроможних кваліфіковано відповідати на соціально-орієнтовані вимоги, які висуваються суспільством до їхнього професіоналізму. Вони повинні якісно виконувати свої функціональні обов'язки в ситуаціях постійних змін, неузгодженості нормативно-правового забезпечення, кризових явищ і усвідомлювати необхідність безперервного професійного та особистісного розвитку. Діюча система професійного навчання державних службовців носить інформаційний або академічний характер і меншою мірою характеризується динамічністю та практичною цілеспрямованістю щодо здобуття певних навичок, необхідних для виконання службових обов'язків. Пріоритетним напрямом державної політики має стати створення повноцінної ефективної системи безперервного професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, що відповідає кращим вітчизняним традиціям та вимогам утворення єдиного європейського освітянського простору [27]. До системи професійної підготовки належать навчальні заклади, що виконують освітньо-професійні програми підготовки, перепідготовки та професійні програми підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, програми спеціалізації за напрямом підготовки «Державне управління», та органи, що здійснюють управління підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Мережа закладів системи професійного навчання службовців включає: - Національну академію державного управління при Президентові України, її 4 регіональні інститути в містах Дніпропетровськ, Львів, Одеса, Харків; - 32 вищі навчальні заклади, що ліцензовані та акредитовані для підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань «Державне управління»; - 27 обласних центрів перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій; - 23 галузеві заклади післядипломної освіти [27]. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації державних службовців здійснюється за рахунок державного, місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Впроваджуючи Стратегію державної кадрової політики, що є складовою Національного плану дій з впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, Нацдержслужба України проводить системну роботу з вивчення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування в підготовці, перепідготовці та підвищенні кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Спільно з центральними та місцевими органами виконавчої влади здійснюється моніторинг діяльності вищих навчальних закладів щодо якості підготовки магістрів за спеціальностями галузі знань «Державне управління», працевлаштування осіб, які мають відповідні дипломи. За державним замовленням підготовку магістрів галузі знань «Державне управління» за спеціальністю «Державна служба» здійснюють 22 вищих навчальних заклади, за спеціальністю «Державне управління» - Національна академія державного управління при Президентові України та її 4 регіональні інститути у містах Дніпропетровськ, Львів, Одеса, та Харків. Нацдержслужба України забезпечує формування потреб та розміщення державного замовлення на підготовку магістрів за спеціальностями галузі знань «Державне управління», підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Одним із пріоритетних заходів Національного плану дій є формування нової інституційної спроможності системи підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування. Одночасно доцільним є питання забезпечення безперервного навчання державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування, а також запровадження нових інноваційних підходів до організації навчального процесу, істотно вдосконалити навчальні програми, зокрема, з питань: - навчально-методичного та інформаційного супроводження секторальних реформ; - нового законодавства про державну службу та антикорупційного законодавства; - надання адміністративних послуг; - сучасних інструментів управління місцевим економічним розвитком; - використання інноваційних підходів до підвищення кваліфікації; - доступу до публічної інформації; - вирішення проблемних питань удосконалення процесу підвищення кваліфікації. Провідну роль у цьому процесі мають відігравати Національне агентство України з питань державної служби та Національна академія державного управління при Президентові України, які мають забезпечити створення необхідних умов для реформування та розвитку національної системи професійної підготовки державних службовців та посадових осіб органів місцевого самоврядування [27]. Формуванню позитивного іміджу державної служби сприятимуть стимулювання та мотивація професіоналізації, ефективна кадрова політика та запровадження в практику елементів етики державного службовця.

Таким чином, професіоналізація державної служби призведе до оптимізації функцій усіх ланок державного управління і створення на цьому ґрунті раціональної структури органів державної влади.

V. БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ - НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІОНАЛЬНОЇ, ЕФЕКТИВНОЇ ТА ПРОЗОРОЇ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ