Підсумовуючи варто зазначити, що значну роль в розвитку і вдосконаленні інституту моральної (немайнової) шкоди в національних правових системах продовжують відігравати доктринальні тлумачення та судова практика. Їх роль переважно полягає у встановленні критеріїв, за допомогою яких розширюється коло випадків, в яких стає можливим застосування норм інституту моральної (немайнової) шкоди, що є притаманним розглянутим правовим системам країн. До цього слід додати й той вплив, який доктрина і судова практика здійснюють на національне законодавство країн, яке в більшості випадків лише відображає тенденції та сприймає підготовлені ними пропозиції.

Застосування інституту моральної (немайнової) шкоди в деліктних правовідносинах свідчить, що переважна більшість класифікацій випадків, за якими є можливим відшкодування моральної (немайнової) шкоди, не може охопити всі випадки правопорушень, оскільки перелік прав осіб, що належить захисту невпинно розширюється і має тенденцію для постійного зростання - або шляхом закріплення в законодавстві (Україна, Росія) або шляхом судового тлумачення чинних норм законодавства (Франція, ФРН, США, Великобританія), що відображається і на методиках визначення розміру відшкодування [101,56-61], [102,48-50], [103,105-110], [104,20-21], [105,45-47], [88,95-99], [106,18-37].

Одним з напрямків розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди є його поширення на договірні відносини. Аналіз законодавства та судової практики країн романо-германської та англо-американської правових систем характеризує цей процес наступним: обґрунтуванням поширення загального принципу відшкодування шкоди на договірні відносини тим, що він не обмежує вимоги по відшкодуванню збитків в договірних відносинах тільки матеріальною шкодою; поширенням застосування інституту моральної (немайнової) шкоди виключно на договори, за якими одна з сторін повинна надати особисті послуги, пов'язані з добробутом іншої, і невиконання або неналежне виконання умов яких спричиняє фізичні, душевні чи психічні страждання; виникненням права на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної порушенням договірних зобов'язань, лише у випадках, безпосередньо передбачених законом або договором; становленням стійкої тенденції до зростання кількості законодавчо передбачених випадків відшкодування моральної (немайнової) шкоди, спричиненої неналежним виконанням договірних зобов'язань і її принциповим вирішенням на користь окремих видів договорів; існуванням конкуренції позовів (конкуренції відповідальності) договірної та деліктної відповідальності, викликаних суттєвою різницею в їх правовому регулюванні (умовами виникнення, доказами вини, строками позовної давності).

Національні доктринальні підходи в питаннях відшкодування моральної (немайнової) шкоди характеризуються виділенням в якості основоположних начал категорії так званих "страждань потерпілого" та вини делінквента, яким надається переважна роль. Диференціація страждань на фізичні, духовні та психічні загалом характеризує єдиний підхід, що існує в доктринах та судовій практиці країн романо-германської та англо-американської правових систем. Врахування чутливості потерпілого до болю, пошкодження, спотворення, характеру і наслідків лікування; врахування при цьому віку потерпілого, можливості подальшої роботи за фахом, ступеня сприйняття тяжкості свого стану, можливості збереження специфічних якостей, особистого психічного сприйняття потерпілого та інших ознак, в тій чи іншій мірі притаманно всім національним підходам при визначенні розміру відшкодування. При цьому така категорія як вина делінквенту не завжди або не в повній мірі враховувалася судовою практикою при визначенні розміру відшкодування.

Однією з загальних тенденцій розвитку інституту моральної (немайнової) шкоди в законодавстві країн є обмеження розміру компенсації. Таке обмеження вводиться з метою дотримання принципу адекватності і домірності заподіяної шкоди розміру відшкодування [107,116], [108,340-347], [109,21-22], [110,65-68], [111,45-48]. При цьому, - для типових випадків, при яких потерпілому завдається моральна (немайнова) шкода, як правило, існують межі відшкодування, вихід за які стримується судовою практикою.

Слід зазначити, що існує досить незвичайна особливість для справ такої категорії - цей підхід щодо обмеження суми відшкодування, не поширюється на поодинокі випадки, коли потерпілому завдається значний розлад психічного стану, що приводить до повної втрати більшості функцій організму.

1 [147] О печати и других средствах массовой информации: Закон СССР от 12.06.1990, №1552-І // Відомості Верховної Ради України. - 1990. - №26. - Ст.492.
 

2 [26] Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991, №959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29. - Ст.377.
 

3 [26] Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991, №959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29. - Ст.377.
 

4 [113] Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні: Закон України від 17.04.1991, № 962-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №22. - Ст.262.
 

5 [148] Про тлумачення Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні: Постанова Верховної Ради України від 24.12.1993, № 3812-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №15. - Ст.88.
 

1 [17] Основы гражданского законодавства Союза ССР и республик. 31.05.1991, №2211-І // Відомості з'їзду народних депутатів СРСР та Верховної Ради СРСР. - 1991.- №26. - Ст. 733.
 

1 [16] Некоторые вопросы применения законодательства о компенсации морального вреда: Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации от 18.12.1994, №10 // Российская газета от 08.02.1995.
 

2 [29] Цивільний кодекс України від від 18.07.1963, // <http://www.liga.kiev.ua.html>.
 

3 [149] Конституція України : Закон України від 28.06.1996, №254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №30. - Ст.141.
 

4 [29] Цивільний кодекс України від від 18.07.1963, // <http://www.liga.kiev.ua.html>.
 

5 [115] Про інформацію: Закон України від 02.10.1992, №2657-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №48. - Ст.650.
 

1 [150] Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993, №3792-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - №13. - Ст.64.
 

2 [79] Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991, №1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №30. - Ст.379.
 

3 [151] Про відходи: Закон України від 05.03.1998, № 187/98-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - №36-37. - Ст.242.
 

4 [114] Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей: Закон України від 20.12.1991, №2011-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №15. - Ст.190.
 

5 [28] Кодекс законів про працю України від 10.12.1971, // <http: //www.liga.kiev.ua.html>.

[112] Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992, №2694-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №49. - Ст.688.
 

6 [152] Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №47. - Ст.256.
 

7 [76] Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10.02.1995, №51/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №9. - Ст.56.
 

8 [26] Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991, №959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №29. - Ст.377; [153] Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19.03.1996, №93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - №19. - Ст.80.
 

1 [154] Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992, №2135-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №22. - Ст.303.

[155] Про службу безпеки України: Закон України від 25.03.1992, №2229-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - №27. - Ст.382.

[27] Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду: Закон України від 01.12.1994, №266/94-ВР // - 1995. - №1. - Ст.1.

[156] Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів і зловживання ними: Закон України від 15.02.1995 №62/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №10. - Ст.62.

[157] Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.1995, №356/95-ВР // Відмості Верховної Ради України. - 1995. - №34. - Ст.266.
 

5 [74] Цивільний кодекс України: Проект від 25 серпня 1996 р. // Українське право. - 1996, № 2(4) - Спецвипуск.

1 [146] Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.03.1994, №170 // Зібрання постанов Уряду України. - 1994. - №7. - Ст. 172.
 

2 [76] Про наукову і науково-технічну експертизу: Закон України від 10.02.1995, №51/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №9. - Ст.56.
 

3 [77] Про зв'язок: Закон України від 16.05.1995, №160/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №20. - Ст.143.
 

4 [78] Про туризм: Закон України від 15.09.1995, №324/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - №31. - Ст.241.
 

5 [79] Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991, №1023-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - №30. - Ст.379.
 

1 [158] Цивільно-процесуальний кодекс України від 18.07.1963, // <http://www.liga.kiev.ua.html>.
 

2 [21] Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995, №4 // <http://www.liga.kiev.ua.html>.