Якщо особою пропущено cтрок для подання зауважень, вона може клопотати перед судом про поновлення строку та при цьому має подати докази поважності причин пропуску. У разі відсутності підстав для поновлення строку головуючий залишає їх без розгляду.

Важливою гарантією для осіб, які беруть участь у справі є не тільки право на ознайомлення із технічним записом (включаючи аудіо-та відеозапис) та журналом судового засідання, але й можливість подавати зауваження щодо них. Так, сторони та інші особи, які беруть участь у справі можуть подати письмові зауваження на технічний запис та журнал судового засідання у випадку якщо буде встановлено неповноту або неправильність їх запису. Це право може бути здійснене протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі.

Під неповнотою запиcу розуміють не відображення усіх процесуальних дій, які вчинялися під час судового засідання або відображення їх частково. Під неправильністю запису слід розуміти невідповідність запису в журналі судового засідання та технічного запису змісту процесуальних дій, які фактично вчинялися.[16]

Зауваження щодо технічного запису та журналу судового засідання розглядаються одноособово головуючим після закінчення розгляду справи, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь не пізніше трьох днів з дня їх подання. За результатами розгляду зауважень постановляється ухвала. Такою ухвалою посвідчується задоволення зауважень (частково чи повністю) або їх відхилення.

У разі неможливості розгляду зауважень у встановленому порядку (зокрема, не задоволена судом заява про поновлення пропущеного строку на подання зауважень, закінчився строк повноважень судді) вони приєднуються до справи, а їх наявність відповідно враховується судом апеляційної або касаційної інстанції.

У разі пропуску строку подання зауважень особа може заявити клопотання про поновлення строку для їх подання. При цьому необхідно подати докази поважності причин пропуску. У разі відсутності підcтав для поновлення строку головуючий залишає зауваження без розгляду.

Розділ 3. Складання та оформлення протоколів про окремі процесуальні дії

Суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи, або за ініціативою суду.

Учасники справи мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Головуючий розглядає зауваження щодо технічного запису судового засідання та протоколу судового засідання, про що постановляє відповідну ухвалу.

Технічний запис судового засідання є додатком до протоколу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи.[4]

Учасник справи має право отримати копію технічного запису судового процесу.

Протокол судового засідання (ст. 248 ЦПК України).

У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення головуючий залишає їх без розгляду.

Зауваження щодо технічного запису судового засідання чи протоколу судового засідання повинні бути розглянуті не пізніше п'яти днів з дня їх подання.

Під час вчинення окремої процесуальної дії поза судовим засіданням складається протокол. При його складанні можуть застосовуватися технічні засоби.

Протокол підписується головуючим тa секретарем судового засідання, приєднується до справи і зберігається в установленому порядку рaзом з її матеріалами.

Письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності протоколу вчинення окремої процесуальної дії подаються до суду протягом п'яти днів з дня його підписання та розглядаються судом в порядку, встановленому статтею 249 ЦПК.[2] У протоколі вчинення окремої процесуальної дії зазначаються такі відомості:

1) рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2) час початку вчинення процесуальної дії;

3) найменування суду, який розглядає спрaву, прізвища та ініціали судді, секретаря судового засідання;

4) справа, що розглядається, імена (найменування) учасників справи;

5) відомості про явку учасників справи, експертів, спеціалістів, перекладачів, свідків;

6) відомості про роз'яснення сторонам та іншим учасникам справи їхніх процесуальних прав та обов'язків;

7) усі розпорядження головуючого та постановлені ухвали, дані про застосування технічних засобів фіксування судового процесу;

8) заяви і клопотання сторін та інших учасників справи;

9) основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їх представників та інших учасників справи, а також показання свідків, усне роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультацій та висновків спеціалістів;

10) докази, а в разі якщо докази не додаються до справи, - номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

11) чaс закінчення вчинення процесуальної дії;

12) інші відомості, визначені ЦПК. (250 ЦПК) Протокол повинен бути оформлений не пізніше наступного дня після вчинення окремої процесуальної дії.

Розділ 4. Фіксування цивільного процесу як спосіб забезпечення доказів

Невпинний розвиток науки і техніки не може не впливати на інститут доказів у цивільному процесі. Зокрема, про залучення технічних засобів до практики діяльності судів України говориться в Конституції України і ЦІІК та окремих публікаціях. Зокрема, до проблем цього процесу відносять "відсутність у судах належної матеріально-технічної бази і комплексної державної програми впровадження у судочинство електронно-технічних засобів". *"" Так, в п. 7 ст. 129 Конституції визначено, що основними засадами судочинства є гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами. Ст. 197 нового ЦПК встановлює, що судом здійснюється повне фіксування судового процесу технічними засобами.

Однак, не зважаючи на те, що норми Конституції є нормами прямої дії, що зміни до норм ЦПК набрали законної сили, це питання залишається в сучасній практиці проблемним. Так, деяка категорія громадян, що звертаються до суду, вимагають виконання вимог законодавства. Нині через відсутність у судах технічних засобів існує можливість блокування розгляду кримінальних справ, коли суд не може задовольнити вимоги учасника процесу про фіксацію судового процесу технічними засобами. Погоджуємось з позицією В. Бойко, який зазначає про "нехтування потребами судів, тривале ігнорування владою вимог Конституції щодо забезпечення в судах повного фіксування судового процесу технічними засобами, що практично зводить нанівець перегляд судових справ у апеляційному порядку.

Але реально більшість судів не забезпечені спеціальним технічним обладнанням для виконання вимог законодавства. Слід зазначити, що в деяких розвинених країнах взагалі не допускається аудіо- і відеозапис судових засідань, наприклад, як це має місце у Німеччині.

Як випливає з аналізу нового ЦПК України в судовому засіданні беруть участь такі особи, що забезпечують здійснення судочинства і діють поряд із судом: секретар судового зaсідання (ст. 48); спеціаліст (ст. 54); судовий розпорядник (ст. 49). Говорячи ж про необхідність фіксування кожного судового процесу технічними засобами, то такий обов'язок покладений на секретаря судового засідання (п. З ч. 1 ст. 48 нового ЦІІК). Так, за ст. 54 нового ЦПК на спеціаліста може покладатись дуже великий перелік технічної допомоги (фотографування, складання схем, планів креслень тощо), а також він володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів, може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.[20] Враховуючи те, що тільки на секретаря судового засідання покладений обов'язок фіксації процесу технічними зaсобами, aле останній може і бути непідготовлений до такої діяльності. Але це неможливо буде реально зробити, якщо враховувати необхідність постійного нагляду за процесом звукозапису. Оскільки, будучи учасниками судового процесу, у авторів траплялись випадки, коли фіксувався процес технічним засобом, секретар судового засідання не писала протокол, а потім мав місце збій запису, та частина його була втрачена і відновити її було неможливо. Тому, необхідно, щоб секретар судового засідання писав протокол, а спеціаліст фіксував процес технічними засобами. На підтвердження цієї позиції достатньо проаналізувати, які дії необхідно буде вчиняти спеціалісту при проведенні звукозапису, а саме: перед початком судового засідання спеціаліст зобов'язаний переконатися, що звукозаписне обладнання працює на належному рівні, для забезпечення постійного контролю за записом судового процесу необхідна присутність спеціаліста в усіх судових засіданнях тощо.*0" Тому ввaжати, що в новому ЦПК покладення на секретаря судового засідання повноваження щодо фіксації процесу технічними засобами є правильним дуже складно, оскільки як свідчить практика, секретар судового засідання не може одночасно писати протокол і обслуговувати та контролювати aпаратуру, яка здійснює зaпис і це як правило призводить до неповноти протоколу та можливого збою фіксації, а все це впливатиме, в першу чергу, на реальний захист прав осіб, які звернулись до суду.[20]

У зв'язку з цим вважаємо доцільним зробити висновки, що звуко- і відеозаписи:

є результатом проведеного фіксування судового процесу технічними засобами;

належать до доказів.

При цьому, саме поняття технічні засоби не розкрите в законодавстві. У ст. 57 нового ЦІ ІК фактично "звуко- і відеозаписи" належать до речових доказів, про що свідчить введення терміну "зокрема".