У зв'язку з введенням у судочинство України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальних технічних засобів у плані висунення проблеми мова може йти і про певні перспективи "електронізації" судових процесів завдяки ширшому використанню у майбутньому комп'ютерних та телекомунікаційних технологій, які мають забезпечити інформаційну підтримку електронного (віртуального) судочинства. Ця проблема стала майже головним питанням модернізації цивілістичних процесів в багатьох країнах (США, Канада, Нова Зеландія, Австрія, Італія, Англія, Німеччина тощо). Мова йде перш за все про електронну форму представлення документів до суду, викликів і повідомлень сторін, вірогідність та доказову силу електронних документів тощо, що забезпечує електронне документування судового діловодства відповідно до вимог процесуального законодавства.

У більш широкому аспекті впровадження інформаційно- комп'ютерних технологій, по суті, означає і більш широке поняття електронного (віртуального) судочинства як системи не лише фіксації судових процесів, а й способів комунікації учасників судочинства, проведення дистанційного розгляду судових справ, функціонування банку даних справ та судових рішень, автоматичного формування статистичної звітності про діяльність судів, розподіл навантаження на суддів тощо.

Причинами пошуку альтернатив традиційним формам судочинства стали неефективність процедур судочинства, невдалість його реформ та сподівання, що завдяки використанню комп'ютерних технологій підвищиться якість правосуддя. Щодо цього висловлюється впевненість, що електронне судочинство має переваги, які виявляться значно пізніше. Воно в більшій мірі гарантуватиме доступ до правосуддя, швидкість розгляду справ судами, сприятиме підвищенню якості судових рішень, контролю сторін за розглядом справи та економії судових витрат, посилить змагальність та публічність судових процесів. Інформаційні технології у майбутньому стануть фундаментом судової системи, що викличе радикальні зміни у процесуальному праві. На думку прихильників такого підходу, традиційний судовий розгляд стає застарілим, оскільки існує обладнання, необхідне для проведення віртуальних судових процесів, а програмне забезпечення вдосконалюється досить швидко. Враховуючи те, що цифрова інформація майже безкоштовна, має великий ступінь збереженості, може передаватися на велику відстань, у перспективі слід очікувати, що в судових процесах будуть не лише використовуватися електронні комп'ютерні технології як такі, а й те, що основні процесуальні дії, в тому числі особисті пояснення і сам судовий розгляд, будуть здійснюватися через мультимедійну презентацію. Так, наприклад, електронний протокол судового процесу буде реєструвати докази, які мають надати сторони, показання свідків будуть записані до початку судового розгляду та розглянуті адвокатами сторін, як і інші документальні дані. Цифровий формат проведення судового процесу, як стверджується, має вирішити також існуючу проблему неефективних процедур офіційних повідомлень та запитів, обміну змагальними паперами, керування справою з боку судді тощо. Віртуальне середовище проведення судових процесів має суттєво вплинути і на територіальну юрисдикцію, яка може визначатися місцем здійснення тих чи інших правочинів.[5]

Оскільки всі докази будуть зібрані, обмін ними та іншими змагальними то кожне питання підготовки справи до судового розгляду, в принципі, може бути паперами здійснений, вирішене до судового розгляду, а можливість тих чи інших несподіванок у ході судового розгляду буде повністю ліквідовано. На розгляд суду при цьому може бути покладено лише огляд мультимедійної презентації, допит свідків під присягою у звичний спосіб або від місця знаходження свідка, у спосіб відеоконференції незалежно проведення крос-допитів сторін та їх адвокатів для захисту мультимедійних презентацій судового розгляду.

Як приклад застосування нових електронних технологій можна навести новели ЦПК Німеччини. Цей кодекс передбачає можливість участі у судовому засіданні учасників процесу завдяки використанню відео- та аудіозасобів (параграф 128а), трансляцію зображення та звуку судового розгляду в залі судового засідання представників та помічників сторін, які під час використання електронних документів (параграф 130а), вручення та доставку документів (параграф 174 ч.ІІІ), ознайомлення з матеріалами в електронній формі справи, огляд електронних документів (параграф 371 ч.1 п.ІІ), судового розгляду знаходяться в іншому місті (параграф 128а ). У такому випадку зображення та звук судового розгляду транслюється в зал судового засідання та місцезнаходження сторін, представників та адвокатів. Якщо стосовно підготовчих процесуальних документів, доданих до них клопотань, заяв сторін, а також пояснень, висловлювань, висновків і заяв третіх осіб передбачена письмова форма, то достатнім і належним за процесуальним законодавством Німеччини визнається викладення документа в електронній формі, якщо такий документ може бути оброблений судом (параграф 130а).

Так чи інакше проблема електронних (віртуальних) судових процесів виникає і буде виникати. Але у даний час спостерігається неоднозначне ставлення до законодавчих нововведень у різних країнах та їх оцінка. Одна точка зору зводиться до того, що електронізація судочинства призводить до формалізації і може бути загрозою для проведення ефективних реформ правосуддя, є деструктивною, оскільки створює складні теоретичні та прикладні проблеми. і, по суті, є інформаційною системою, яка може інтерпретуватися як система комп'ютерної електронної інформації. Виходячи з цього, стверджується, що теоретично. Мова йде, зокрема, про перегляд основних принципів судочинства - доступності правосуддя, змагальності, усності, безпосередності тощо. Інша точка зору зводиться до того, що судовий процес відбувається з застосуванням систем передачі інформації практично існує наявна сумісність між процесуальними реаліями та електронними технологіями.

Застосуванню й упровадженню нових комунікаційних технологій значну увагу було приділено при останній новелізації цивільно-процесуального законодавства Англії. У 1991 р. в Англії був створений спеціальний Судовий комітет з інформаційних технологій. Вже до кінця 1995 р. Комітет ініціював проведення 25 пілотних проектів з питань сервісу інформаційних технологій у судочинстві. Правила цивільного судочинства 1998 р. Англії передбачили можливість подання до суду документів в електронній формі, впровадження телекомунікацій у судочинство тощо. Відповідно до правила 32.3. PD, Annex 3 RCP суд може дозволити свідку давати покази через відеозв'язок або інші засоби комунікацій. Так, у справі Polanski v Conde Nast Publications Ltd (2005) 1 WLR 637 позивачу, який піддавався ризику екстрадиції в США, якщо б він в'їхав до Англії, було дозволено давати свідчення по відеозв'язку. В Англії доктрина процесуального права впровадження нових телекомунікацій та інформаційних технологій розглядає як суттєвий крок до якості та доступності правосуддя.[9]

Проблема електронного (віртуального) судочинства - це проблема, яка лише починає засвоюватись у юридичній науці і практиці судочинства. В основному, електронізація судочинства у даний час стосується електронних форм як виду процесуальної інформації та окремих випадків електронного (віртуального) процесу з використанням відеоконференцзв'язку, які, за великим рахунком, по суті є додатковими стосовно існуючих традиційних процедур взаємодії суду та учасників судового процесу. Відповідь на питання сумісності електронних технологій з принципами судового процесу дасть час.

Використання технологій відеоконференцзв'язку в судовій владі дозволяє підвищити ефективність використання часу, фінансових і людських ресурсів, збільшити кількість розглянутих справ за інтервал часу, скоротити терміни розгляду справ.

Для практичного судочинства застосування відеоконференцзв'язку дає наступні можливості:

проведення касаційних і наглядових судових процесів з використанням відеотехнології для взаємодії суддів, прокурорів і адвокатів, що знаходяться в залі судового процесу з одним або декількома засудженими в одній або декількох виправних установах в реальному часі;

допит свідків за програмою їх захисту (із спотворенням голосу і приховуванням очей) за кримінальним або іншим судовим діловодством відповідно до українських і міжнародних правових актів;

консультації, наради, семінари суддів і співробітників апарату суду з колегами з одного або декількох судів;

інтерактивне дистанційне навчання співробітників судів загальної юрисдикції і виправних установ служби виконання покарань.

Розділ 2. Журнал судового засідання

Журнал судового засідання - це процесуальний документ суду, у якому фіксується процесуальна діяльність суду, осіб, які беруть участь у справі, та осіб, які сприяють суду у здійсненні правосудця в ході судового засідання.

Форма та зміст журналу передбачена у Додатку 1 до Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами в загальних судах України.

Одночасно з проведенням фіксування технічними засобами секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. Він може вестися при допомозі спеціальної програми звукозапису. Якщо ж фіксація здійснюється із застосуванням цифрового магнітофона «Тритон» журнал ведеться іншими способами.[11]

У журналі судового засідання зазначаються такі відoмості:

1) рік, місяць, число і місце судового зaсідання;

2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3) справа, що розглядається, імeна (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі;

4) порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5) назва процесуальної дії;

6) час вчинення процесуальної дії;

7) інші відомості, визначені ЦПК. Зокрема, зa п.5.3.2 Інструкції до журналу секретарем вносяться дані про результати перевірки комплексу звукозапису, серійний номер носія інформації, на який здійснено технічний запис судового засідання.

Після закінчення судового засідання секретар зберігає журнал судового засідання, підписує його невідкладно після судового засідання і приєднує до справи.

4. Зауваження щодо технічного запису судового засідання, журналу судового засідання та їх розгляд

Особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання.

Неповнота технічного запису та журналу судового засідання полягає у невідображені певних процесуальних дій, які вчинялися судом та іншими учасниками процесу у ході судового розгляду cправи або відображення їх лише частково.

Якщо ними буде встановлена неповнота або неправильність таких записів, вони протягом семи днів з дня проголошення рішення у cправі можуть подати до суду свої письмові зауваження.

Неправильність технічного запису та журналу судового заcідання - невідповідність технічного запису та запису у журналі судового засідання змісту фактичних процесуальних дій, які мали місце при розгляді справи.

Головуючий не пізніше п'яти днів з дня подання зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання повинен їх розглянути, про що постановити відповідну ухвалу. Такою ухвалою посвідчується правильність зауважень або вони відхиляються. Не можна погодитися з думкою тих вчених, які вважають, що на підставі цієї ухвали у технічний запис чи журнал судового засідання вносяться відповідні зміни[8].

Особа, яка подає зауваження на неправильність чи неповноту записів у заяві має зазначити у чому конкретно полягає неправильність та неповнота записів. При цьому вона може подати докази на підтвердження своєї мотивації щодо неправильності чи неповноти запиcу.