Наприклад, відповідно до Закону України від 02.10.2003 "Про оренду землі" встановлено право орендаря земельної ділянки на її переважне придбання у власність [9]. Здійснення прав передбачає і дотримання певних обов'язків, пов'язаних із використанням конкретних земельних ділянок. Загальні обов'язки встановлені в статті 96 Земельного кодексу України. За змістом усі обов'язки землекористувачів також можуть бути поділені на групи: 1. Обов'язки у сфері ефективного використання земельних ділянок (забезпечувати використання землі за цільовим призначенням тощо); 2. Обов'язки у сфері відтворення і комплексної охорони земель (за свій рахунок приводити земельну ділянку у попередній стан у разі незаконної зміни рельєфу; додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, підвищувати родючість ґрунтів, зберігати інші корисні властивості землі тощо); 3. Обов'язки у сфері реалізації інших майнових та немайнових обов'язків (своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; не порушувати прав власників суміжних ділянок і землекористувачів; своєчасно надавати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів; дотримуватися правил добросусідства тощо) [25, c. 201]. Обов'язок щодо сплати земельного податку чи орендної плати випливає також і зі статті 206 Земельного кодексу України, відповідно до якої використання землі в Україні є платним, а об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Правовідносини щодо добросусідства врегульовані Земельним кодексом у статях 103-109. Так згідно із ч.1 ст.103 власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких власникам і землекористувачам земельних ділянок завдається найменше незручностей. Також на землекористувачів покладено обов'язок утримуватися від використання земельних ділянок способами, які не дозволяють власникам (землекористувачам) сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Деякі обов'язки безпосередньо випливають із цільового призначення земель. Зокрема обов'язок підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі стосується перш за все земель сільськогосподарського призначення. Безумовно широке коло обов'язків закріплюються спеціальними нормами. Наприклад, Закон України від 14.01.2000 р. "Про меліорацію земель" зобов'язує землекористувачів зберігати та відтворювати родючість ґрунтів, біологічну різноманітність та екологічну рівновагу у навколишньому природному середовищі [10].

інститут землекористування україна правовий