Рис. 1.1 Система суб'єктів адміністративного процесу Однак при цьому слід відзначити й певні особливості, притаманні суб'єктам адміністративного процесу. Так, зокрема, деякі з суб'єктів адміністративного процесу не беруть участь в матеріальних адміністративно-правових відносинах. На цю обставину справедливо зверталася увага в адміністративно-правовій літературі, де в якості прикладу такого роду суб'єктів наводився суд. Розвиваючи це положення, слід додати, що іншим суб'єктом такого роду в адміністративному процесі є прокурор. Таким чином, серед суб'єктів адміністративного процесу доцільно виділити дві основні групи - індивідуальних і колективних суб'єктів. Характеризуючи індивідуальних і колективних суб'єктів адміністративного процесу, необхідно уточнити ряд важливих моментів. По-перше, чи можна віднести лідируючих суб'єктів адміністративно-процесуальних правовідносин, які здійснюють свої функції в процесі одноосібно, до числа індивідуальних суб'єктів? Уповноважені особи діють від імені та за дорученням державних органів знеособлено, їх дії безпосередньо для них особистих прав і обов'язків не породжують, а їх акти - це акти органу, повноважними представниками якої вони є. У зв'язку з цією обставиною лідируючих суб'єктів адміністративного процесу, що діють таким чином, віднести до числа індивідуальних суб'єктів можна. Сказане повною мірою відноситься і до дій судді, що одноосібно розглядає адміністративну справу. По-друге, до якої групи суб'єктів слід віднести власника, який виступає суб'єктом підприємницької діяльності, в його взаєминах в рамках адміністративного процесу? Яке положення службовця як суб'єкта стабільних організаційних відносин? Власник в цьому випадку буде індивідуальним суб'єктом - учасником адміністративного процесу. Таким же індивідуальним суб'єктом - учасником адміністративного процесу виступає і службовець, який не є в даних правовідносинах представником державного органу і бере участь в процесі з метою реалізації належних йому прав і законних інтересів, а також виконання обов'язків. Торкаючись питання про роль посадової особи в адміністративному процесі, слід зазначити, що його процесуальне становище неоднозначне. Посадову особу потрібно визнати в якості суб'єкта адміністративного процесу при виконанні ним функцій по веденню процесу. Коли ж посадова особа в силу службових обов'язків сприяє здійсненню процесу і тим більше коли вона виступає суб'єктом відповідальності, її слід визнати учасником адміністративного процесу. Отже, до суб'єктів адміністративного процесу відносяться: державні органи; адміністрація підприємств, установ і організацій; посадові особи державних органів; суди (судді); об'єднання громадян, органи місцевого самоврядування, їх органи та посадові особи; власники, їх представники та уповноважені; соціальні індивіди: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства. Особливе місце серед суб'єктів адміністративного процесу займають органи прокуратури. Класифікація лідируючих суб'єктів адміністративного процесу можлива за різними підставами. Зокрема, щодо до обсягу компетенції можна виділити суб'єктів загальної компетенції, які розглядають і вирішують адміністративні справи поряд з виконанням інших функцій, а також суб'єктів спеціальної компетенції, спеціально створених для вирішення певної категорії адміністративних справ. Прикладом таких суб'єктів можуть служити адміністративні комісії при виконкомах місцевих Рад народних депутатів. За порядком прийняття рішень в адміністративних справах можна виділити колегіальні органи (уже згадувані адміністративні комісії) та органи, що діють на основі єдиноначальності (районні військові комісари, які діють від імені органів Міністерства оборони). І нарешті, щодо дії в просторі слід виділити суб'єктів, які здійснюють свої функції в межах певної території, в межах певної галузі, а також тих, діяльність яких носить міжгалузевий характер і не обмежується рамками територій адміністративно-територіальних одиниць в Україні. Коротко зупинимося на характерних рисах кожного із суб'єктів адміністративного процесу:

Громадяни

Мають загальну правосуб'єктність, у тому числі й адміністративного процесу в будь-якій галузі управлінської сфери: господарській, соціально-культурній, адміністративній, політичній. Така властивість адміністративної правосуб'єктності громадян породжує в усіх інших суб'єктів адміністративного процесу обов'язок додержуватися їхніх прав.

Особливістю адміністративно-процесуальної правосуб'єктності громадян є їхня некомпетентність щодо вирішення адміністративних справ (якщо не наділені спеціальними повноваженнями, але у цьому разі вони вже належать до іншої категорії суб'єктів).

Виконавчо-розпорядчі органи

Група суб'єктів відіграє визначну роль у вирішенні індивідуально-конкретних справ. Разом з тим, адміністративно-процесуальна правосуб'єктність виконавчо-розпорядчих органів неоднакова. Вона поділяється на загальну, галузеву та спеціальну.

Загальну правосуб'єктність мають ті органи, до компетенції яких входить вирішення широкого кола справ, незалежно від їх галузевої компетенції. До них належать, наприклад, місцеві адміністрації, виконкоми Рад народних депутатів.

Галузеву - мають органи, до завдань яких входить вирішення справ у межах галузі. Це відділи та служби міністерств.

Спеціальну - мають органи, створені спеціально для вирішення вузького кола справ. Наприклад, адміністративна комісія районної державної адміністрації.

Слід зазначити, що виконавчо-розпорядчі органи, як правило, є обов'язковою стороною, обов'язковим учасником адміністративного процесу.

Об'єднання громадян

Адміністративно-процесуальна правосуб'єктність об'єднань громадян закріплена в Законі "Про об'єднання громадян". Вона виникає у разі реалізації ними своїх прав, передбачених ст.20 цього Закону (наприклад, захист інтересів членів громадської організації), а також у випадках порушення законодавства з боку легалізуючих органів (ст.27) та самих об'єднань громадян, коли до останніх застосовуються санкції, передбачені статтями 29, 30, 31 і 32 (штраф, попередження, тимчасова заборона діяльності, примусовий розпуск)

Посадові особи і державні службовці

Їх адміністративно-процесуальна правосуб'єктність зумовлена двома обставинами: по-перше, важливе значення має належність державних службовців до певної категорії керівників або спеціалістів. Зрозуміло, що правосуб'єктність керівника ширша, ніж спеціаліста; по-друге, значну роль відіграє зміст посадових прав та обов'язків. Так, голова районної держадміністрації і начальник управління міністерства належать до однієї категорії, але зрозуміло, що їх правосуб'єктність різна

Інші державні органи та їх посадові особи

Спеціальною адміністративно-процесуальною правосуб'єктністю володіють і деякі інші передбачені законом державні органи та посадові особи. Так, районні (міські) судді одноосібно розглядають низку справ про адміністративні правопорушення (ст.221 КУпАП), в органах прокуратури ведеться провадження за скаргами та заявами громадян, порушується дисциплінарне переслідування (дисциплінарне провадження) щодо посадових осіб тощо.

Звідси, громадяни, іноземні громадяни та особи без громадянства утворюють найбільш численну групу суб'єктів адміністративного процесу.

Вони виступають в адміністративному процесі як:

особа, яка порушила адміністративну справу перед органом, котрий має право на її вирішення, у зв'язку з реалізацією своїх прав або виконанням обов'язків;

сторона адміністративного спору, що заявила в органи, правомочному розглядати адміністративну справу, вимоги про захист порушеного або оспорюваного права, або сторона, до якої пред'явлено позов через порушення або оспорювання нею прав заявника;

третя особа, тобто особа, котра як заявила самостійну вимогу на предмет спору, так і не заявила такої вимоги, але приєдналася до вимог однієї зі сторін;

уповноважений представник, якщо інше не передбачено законодавством;

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності;

потерпілий, тобто особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або матеріальну шкоду;

особа, яка захищає права та інтереси інших осіб;

свідок, перекладач, експерт.

У кожному з перелічених випадків правовий статус громадянина як учасника адміністративного процесу має свою специфіку, обумовлену роллю, яку виконує громадянин у процесі.

За характером процесуального статусу всі суб'єкти поділяються на три групи: суб'єкти, що вирішують справу; суб'єкти, щодо яких вирішується справа; допоміжні учасники процесу. До першої групи завжди належать державні органи, їх посадові особи, до другої - практично будь-які суб'єкти, як органи, так і особи, до третьої - свідки, потерпілі, експерти, перекладачі, адвокати.