Вступ

Актуальність теми дослідження. Дослідження даної теми пов'язана з необхідністю існування інституту забезпечення позову в процесуальному законодавстві.

Цей інститут є характерним для всіх вказаних галузей вітчизняного процесуального права.

Забезпечення позову є важливим і передусім дієвим засобом унеможливлення уникнення недобросовісним контрагентом цивільної відповідальності, а також ефективним засобом забезпечення реального виконання судового рішення.

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі за радянських часів досліджували М. Гуревич, А. Добровольський, П. Логінов, М. Штефан.

Мета курсової роботи. Мета роботи полягає в тому, що проводиться комплексний аналіз цивільного законодавства України для дослідження інституту забезпечення позову.

Завдання курсової роботи:

- дослідити поняття забезпечення позову;

- визначити підстави забезпечення позову;

- проаналізувати порядок розгляду заяви про забезпечення позову;

- визначити способи забезпечення позову;

- охарактеризувати відповідальність за невиконання засобів забезпечення позовів.

Об'єкт курсової роботи: є інститут забезпечення позову в процесуальному законодавстві України.

Предметом курсової роботи: є є інститут забезпечення позову за чинним цивільним процесуальним законодавством України.

Методи курсової роботи:

- діалектичний метод полягає в пізнанні інституту забезпечення позову.

- логічний метод сприяв дослідженню прогалини в законодавстві України щодо регулювання забезпечення позову.

Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, висновків, двох розділів, що містять підрозділи та списку використаних джерел.

Розділ 1. Поняття та підстави забезпечення позову

1.1 Поняття забезпечення позову

Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення.11 Сайт юриста І.Кізіми // Юридичні технології. Забезпечення позову : http://ut.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=138&Itemid=37.

Інститут забезпечення позову в цивільному процесі за радянських часів досліджували М. Гуревич, А. Добровольський, П. Логінов, М. Штефан.

Водночас в українській доктрині аналіз цього явища зводиться лише до констатації факту існування цього інституту та визначення процесуальних методів застосування заходів до забезпечення позову. Проблеми, з якими стикаються практикуючі юристи, викликали появу численних публікацій щодо цього у фаховій періодиці. Останнім часом широко обговорюється недосконалість цього інституту.

Інститут забезпечення позову врегульований статтями 149-158 ЦПК і спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Ним усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Порушити перед судом вимогу про забезпечення позову має право позивач шляхом включення її до змісту позовної заяви або подання про це самостійної заяви. Звернутися до суду з заявою про забезпечення позову можуть прокурор, органи державного управління, профспілки, підприємства, установи, організації, які пред'явили позов в інтересах інших осіб, а також усі інші особи, які беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії розвитку судочинства у справі. Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК суд або суддя, допускаючи забезпечення позову, може вимагати від позивача забезпечення можливих для відповідача збитків. Суд також може, допускаючи негайне виконання з підстав, передбачених пунктами 2 і 3 ст. 218 ЦПК, поставити позивачеві вимогу забезпечити поворот виконання рішення на випадок його скасування.11 Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - №35-36. - Ст.446.

Забезпечення позову здійснюється за письмовою заявою особи, що бере участь у справі. За власною ініціативою суд забезпечувати позов не може. У заяві про забезпечення позову в обов'язковому порядку вказуються:

- причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому незастосування заходів по забезпеченню може ускладнити або унеможливити виконання рішення суду, і чому саме. При цьому заявник виходить із припущення про ймовірність таких дій і не зобов'язаний пред'являти суду відповідні докази;

- вид забезпечення позову, що має бути застосований, з обґрунтуванням такої необхідності (тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який, на думку заявника, є найбільш адекватним);

- інші відомості, необхідні для забезпечення позову.22 Луспеник Д. Практика розгляду судами заяв про забезпечення позовів при вирішенні спорів у цивільному судочинстві: спірні питання // Юридичний журнал. - № 10. - 2007.

Наведемо приклад з судової практики:

Справа 2-2315/2011р.

У Х В А Л А

14 березня 2011 року Суддя Оболонського районного суду м. Києва Волков С.А. розглянув матеріали цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»до ОСОБА_1 про забезпеченя позову ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом, просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача надав до суду заяву про забезпечення позову, просить в порядку ст. 151-153 ЦПК України тимчасово обмежити відповідачу ОСОБА_1 право виїзду за межі України до моменту виконання ним своїх зобов'язань за кредитним договором.

Як підставу для обрання саме цього виду забезпечення позову позивач посилається на ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».

Вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач є співмірними із заявленими позивачем вимогами та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання рішення суду.

Керуючись ст. 151-153 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Тимчасово обмежити громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 право виїзду за межі України до виконання зобов'язань за Договором від 25 квітня 2008 року про надання кредиту .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Направити копію ухвали для виконанню Державній прикордонній службі України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подаються Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м Києва.

СУДДЯ ВОЛКОВ С.А.

За загальним правилом, забезпечення позову здійснюється після відкриття провадження у цивільній справі. У випадку подання заяви про забезпечення позову до дати подання самої позовної заяви, заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів від дня винесення постанови про забезпечення позову.

Виходячи із практики застосування цивільного судочинства, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має право:

- з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, переконатися в тому, що між сторонами дійсно виникла суперечка й існує реальна загроза невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

- з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з такою заявою, позовним вимогам.11 Проблеми цивільного права та цивільного процесу на сучасному етапі розвитку законодавства: Матеріали міжвузівської курсантської (студентської) наукової конференції, 5 квітня 2002 року. - Донецьк, 2002. - 351 с.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права які можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Слід зазначити, що на відміну від ЦПК 1963 р., теперішній кодекс розширив види забезпечення позову, додавши такі, як обов'язок вчинити певні дії й передати річ, що є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як відомо, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, у день надходження заяви, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дати її подання. У випадку обґрунтованої вимоги заявника, заява про забезпечення позову розглядається лише за його участю, без повідомлення особи, щодо якої просять вжити заходів забезпечення позову.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може вимагати від заявника подачі додаткових документів та інших доказів, які підтверджують необхідність забезпечення позову.

Забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. При цьому забезпечення позову може бути оскаржено, може бути прийнято зустрічне забезпечення, заміна виду забезпечення позову, скасування заходів забезпечення позову тим же судом, відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

Слід зазначити, що існують деякі проблемні питання щодо забезпечення позову.

Такі проблеми виникають при забезпеченні позову про компенсацію моральної шкоди. Психологічний, немайновий характер моральної шкоди не впливає на процедурні моменти забезпечення відповідного цивільного позову.

Немайнова природа моральної шкоди на практиці породжує проблему визначення розміру необхідного забезпечення.

Чинний КПК, регулюючи забезпечення цивільного позову, містить вказівку про необхідність забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, збитків, завданих злочином.

У правовій науці можливість накладання майнового арешту для забезпечення компенсації моральної шкоди обстоює низка вчених-процесуалістів - як цивілістів, так і криміналістів. Зокрема, Г. Падва, О. Короткова, В. Жуйков зауважують, що заперечення накладення майнового арешту за позовами про компенсацію моральної шкоди заздалегідь ставить під загрозу можливість виконання судових рішень щодо цілої категорії справ.

М.К. Трєушніков зазначає, що позов про компенсацію моральної шкоди є позовом про присудження. У випадку його задоволення стане необхідним виконавче провадження з метою реального стягнення присуджених для компенсації моральної шкоди сум, майна.

1.2 Підстави для забезпечення позову

Забезпечення позову - це діяльність суді чи суду по застосуванню передбачених законом мір, гарантуючих реальне виконання майбутнього рішення по справі в тому випадку, якщо позов буде задоволений.

Підстави та порядок забезпечення позову за старим ЦПК УРСР від 1963 року врегульовувалися наступним чином.

Забезпечення позову допускалося на будь-якій стадії розгляду справ, якщо неприйняті міри забезпечення могли ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Міри по забезпеченню позову приймалися судом чи суддею за клопотанням осіб, які брали участь у справі, чи по своїй ініціативі.

Прохання осіб, які беруть участь у справі, про забезпечення позову могло бути викладено як письмово так і усною.11 Опадчий І. Забезпечення позову в господарському процесі: потреба вдосконалення // Юридичний журнал. - № 12. - 2003.