Міністерство освіти і науки України

Юридичний факультет

Курсова робота

на тему:

"МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ОХОРОНА СЕРЕДОВИЩА СВІТОВОГО ОКЕАНУ, ТВАРИННОГО ТА РОСЛИННОГО СВІТУ"

2014

Зміст

• Вступ
• 1. Загальні засади міжнародного права охорони навколишнього середовища
• 1.1 Поняття міжнародного права охорони навколишнього середовища
• 1.2 Принципи міжнародно-правової охорони середовища
• 2. Об'єкти міжнародно-правової охорони навколишнього середовища
• 2.1 Загальний опис об'єктів охорони навколишнього середовища
• 2.2 Міжнародно-правова охорона Світового океану
• 2.3 Міжнародно-правова охорона тваринного і рослинного світу
• 3. Міжнародне співробітництво україни щодо охорони навколишнього середовища
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додатки

Вступ Тема даної курсової роботи є дуже актуальною, адже забезпечення сприятливої якості довкілля та організації раціонального природокористування є однією із найактуальніших проблем не лише в Україні, а й у всьому світі. Усвідомлення початку глобальної кризи органами влади більшості держав світу у середині уже минулого століття призвело до формування міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього середовища проживання і динамічній зміні внутрішньодержавного екологічного законодавства більшості країн світу, включно з Україною. Проголошення прав людини на сприятливе середовище в Декларації принципів, прийнятої на Стокгольмській конференції ООН по навколишньому середовищі 1972 р., і навіть підписання низки міжнародних документів зумовило імплементацію міжнародних екологічних стандартів в Українське законодавство. Це формування екологічної правосвідомості серед населення, зростання громадського екологічного руху, і формування судової практики у справах захисту законних інтересів громадян, у сфері охорони навколишнього середовища. Таким чином, охорона навколишнього природного середовища - діяльність по збереженню та відновленню (коли її порушено) сприятливого стану довкілля, попередження її деградації у процесі суспільного розвитку, підтримці екологічної рівноваги. Зазначена динаміка отримала свій відбиток в даній курсовій роботі, що містить розгляд сучасних проблем забезпечення екологічної безпеки, обумовленої реаліями ХХІ століття і процесами глобалізації в світі. Об'єкт даної курсової роботи - навколишнє природне середовище. Предметом роботи виступає вивчення міжнародних прав у сфері охорони середовища Світового океану, тваринного та рослинного світу. Мета курсової роботи залежить від пошуку ефективних шляхів, вкладених у гарантоване забезпечення сприятливого середовища Світового океану, тваринного та рослинного світу, екологічну безпеку із застосуванням міжнародно-правових екологічних принципів, і норм. Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення наступних завдань: - вивчення ролі міжнародного екологічного права; - розгляд принципів міжнародного права довкілля; - аналіз діяльності відділу міжнародних організацій у сфері охорони навколишнього середовища; - Розгляд об'єктів міжнародно-правової охорони навколишнього середовища; - Характеристика міжнародно-правової охорони Світового океану, тваринного та рослинного світу; - Показ проблематики в міжнародно-правовій охороні середовища Світового океану, тваринного та рослинного світу. Зазначена проблематика перебуває в полі зору вчених, її різні аспекти досліджувалися в працях таких науковців, як: Андрейцев В.І., Баб'як О.С., Біленчук П.Д., Боголюбов С.А., Бринчук М.М., Дмитренко І.А., Колбасов О.С., Малишко М.І., Тищенко П.В., Чирва Ю.О., Янчук В.З. та інших. Методологічною основою курсової роботи є праці вчених у галузі права, права довкілля, і навіть нормативні документи, законодавчі акти у сфері екологічного права. У роботі було використано такі методи: порівняльно-правовий; діалектичний - при вивченні юридичної природи охорони середовища; формально-логічний - при характеристиці охорони середовища Світового океану, тваринного і рослинного світу; формально-догматичний (юридичний) - при здійсненні тлумачення окремих термінів та понять. Структура даної курсової роботи та її послідовність частин обумовлені об'єктом, метою та завданнями дослідження. Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, поділених на п'ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. 1. Загальні засади міжнародного права охорони навколишнього середовища 1.1 Поняття міжнародного права охорони навколишнього середовища Зауважимо, що міжнародне право довкілля - це сукупність міжнародно-правових принципів, і норм, регулюючих міжнародні відносини з приводу охорони навколишнього середовища шкідливих впливів, раціонального використання окремих елементів з метою забезпечення оптимальних умов життя і здоров'я окремих індивідів, і навіть існування людства загалом. Таким чином, вихід на міжнародний рівень питань врегулювання відносин щодо довкілля зумовлено двома основними чинниками: - розвитком науково-технічного прогресу; - різке збільшення популяції людства, що призводить до дисбалансу світових екологічних зв'язків. Міжнародне право довкілля склалося на підставі принципу "Користуйся так своїм, щоб не шкодити іншому". Питання охорони і видів використання довкілля регулюються національним законодавством до того часу, поки вони не виходять за межі територіальних кордонів держави. Міжнародне право довкілля має самостійний предмет правовим регулюванням - міжнародні екологічні відносини, які можна умовно розділити на три групи: - Відносини профілактики і обмежень шкідливих впливів на стан довкілля, які можна вирішити лише зусиллями всієї міжнародної спільноти (забруднення Світового океану, повітряного басейну і ін.); - Забезпечення раціонального використання міжнародних та власних ресурсів; - Охорона унікальних природних об'єктів шляхом їх консервації від господарського впливу людини (екологічні імунітети).

міжнародна охорона навколишнє середовище

Підкреслимо, що до суб'єктів міжнародного права довкілля відносять: держави, міжнародні організації, міжнародні неурядові організації.

Міжнародне право довкілля є молодою галуззю, виділена з таких галузей міжнародного права, як міжнародне морське, повітряне, космічне право. Проте дані галузі регулюють відносини з приводу експлуатації елементів природи й мають у своїй основі інші пріоритети - забезпечення реалізації прав держав з використання природних ресурсів. Міжнародне ж право довкілля полягає в використанні природних ресурсів з урахуванням обмежень, вводяться у інтересах міжнародної охорони навколишнього середовища. [6, с.402]

Також необхідно розглянути джерела даного міжнародного права, під ними розуміють відповідні правові форми, у яких виражаються норми міжнародного права - міжнародні звичаї, загальні принципи, міжнародні договори, рішення міжнародних судів, міжнародні доктрини.

Вирізняють кілька підстав щодо класифікацій джерел міжнародного екологічного права.

Усі джерела міжнародного екологічного права по юридичної силі поділяються на дві групи:

1) Джерела, які містять норми і правила, визнані державами через обов'язкові норми;

2) Джерела, які містять рекомендації з охорони навколишнього середовища (так звані норми міжнародного "м'якого" права). Такі рекомендації виконуються державами у силу їхньої високої "моральної цінності" й авторитету.

Інша класифікація за міжнародним договірним критерієм виділяє зв'язаність предмета регулювання договору з природоохоронною проблематикою. [5, с.134]

Останніми роками збільшується кількість міжнародних договорів з охорони навколишнього середовища. Особливість даних договорів міжнародного права довкілля у тому, що вони встановлюють жорсткіший захисний режим природних об'єктів.

Зауважимо, що дія договорів в галузі охорони середовища, має пряме відношення до однієї з найбільш важливих проблем міжнародних відносин - до проблеми ефективності міжнародного права. Ця проблема доволі довго привертає до себе увагу доктрини. В вітчизняній літературі є відведені розділи в багатьох монографіях і посібниках. Є й присвячені спеціальні праці. [18]

Щодо ефективності міжнародно-правових норм, зокрема в сфері охорони середовища, підтримаємо точку зору Л.Х. Мінгазова, який вважає, що реалізація - це одна з основних засобів ефективності міжнародно-правових принципів і норм.

Велика кількість прийнятих правових актів в сфері охорони середовища свідчить, що правотворча діяльність досить інтенсивна. Однак, разом з позитивними сторонами, активна правотворча діяльність має і ряд недоліків. [20]