Вступ

Актуальність теми. Демократична держава, яка дбає про своє майбутнє, не може бути байдужою до долі дітей, і насамперед тих, які вступили у конфлікт із законом. На жаль, процеси, що відбуваються останнім часом в українському суспільстві, вкрай негативно впливають на формування молодого покоління; зокрема, про це свідчить зростання рівня злочинності серед неповнолітніх. Хоча в останні роки й прийнято низку законів,спрямованих на захист прав, свобод і законних інтересів неповнолітніх, аналіз статистичної звітності та даних судової практики свідчить, що в багатьох випадках держава та суспільство починають

реагувати на проблеми неповнолітніх, коли процеси криміналізації неповнолітніх стають незворотними.

Проблема злочинності серед неповнолітніх була й залишається однієї зі складних проблем нашого суспільства, оскільки правопорушення в середовищі неповнолітніх заважають, по перше, формуванню соціально цінної особистості неповнолітнього; по друге, завдають суспільству значних витрат трудових ресурсів (лише третина покараних повертаються до повноцінного суспільного життя); по-третє, злочинність неповнолітніх відіграє значну роль у формуванні рецидивної злочинності (дві третини рецидивістів розпочинають свій злочинний шлях ще неповнолітніми).

Проблеми кримінальної відповідальності неповнолітніх знайшли своє відображення у працях знаних вчених-дослідників, юристів та практиків таких як, А.М. Бойко, В.К.Грищук, М.І. Мельник, В.О. Навроцький, М.І. Хавронюк, Т.І. Чернявська, Н.С. Юзікова та інші.

Важливість тематики зумовила мету дослідження в площині аналізу проблем кримінальної відповідальності неповнолітніх в сучасному українському суспільстві.

Метою роботи є визначення проблем здійснення правосуддя щодо неповнолітніх в Україні, окреслення основних напрямків кримінальної політики щодо призначення покарання неповнолітнім, виділення пріоритетних напрямків розвитку законодавства України стосовно особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх.

У відповідності з метою постають наступні завдання

- розкрити соціальну сутність та правову природу кримінальної відповідальності;

- узагальнити наукові розробоки вітчизняних та зарубіжних науковців із цієї проблеми;

- здійснити комплексний науковий аналіз нормативно-правової бази щодо кримінальної відповідальності неповнолітніх;

- проаналізувати судову практику щодо призначення покарання неповнолітнім;

- внести обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення кримінального законодавства про притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності;

Об'єктом роботи є проблеми особливостей кримінальної відповідальності неповнолітніх.

Предметом дослідження є чинне кримінальне законодавство України, практика його застосування, статистичні дані, а також система наукових поглядів з приводу досліджуваних проблем.

Методологічною основою дослідження є прийняті сучасною правовою наукою загальнонаукові методи пізнання, що ґрунтуються на визнанні загальнолюдських цінностей як пріоритетів будь-якого наукового дослідження.

В основу роботи покладений діалектичний метод дослідження правових явищ. Спеціальними методами дослідження, використаними в дисертації, є: метод системного аналізу правових норм (цей метод використовувався, зокрема, в процесі порівняння загальних і спеціальних норм та при аналізі систем примусових заходів виховного характеру й покарання); статистичний метод (його використання забезпечило обгрунтування теоретичних положень роботи даними судової статистики та іншою статистичною інформацією).

Розділ 1. Загальні положення кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх

Відповідно до ст. 2 КК України кримінальна відповідальність є найтяжчим видом юридичної відповідальності, правовим наслідком вчинення злочину і полягає у застосуванні до особи, яка вчинила злочин, державного примусу у формі покарання, передбаченого чинним законодавством. Кримінальний кодекс. Електронний доступ [Режим доступу]. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/page3

Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Серед неповнолітніх в КК виокремлюється ще така категорія осіб, як малолітні, тобто ті, які не досягли 14-річного віку.

Особа вважається такою, що досягла відповідного віку не в день свого народження, а з початком наступної доби. Вік неповнолітнього встановлюється за документами, а у разі їх відсутності або неможливості одержання - експертизою. Відставання у психічному розвитку неповнолітнього, встановлене судовою психолого-психіатричною або педагогіко-психолого-психіатричною експертизою, повинно зокрема враховуватися при вирішенні питання про те, чи міг неповнолітній повністю усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними, то він повинен визнаватися обмежено осудним, що враховується при визначенні правових наслідків вчиненого посягання.

Неповнолітні є найбільш вразливою і незахищеною категорією у суспільстві і на це є ряд причин,зокрема, психофізіологічні, соціальні. Особливо це виявляється у суспільствах з перехідною економікою, в суспільствах, де відбувається зміна політичного режиму, економічного укладу тощо. Яскравим історичним прикладом є радянська держава 20-30-х років, коли проблеми неповнолітніх правопорушників вирішувались через перевиховання, а саме через вирішення колективних задач, які об'єднували комунарів (неповнолітніх вихованців-правопорушників) та формували довіру до неповнолітнього і його особисту відповідальність (педагогічна діяльність А. С. Макаренко). За вирішенням дорослими глобальних проблем неповнолітні часто залишаються поза увагою і суспільство звертає увагу вже тоді, коли неповнолітня особа скоїла правопорушення чи злочин. Бублик О.І. Покарання неповнолітніх правопорушників:шляхи гуманізації через формування відновного правосуддя// Вісник ЛНУ ім.Тараса Шевченка №7 (266), ч.ІІ, 2013, с.181-189

Кримінальна відповідальність неповнолітніх має свою специфіку, яка обумовлена як соціально-психологічними особливостями неповнолітньої особи, так і кримінологічною характеристикою злочинів, що здійснюються цією категорією правопорушників. Така специфіка, безумовно, впливає на характер покарання, на його каральний зміст.

Відповідно до довідки УМВС в Миколаївській області Про стан протидії правопорушенням вчинених неповнолітніми, результатів профілактичної роботи серед неповнолітніх» за 9 місяців 2013 року, за вказаний період за участю неповнолітніх вчинено 327 злочинів,що на 16,4% менше ніж за аналогічний період 2012 року. (Додаток 1)

Кримінальне покарання неповнолітніх має декілька особливостей, які виявляються не тільки в обмеженні застосування до неповнолітніх визначених його різновидів, не тільки у формах його проявлення і у строках відбування, але й у обсязі покарання.

Карне законодавство України не передбачає яких-небудь спеціальних покарань для неповнолітніх. Однак коло покарань не пов'язаного з позбавленням волі, які можуть бути їм призначені доволі обмежений. Так, до неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні злочину можуть бути застосовані такі основні види покарань, як штраф, громадські або виправні роботи, арешт, позбавлення волі на певний строк та додаткові покарання у виді штрафу і позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. кримінальний відповідальність покарання неповнолітній

Виходячи з положень ст. 98 КК України інші види покарань -- обмеження волі, конфіскація майна, довічне позбавлення волі -- до неповнолітніх застосовуватися не можуть, у тому числі і в порядку переходу до іншого, більш м'якого виду основного покарання відповідно до ст. 69 КК України.

На сьогодні майже ніким не ставиться під сумнів твердження, що неповнолітні особи потребують посиленої кримінально-правової охорони. У зв'язку з цим законодавець у Кримінальному кодексі України виділив окремий розділ, присвячений особливостям кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх. Як зазначають автори науково-практичного коментаря до Кримінального кодексу України за редакцією І.М.Мельника та М.І.Хавронюка, необхідність виокремлення спеціальних норм про кримінальну відповідальність неповнолітніх обумовлена принципами справедливості, гуманізму, економії кримінальної репресії. Встановлюючи такі особливості, законодавець виходить з фізичних та психічних характеристик осіб цього віку: нестійкості психічних процесів, здатності до навіювання, відсутності достатнього життєвого досвіду, тощо. Виходячи з цього, для виправлення неповнолітніх злочинців часто достатнім є більш м'які заходи, що несправедливо до них ставити такі ж суворі вимоги, як і до дорослих членів суспільства. Северин О.О. Новий підхід до кримінальної відповідальності неповнолітніх//Вісник Донецького університету. Серія Юридичні науки., 2011, №6

Таким чином, можна прийти до висновку що законодавцем було визначено для неповнолітніх окрему систему покарань, особливості призначення покарання, звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та відбування покарання, погашення та зняття судимості.

Розділ 2. Покарання, які застосовуються до неповнолітніх, та їх особливості

2.1 Штраф

Штраф це вид кримінального покарання, яке має особистісний характер. Відповідно до роз'яснень, викладених у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх» Постанова Пленуму ВСУ від 16.04.2004 №5 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх», при призначенні покарання у виді штрафу суди з урахуванням вимог ст.99 КК повинні досліджувати докази щодо наявності у неповнолітніх достатнього для сплати штрафу доходу, коштів або майна та наводити у вироку мотиви прийнятого рішення.

Законодавець встановлює, що мінімальний розмір штрафу, який призначається неповнолітнім не становить тридцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Максимальний же розмір штрафу для неповнолітнього визначається санкцією статті Особливої частини КК, але не може перевищувати п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

У разі неможливості сплати штрафу суд, відповідно до ч.4 ст.53 КК України, може замінити засудженому неповнолітньому у віці від 16 до 18 років несплачену суму штрафу на покарання у виді громадських робіт із розрахунку десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, або виправними роботами із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Однак тривалість виправних робіт в цьому випадку не може перевищувати одного року.

Таким чином, закон передбачає, що штраф може призначатися лише до неповнолітніх, які мають самостійний дохід, власні кошти або майно,на яке може бути звернене стягнення.

2.2 Громадські та виправні роботи

Громадські роботи згідно з ч.1 ст.100 КК призначаються неповнолітньому у віці від 16 до 18 років на строк від 30 до 120 годин (не більше ніж дві години на день) і полягають у виконанні ним у вільний від навчання чи основної роботи час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування. Кримінальний кодекс. Електронний доступ. [Режим доступу] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14