Інститут моральної (немайнової) шкоди в Україні сьогодні перебуває у процесі становлення.

Дослідження колізійних та матеріальних норм інституту моральної (немайнової) шкоди, у відносинах, ускладнені іноземним елементом в доктрині, законодавстві та судовій практиці в галузі міжнародного приватного права, дозволило виявити концептуальні засади інституту моральної (немайнової) шкоди, сформулювати та обгрунтувати загальнотеоретичні висновки, які можна врахувати в процесі вдосконалення відповідного законодавства в нашій державі.

Комплексна розробка теоретичних та практичних проблем інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві знайшла своє втілення в наступних наукових та практичних результатах дисертаційного дослідження, які виносяться на захист:

1. Висвітлено колізійні питання застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, зокрема, ролі прив'язки lex loci delicti commissi у розширенні сфери захисту прав потерпілого та можливості вибору правопорядку судом, самим потерпілим та сторонам, на підставі угоди між ними.

В міжнародному приватному праві основною прив'язкою при вирішенні колізійних питань відшкодування моральної (немайнової) шкоди розглядається прив'язка lex loci delicti commissi. При дослідженні і розгляді питання застосовувалися метод порівняльного правознавства, який дозволив визначити законодавчі підходи до питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в країнах романо-германської та англо-американської правових систем, метод системного аналізу, що дозволив класифікувати і відокремити нетипові законодавчі підходи до питань відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві та історичний метод, який використовувався для дослідження розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, що дозволило точніше оцінити його сучасний зміст і відповідність умовам суспільного розвитку.

2. Установлено тенденції розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві, що полягають, зокрема, у формуванні цілого комплексу колізійних прив'язок (lex loci delicti commissi, lex personalis, lex fori, принципу найтіснішого зв'язку), що регулюють деліктні відносини, у справах по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди.

Процес переоцінки можливості використання в міжнародному приватному праві класичної прив'язки lex loci delicti commissi, яка визначає право, за яким відшкодовується шкода взагалі, і моральна (немайнова) зокрема, відбувається в двох протилежних напрямках: від обмеження та витіснення lex loci delicti commissi - до визначення черговості застосування комплексу колізійних норм при розв'язанні деліктів за участю іноземного елементу. При розгляді зазначеного питання застосовувалися метод порівняльного правознавства, який дозволив визначити законодавчі підходи до питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в країнах романо-германської та англо-американської правових систем і метод системного аналізу, що дозволив класифікувати і відокремити законодавчі підходи до питань відшкодування моральної (немайнової) шкоди в міжнародному приватному праві.

3. Визначено, що питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в договірних відносинах, ускладнених іноземним елементом, в міжнародному приватному праві залежать від підпорядкування тому правопорядку, який буде визначено відповідно до умов договору, як такому, в цілому.

У випадках відшкодування моральної (немайнової) шкоди у договірних відносинах з іноземним елементом не застосовуються колізійні прив'язки, що використовується для деліктних правовідносин. Дійти такого висновку дозволяють метод конкретних соціологічних досліджень, який дозволив окреслити коло типових випадків, притаманних переважній більшості країн розглянутих правових систем та метод системного аналізу, який дозволив класифікувати сукупність прав осіб, за порушення або неналежне виконання яких в правових системах передбачається застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди.

4. Виявлено два підходи до питань формування і застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди, що склалися в правових системах країн - перший підхід полягає у доведені факту страждань - фізичних і моральних, результати діагнозування яких дозволяють довести існування моральної (немайнової) шкоди та визначити відповідне відшкодування, і другий підхід, що потребує класифікації цивільного правопорушення відповідно до типових випадків порушень прав осіб з встановленням відповідного розміру моральної (немайнової) шкоди.

Перший підхід притаманний окремим країнам романо-германської правової системи - Україні, Російській Федерації. Другий підхід передбачає існування загальних принципових положень щодо відшкодування заподіяної шкоди, або окреслення кола типових випадків порушень прав особи, за умови доведення яких передбачається відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Зазначений підхід застосовується переважною більшістю країн романо-германської та англо-американської правових систем. Його застосування викликано головним чином відсутністю чітких законодавчих норм про відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди (Франція, Великобританія, США) та застосуванням загальних принципів про необхідність відшкодування заподіяної шкоди (Франція, ФРН). При дослідженні і розгляді питання застосовувалися метод порівняльного правознавства, який дозволив визначити доктринальні та судові підходи в правових системах країн до інституту моральної (немайнової) шкоди з врахуванням їх належності до системи генерального та системи змішаного деліктів, а також системи сингулярних деліктів і метод системного аналізу, що дозволив класифікувати численні випадки, за яких в правових системах країн передбачається відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

5. З'ясовано особливості відшкодування заподіяної моральної (немайнової) шкоди в деліктних зобов'язаннях зарубіжних країн, зокрема, типовість випадків деліктних правопорушень, при яких заподіюється моральна (немайнова) шкода, класифікації деліктних правопорушень в зарубіжних країнах, при яких відшкодовується моральна (немайнова) шкода.

Застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в деліктних правовідносинах свідчить, що переважна більшість класифікацій випадків, за яких є можливим відшкодування моральної (немайнової) шкоди, не може охопити всі випадки правопорушень, оскільки перелік прав осіб, що належить захисту невпинно розширюється і має тенденцію для постійного зростання - або шляхом закріплення в законодавстві (Україна, Росія) або шляхом судового тлумачення чинних норм законодавства (Франція, ФРН, США, Великобританія), що відображається і на методиках визначення розміру відшкодування. Дійти такого висновку допомогло використання сукупності методів - методу комплексного аналізу, що дозволив врахувати суспільні явища, не ізольовано, а у взаємозв'язку з іншими методами; методу системного аналізу, що дозволив встановити сукупність норм і взаємозв'язків в типових випадках в правових системах країн та методів конкретних соціологічних досліджень, що дозволили врахувати тенденції до створення класифікацій груп правопорушень.

Національні підходи в питаннях відшкодування моральної (немайнової) шкоди характеризуються виділенням в якості основоположних начал категорії так званих "страждань потерпілого" та вини делінквенту, яким надається переважна роль. Диференціація видів страждань потерпілого характеризує єдиний підхід, що існує в доктринах та судовій практиці країн романо-германської та англо-американської правових систем. Врахування чутливість потерпілого до болю, пошкодженню, спотворенню, характеру і наслідкам лікування; врахування при цьому віку потерпілого, можливість подальшої роботи за фахом, ступенем сприйняття тяжкості свого стану, можливості збереження специфічних якостей, особистого психічного сприйняття потерпілого та інших ознак, в тій чи іншій мірі притаманно всім національним підходам при визначенні розміру відшкодування. При цьому така категорія, як вина делінквенту, не завжди або не в повній мірі враховувалася судовою практикою при визначенні розміру відшкодування. При дослідженні і розгляді питання застосовувалися метод порівняльного правознавства, який дозволив визначити доктринальні та судові підходи до питання відшкодування моральної (немайнової) шкоди в правових системах країн і метод системного аналізу, що дозволив класифікувати склад інституту моральної (немайнової) шкоди.

6. Виявлено особливості застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди при порушені або неналежному виконанні договірних зобов'язань, що полягають, зокрема, у поширенні загального принципу відшкодування шкоди на договірні відносини; поширенні застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди виключно на договори про надання особистих послуг, передбачених виключно законом або договором; становленні стійкої тенденції до зростання кількості законодавчо передбачених випадків відшкодування моральної (немайнової) шкоди спричиненої неналежним виконанням договірних зобов'язань; існуванні конкуренції позовів (конкуренції відповідальності) договірної та деліктної, викликаних суттєвою різницею в їх правовому регулюванні.

Дійти такого висновку дозволяють метод конкретних соціологічних досліджень, який дозволив окреслити коло типових випадків, притаманних переважній більшості країн розглянутих правових систем та метод системного аналізу, який дозволив класифікувати сукупність прав осіб, за порушення або неналежне виконання яких в правових системах передбачається застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди.

7. Установлено загальну тенденцію в судовій практиці зарубіжних країн до обмеження розміру відшкодування моральної (немайнової) шкоди з метою дотримання принципу адекватності й домірності заподіяної шкоди розміру відшкодування. Виключення становлять поодинокі випадки, коли потерпілому завдається значний розлад психічного стану, що призводить до повної втрати більшості функцій організму.

Дійти такого висновку дозволяють метод конкретних соціологічних досліджень, який дозволив дослідити питання розміру відшкодування типових випадків, притаманних переважній більшості країн розглянутих правових систем та метод системного аналізу, який дозволив класифікувати групи типових випадків в правових системах країн.

8. Запропоновано концептуальний підхід до класифікації форм шкоди та видів немайнової шкоди для подальшого вдосконалення чинного законодавства України, зокрема, запропоновано розмежувати форми шкоди на майнову та немайнову, а також закріпити в законодавстві України разом із моральною шкодою поняття таких видів немайнової шкоди, як духовна і психічна шкода.