За реформою 1864 року судова система поділялась на дві гілки: місцева юстиція у вигляді мирових судів і загальні судові місця. Останні утворювали три ланкову судову систему, нижній щабель якої складали окружні суди, другий - судові палати, третій - сенат. Територіальна юрисдикція окружних судів не співпадала з адміністративно територіальним устроєм Російської імперії, оскільки критерієм розподілу були не губернія чи повіт, а судовий округ. Незабаром, після відкриття у 1866 році касаційних департаментів Сенату та Санкт-Петербурзької і Московської судових палат на теренах України були відкриті 3 округи.

Місто Миколаїв, яке входило до складу Миколаївської губернії до 1802 року, а з 1803 року, у зв'язку з ліквідацією Миколаївської губернії був підпорядкований Херсонській

губернії,увійшло до Одеської судової палати (початок 1868 року). На території цього судового округу діяло 6 окружних судів.

З кожним роком місто продовжувало розвиватись та розбудовуватись.

Перша спроба назвати вулиці міста Миколаєва відноситься до 1822 року, але з невідомих причин військовим губернатором цю пропозицію було відхилено, лише в 1835 році адміралом М.П. Лазарєвим були затверджені назви вулиць, деякі з них у первозданному найменуванні збереглись до цього часу, наприклад: вулиця Адміральська, Артилерійська, Велика та Мала Морські, Московська, Набережна, Наваринська (названа на честь перемоги у морській битві під м. Наварин 8(20) жовтня 1827 року, під час Грецької національно-визвольної революції (1821-29 р.р.). В цьому бою відзначився флагманський корабель « Азов» під командуванням капітана 1-го рангу М.П. Лазарєва).

Всі ці вулиці нині входять до Центрального району міста Миколаєва і знаходяться в сфері обслуговування Центрального районного суду м. Миколаєва.

В 1835 році було офіційно зафіксовано назви вулиць та поділ міста на слідуючі частини: Городова, Адміралтейська та Херсонська Слобода.

Зміна урядів кожен раз тягла за собою зміни у судовій системі. Жовтневий переворот (Велика Жовтнева революція) зламала буржуазно-поміщицький судовий апарат.

Законодавче утворення радянської судової системи пов'язане з Декретом № 1, прийнятим Радою Народних Комісарів РРФСР 22 листопада (5 грудня) 1917 року. 23 листопада 1917 року він був опублікований у газеті «Правда», а 24 листопада обговорений і схвалений на засіданні Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів, яка намітила заходи по втіленню його в життя. На цьому ж засіданні районною Радою було запропоновано негайно приступити до виборів народних суддів. До літа 1918 року повсюдно було обрано народні суди.

У 1920 році (04.02) у Миколаєві був створений відділ юстиції Миколаївського губвиконкому, у відповідності до Декрету СНК УРСР « Про юридичні відділи губернських, уїздних та міських виконкомів для контролю за діяльністю судових, слідчих органів. Цей орган проіснував до 1922 року.

9 липня 1920 року було прийнято рішення про розподіл міста на два райони: Слобідський (завод Тємвод) і Кузнєчний (завод Наваль).

01 листопада того ж 1920 року місто було поділено вже на три райони: Міський, Слобідський та Кузнєчний.

22 вересня 1930 року місто Миколаїв згідно постанови ВУЦИК і СНК УРСР був виділений у окрему адміністративно-господарську одиницю.

В 1932 році 09 лютого замість Миколаївської губернії був створений Миколаївський район, який підпорядковувався обласному центру в м. Одеса.

22 вересня 1937 року постановою ЦИК СРСР з 38 сільських районів та трьох міст обласного підпорядкування - Миколаїв, Кіровоград та Херсон.

Після утворення в 1939 році Кіровоградської області в межах Миколаївської області залишилось 25 районів та міста обласного значення Миколаїв та Херсон.

В 1938 році місто знов було поділено на три райони: Заводський, Сталінський (нині перейменований в Ленінський) та Центральний. В ті роки приналежність вулиць міста до конкретного району була інша, ніж у сучасному місті Миколаїв, але як би не було поділено місто в різні роки його основа, його центр, по суті серце міста залишалось незмінним.

В грудні 1938 року при виконкомі Миколаївської міської ради депутатів трудящих було утворено Управління Міністерства юстиції України в Миколаївській області - орган до якого відносились суди.

В серпні 1941 року управління зупинило свою діяльність у зв'язку з окупацією Миколаївської області німецько-фашистськими загарбниками. Після звільнення Миколаївської області в березні 1944 року управління відновило свою діяльність та знаходилось у відомстві Наркомату юстиції УРСР.

В вересні 1946 року наркомати були реорганізовані в Міністерства. Управління юстиції контролювало діяльність народних судів. Нотаріату та адвокатуру області.

Постановою Ради Міністерства УРСР від 08.09.1956 року № 1114 управління було ліквідовано і його функції були покладені на обласний суд. (Обласний суд Миколаївської області було утворено в 1938 році).

В 1938 році був утворений Центральний район міста: в його склад увійшли центральна частина міста, Соляні(історична довідка хутір за Інгульським мостом північніє Стрілки, який виник на місці соляних амба рів (1851 р), сьогодні мікрорайон міста:, Тернівка (історична довідка: заснована 1791-92 роках, болгарське село, теперішню назву має з 1801-1802 року, В 1802 році 186 болгарських сімей втікли від турецьких переслідувань із Андріанопольського вілайєту, заснували поблизу Миколаєва селище Тернівку, для цього з казни було виділено близько 10 тисяц гектарів землі, свою назву село дістало від степової річки Мокрої Тернівки, включена до складу міста в 1971 році),

Матвіївка (історична довідка: заснована переселенцем Матвієм з Чигиринщини, тепер Черкаська область)Ракетне Урочище(історична довідка:в кінці 60-х років 19 століття було прийнято рішення про будівництво в Росії другого ракетного заводу - перший був у Санкт-Петербурзі). вибір пав на м. Миколаїв, завод був побудований в червні 1871 року, він складався з 33 окремих будівль. На початку 19 століття, у зв'язку з тим, що бойові ракети вже були не потрібні, завод був закритий та на його території побудовано мощну радіостанцію. Ця станція обслуговувала Черноморський флот та багато десятиріч після війни використовувалась для блокування раділголосів « Бі-БІ-СІ», «Неміцька хвиля», «Голос Америки». В пам'ять про ракетний завод цю місцевість назвали - Ракетне Урочище).Сухий Фонтан (почав будуватись з 03 липня 1928 року). Лагерне поле (назву пов'язують з розміщенням літніх таборів військових частин, його будівництво почалось з 30-х років 19 століття).