МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського

Коледж МНУ імені В.О. Сухомлинського

Курсова робота на тему

«Історія створення, розвитку та структура судових органів Миколаївщини»

Виконала:

Петик О.М.

Миколаїв 2014

Зміст

Вступ

1. Структура судових органів Миколаївщини

2. Історія створення та розвитку судових органів Миколаївщини

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Судова система України - це сукупність усіх існуючих та функціонуючих судів в Україні, які мають повноваження здійснювати судову владу.

Судову систему України складають суди загальної юрисдикції та Конституційний Суд України.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі.

Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, головною задачею якого є гарантування верховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України.

Систему судів загальної юрисдикції складають:

- місцеві суди;

- апеляційні суди;

- спеціалізовані суди;

- Верховний Суд України.

Судова система Миколаївщини характеризується:

- єдиними принципами організації та діяльності судів;

- єдиним статусом суддів;

- обов`язковими для усіх судів правилами судочинства, визначеними законом;

- однаковим застосуванням законів судами загальної юрисдикції;

- єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів;

- фінансуванням судів виключно з державного бюджету України.

Місцевий суд є основною ланкою в системі судів загальної юрисдикції. Це випливає насамперед з того, що суди саме цього рівня розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесено законодавством до компетенції інших судів.

Засади організації та діяльності місцевих судів закріплено в Конституції, Законах України “Про судоустрій та статус судів” і деяких інших нормативних актах. Суд цього рівня утворюють у районі, місті та районах міста. В назві місцевого суду використовують назву населеного пункту, в якому він знаходиться.

У системі судів загальної юрисдикції діють апеляційні суди як суди апеляційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення.

Апеляційними судами з розгляду цивільних, кримінальних справ, а також справ про адміністративні правопорушення є: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим.

У системі судів загальної юрисдикції діють вищі спеціалізовані суди як суди касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ.

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції.

суд влада арбітражний

1. Структура судових органів Миколаївщини

Судову владу Миколаївщини представляють незалежні суди, які від імені держави, в порядку, встановленому законом, здійснюють правосуддя, наділені владними повноваженнями, завданням яких є забезпечення захисту гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (ст. 2 Закону "Про судоустрій та статус суддів"). Судова система Миколаївщини становить сукупність усіх судів Миколаївської області, заснованих на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу.

Судову органи Миколаївщини складають суди загальної юрисдикції. Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему судів, яка складається із загальних і спеціальних судів.

Характерними ознаками судової системи є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність і єдність.

Єдність судової системи зумовлено метою та завданнями організації і діяльності судових органів, єдиними засадами судочинства для всіх ланок судової системи, незалежністю суддів у відправленні судочинства, обов'язковістю для всіх суддів правил судочинства, визначених законом, забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції, обов'язковістю виконання на всій території України судових рішень, фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України та вирішенням питань внутрішньої діяльності судів органами суддівського самоврядування. Отже, до судових органів Миколаївщини належать (додаток 1):

Районні суди Миколаївської області

1. Арбузинський районний суд

2. Баштанський районний суд

3. Березанський районний суд

4. Березнегуватський районний суд

5. Братський районний суд

6. Веселинівський районний суд

7. Врадіївський районний суд

8. Доманівський районний суд

9. Єланецький районний суд

10. Жовтневий районний суд

11. Казанківський районний суд

12. Кривоозерський районний суд

13. Миколаївський районний суд

14. Новобузький районний суд

15. Новоодеський районний суд

16. Снігурівський районний суд

Районні суди м. Миколаєва

1. Заводський районний суд

2. Корабельний районний суд

3. Ленінський районний суд

4. Центральний рвайонний суд

Міськрайонні суди Миколаївської області

1. Вознесенський міськрайонний суд

2. Очаківський міськрайонний суд

3. Первомайський міськрайонний суд

Міські суди Миколаївської області

1. Южноукраїнський міський суд

2. Історія створення та розвитку судових органів Миколаївщини

* Суди Миколаївської області

Господарський суд Миколаївської області

Верховенство закону і права -- одна з необхідних умов успішного функціонування всіх елементів ринкового механізму в Україні. Зважаючи на важливість дотримання та зміцнення законності в господарських правовідносинах, утворення господарських судів стало одним з найважливіших етапів в історії розвитку органів судової системи України. Господарські суди України, зокрема і господарський суд Миколаївської області, пройшли тривалий шлях розвитку від арбітражних комісій при вищих органах влади до однієї з гілок судової влади в державі. Господарський суд Миколаївської області пройшов тривалий шлях розвитку від арбітражних комісій при вищих органах влади до однієї з гілок судової влади в державі.

Питання необхідності заснування в Миколаєві арбітражної комісії при Окружній Економічній раді постало 1923 року, коли виникла нагальна потреба у розв'язанні спорів між підприємствами та оформленні господарських зв'язків на договірних засадах. Проте, незважаючи на численні запити і пропозиції, арбітражної комісії в Миколаєві так і не було утворено. Суб'єкти господарської діяльності, між якими виникали майнові спори, вимушені були звертатися до Одеської Губернської арбітражної комісії. Подальший розвиток арбітражу пов'язаний із прийняттям ЦВК та Раднаркомом УРСР 5 червня 1931 року Постанови «Про державний арбітраж УРСР». На її підставі був утворений Державний арбітраж при Раді Народних Комісарів та міжрайонні органи Державного арбітражу в містах Харкові, Києві, Дніпропетровську, Донецьку та Одесі. Розгляд усіх справ, що виникали на ґрунті господарських відносин між миколаївськими суб'єктами господарювання, відносився до юрисдикції одеського органу Державного арбітражу. З 1934 року до компетенції Державного арбітражу були віднесені не лише майнові спори між установами та підприємствами, а й спори, що виникали під час укладання договорів.

Починаючи з 1935 року, для вирішення господарських спорів до м. Миколаєва постійно приїздить виїзна сесія Одеського обласного державного арбітражу на чолі з державним арбітром Нікітіною (ім'я та по-батькові не встановлено). Про приїзд арбітра заздалегідь повідомлялося в місцевій пресі. Згодом розвиток виробничої інфраструктури Миколаївської області спричинив накопичення досить великої кількості спорів. Таким чином виникла нагальна необхідність у створенні Миколаївського обласного Державного арбітражу, який заснували 1938 року. Штат Миколаївського арбітражу складався з 11 працівників, головним арбітром був призначений Кандель (більш детальних даних про нього не збереглося). Робота обласного державного арбітражу перервалася з початком Великої Вітчизняної війни та відновилася 1947 року. Головним арбітром було призначено Чернишова Олексія Петровича.

Упродовж існування державного арбітражу в УРСР державою постійно робилися спроби вдосконалити його структуру та діяльність, підвищити його роль у народному господарстві. Таким чином, 17 квітня 1953 року у відповідності до Постанови Ради Міністрів УРСР Держарбітраж при Виконкомі Миколаївської облради депутатів трудящих було передано до Управління Міністерства юстиції УРСР по Миколаївській області. У серпні того ж року на посаду Головного державного арбітра був призначений Побірченко Ігор Гаврилович, який, пропрацювавши до грудня 1956 року, був переведений до Москви.

Наступним Головним арбітром було призначено Лебедєва Олександра Леонідовича, який керував Миколаївським державним арбітражем майже 35 років, після чого посаду деякий час обіймала Григор'єва Аліса Андріївна. 1 січня 1964 року діяльність Миколаївського державного арбітражу була припинена відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР від 28 серпня 1963 року «Про утворення міжобласних державних арбітражів». Передача усіх матеріалів до міжобласного Одеського арбітражу не сприяла вчасному вирішенню спорів, часом призводила до втрати важливих документів. Отже, через рік обласні Державні арбітражі продовжили свою діяльність. Штат державного арбітражу Миколаївської області було затверджено в кількості трьох одиниць: головний арбітр (Лебедєв Олександр Леонідович), державний арбітр (Полянська Валентина Миколаївна), друкарка. У цей час на арбітраж було покладено й нові завдання: Миколаївський державний арбітраж повідомляв Миколаївський міський комітет народного контролю про недоліки у діяльності підприємств та організацій міста. Останній етап розвитку держарбітражу пов'язаний із розширенням законодавства про нього після прийняття Конституції СРСР 1977 р., в якій арбітраж було визнано конституційним органом.