Отже, доповненням до процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі, є права щодо ознайомлення з технічним записом і журналом судового засідання. Право ознайомлення із зазначеними документами доповнюється правом відповідних осіб на подання письмових зауважень щодо їх неповноти або неправильності. Це право зберігається протягом семи днів з дня проголошення рішення у справі. Строк для подання зауважень на технічний запис або журнал судового засідання має точно дотримуватися.

Зауваження щодо неповноти чи неправильності технічного запису або журналу судового засідання, подані особами, які беруть участь у справі, протягом встановленого строку, розглядаються головуючим. Після розгляду зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання, головуючий постановляє відповідну ухвалу.

В ухвалі головуючий може відхилити зауваження особи як такі, що не відповідають дійсності, може врахувати зауваження повністю або частково. Закон не надає особам, що подали зауваження, права на оскарження ухвали адміністративного суду щодо поданих зауважень. Однак, очевидно, про незгоду з такою ухвалою особи мають право зазначити у апеляційній скарзі на рішення адміністративного суду.

У разі пропущення строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення, головуючий залишає їх без розгляду. Отже, заяви щодо повноти запису тих учасників судового розгляду, які своєчасно не заявили клопотання про ознайомлення з ним, не беруться до уваги. Винятком із цього правила є обставини, які заслуговують на увагу і які зашкодили особі здійснити її право на ознайомлення із технічним записом та журналом судового засідання і подати відповідні зауваження. У кожному конкретному випадку це питання вирішується головуючим і ухвала, прийнята ним з цього питання, має бути приєднана до адміністративної справи.

Частиною 4 ст. 43 КАСУ встановлюється строк, протягом якого мають бути розглянуті зауваження щодо технічного запису і журналу судового засідання. Цей строк становить п'ять днів з дня подання таких зауважень. Виходячи зі смислу положення, цей строк може бути меншим за зазначений, але не більшим. При цьому день подачі зауважень, як слідує із змісту цієї статті, очевидно, не враховується.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2000 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25.12.92 р.) при неможливості розгляду зауважень у встановленому порядку (не задоволена судом заява про поновлення пропущеного строку на подання зауважень, закінчився строк повноважень суддів та ін.) вони приєднуються до справи та їх наявність відповідно враховується судом вищої інстанції і за умови, що справа розглядалась у колегіальному складі суду або головуючим визнано необхідним заслухати пояснення осіб, які брали участь у справі, що була розглянута суддею одноособово.

5. Протокол, як засіб фіксації окремих процесуальних дій

При фіксуванні судового процесу технічними засобами про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання, наприклад, огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду, або під час виконання судового доручення, секретарем судового засідання складається протокол - важливий процесуальний документ.

Ч. 1 статті 46 КАСУ встановлено перелік відомостей, що має містити протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судових засідань або під час виконання судового доручення. Цей перелік складається з двох частин: відомості, які мають бути обов'язково відтворені у протоколі та інші відомості, встановлені КАС України.

До обов'язкових належать відомості: 1) найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвище та ініціали судці, секретаря судового засідання; 2) номер адміністративної справи; 3) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії; 4) час початку процесуальної дії; 5) відомості про прибуття осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків; 6) відомості про роз'яснення особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам їхніх процесуальних прав та обов'язків; 7) опис ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів; 8) відомості про докази, які додаються до справи, а якщо докази не додаються до справи -- номер, дату та зміст письмових доказів, опис інших доказів; 9) час закінчення процесуальної дії та інші відомості, встановлені КАСУ [10, 272].

Фіксування окремих процесуальних дій, при якому обов'язково має складатися протокол, може також доповнюватися фіксуванням за допомогою технічних засобів. Норма статті 45 КАСУ не містить вказівки про те, хто має вирішувати питання про застосування технічних засобів. Отже, можна дійти висновку, що питання про необхідність і можливість застосування технічних засобів під час вчинення окремих процесуальних дій чи виконання судового доручення вирішується особою, яка ці дії вчиняє.

З протоколом, що складається під час вчинення окремих процесуальних дій або виконання судового доручення мають бути ознайомлені усі присутні особи, які беруть участь у справі, а також свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі. Після ознайомлення з протоколом усіх зазначених осіб, він підписується секретарем судового засідання і суддею. На протокол, складений під час виконання окремих процесуальних дій, особи мають право протягом трьох днів після підписання протоколу, подати свої письмові зауваження з приводу допущених у протоколі неточностей або неповноти змісту. Суд розглядає зауваження щодо протоколу і в разі згоди із зауваженнями посвідчує їх правильність. У разі незгоди суду з поданими зауваженнями вони розглядаються в судовому засіданні судом, який ухвалив рішення, з повідомленням осіб, які брали участь у справі, про час і місце проведення судового засідання. Розглянувши зауваження, суд постановляє ухвалу, якою посвідчує правильність зауважень або відхиляє їх. Зауваження до протоколу приєднуються до справи.

Як тільки буде виконане судове доручення, протокол, складений при його виконанні, разом із необхідними додатками невідкладно надсилається до суду, який розглядає справу. Таким чином, врегульовується питання про час, протягом якого протокол має бути надісланий до суду, який розглядає справу. При цьому використовується оціночна категорія "невідкладно". Дана категорія належить до числа об'єктивно-суб'єктивних, її об'єктивність полягає в тому, що дії (в даному випадку надіслання протоколу до суду) мають бути вчинені при першій можливості, без зволікань, тобто максимально швидко. Суб'єктивність категорії пов'язана з тим, що має враховуватись, чи могла конкретна особа, на яку покладено обов'язок доставити протокол до адміністративного суду, зробити це у такий строк.

Протокол про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення приєднується до адміністративної справи. Отже, цей протокол, а також носій інформації (при використанні технічних засобів), є невід'ємною частиною адміністративної справи.

Висновок

Фіксування судового засідання, як правило, було і є важливим у тих справах, які теоретично можуть бути скасовані чи переглянуті через процесуальні порушення або інші зловживання, які в протоколі судового засідання не те що важко, а взагалі неможливо зафіксувати - наприклад, заінтересованість судді в певному вирішенні справи, що проявляється в явному нехтуванні прав однієї з сторін.

Однак все лишається в силі лише за однієї умови - коли суд здійснює повне фіксування судового засідання технічними засобами. Саме таку умову й містив новий КАСУ на час набуття чинності. Так, глава 4 КАС України містить ст. 41 "Фіксування судового засідання технічними засобами", яка зазначає таке: "Суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАСУ розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого інший працівник апарату суду.

Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання (касета, дискета, компакт-диск тощо), є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується'{до матеріалів справи".

Отже, на перший погляд інших принципових змін щодо порядку фіксації не відбулось: замість протоколу судового засідання за КАС України, секретар судового засідання має вести журнал. Водночас, дедалі частіше у

процесі судового засідання застосовуються технічні засоби фіксації аудіоінформації та моментальне переведення її у систему символьного позначення, внаслідок чого висловлена людиною думка записується і набуває документального вигляду синхронно. Принципова відмінність такого підходу від звичайного аудіозапису, котрий ще ведеться у деяких судових органах, полягає у тому, що одразу фактично після судового засідання суд, учасники процесу вже мають можливість отримати готовий процесуальний документ.

Важко переоцінити значення такого фіксування для забезпечення захисту чи відновлення порушених прав та інтересів. Тим більше, що широке запровадження таких новацій, на мою думку, сприятиме, по-перше, забезпеченню дисципліни під час судового засідання, по-друге, забезпечуватиме повне, неупереджене, законне, обґрунтоване рішення у справі, по-третє, запобігатиме затягуванню процесу, по-четверте, забезпечить швидкий захист і поновлення прав, свобод, інтересів фізичних, юридичних осіб.

Крім цього, повертаючись власне до адміністративного судочинства, слід зазначити, що його учасники та інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки, а також використовувати портативні аудіотехнічні пристрої. В свою чергу, законно зроблений аудіозапис є доказом у справі. Тобто на його підставі можна буде довести як порушення судом процесуальних норм, так і заангажованість судді.

Проведення ж у залі судового засідання фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання по радіо й телебаченню допускаються на підставі ухвали суду за наявності згоди на це осіб, які беруть участь у справі [4, 5].

Перелік використаних джерел

1) Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради. - 1996. - №30. - Ст. 141.

2) Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. -- 2005. -- № 35-36, № 37. -- ст.446.

3) Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р., №3674-VI // Офіційний вісник України. - 2011. - № 59.

4) Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 р. // Відомості ВРУ. - 2010 р. - №41-42, №43, №44-45. - Ст. 529.

5) Наказ Державної Судової Адміністрації від 21.07.2005р., №84 Про затвердження Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України // Офіційний вісник України

6) Демський Е.Ф. Адміністративне процесуальне право України: Навчальний посібник. - К.: Юрінком Інтер, 2008.

7) Козлов С. Технічні засоби в адміністративному процесі // Юридична газета. - 2005. - № 21(57). - С. 3-5.