Рівень злочинності серед неповнолітніх на території України є досить високим. Як свідчать офіційні статистичні дані, а саме аналіз стану злочинності за 2012 рік, неповнолітніми (або за їх участю) вчинено 14,2 тис. злочинів, що на 14,4 % менше ніж у 2011 році; майже 7 тис. (або 49 %) від цієї кількості - тяжкі та особливо тяжкі. Питома вага тяжких та особливо тяжких злочинів за розслідуваними справами становила 7,3 % [8 %]. Неповнолітні вчинили 52 умисних убивств, заподіяли 104 умисних тяжких тілесних ушкоджень, вчинили 41 зґвалтування, 1,1 тис. грабежів, 245 розбійних нападів. Крім того, зареєстровано 327 фактів незаконного заволодіння автомобілем неповнолітніми особами, вчинено 9,5 тис. крадіжок чужого майна (питома вага таких злочинів від кількості розкритих становила 8,4 % [9,8 %]), у тому числі із квартир - 656 [850] або 5,6 % [6,9 %]. Аналіз стану злочинності за 2012 рік

Також насторожує факт, про те, що як свідчать офіційні дані неповнолітні здебільшого вчиняють злочини, переюбуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Так, згідно довідки УМВС України в Миколаївській області, в 10 випадках неповнолітні, які вчинили злочини перебували у стані алкогольного сп'яніння (Ленінський - 3, Березанський, Первомайський райони - по 2, Центральний, Заводський та Жовтневий райони - по 1). (Додаток 1)

Однією з причин, яка впливає на рівень притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності є вплив дорослих, які бажають використати неповнолітніх у власних цілях, шляхом обману, погрози або підкупу.

Так, за статистичними даними, з початку 2013 року виявлено 27 дорослих осіб, за втягнення неповнолітніх до злочинної діяльності. (Додаток 1)

Невирішеність комплексу проблемних питань, які стосуються соціальної адаптації неповнолітніх, звільнених з місць позбавлення волі, призводить до рецидивів, повторюваності злочинів. Неповнолітні правопорушники, які опинилися в місцях позбавлення волі несвідомо, - це найбільш вразлива категорія, яка потребує реабілітації. Для неповнолітніх, вихід на волю є гострою кризовою ситуацією, друзі стараються їх уникати, на роботу чи на навчання влаштуватися досить складно. В колонії у молодих людей відсутні можливості для самореалізації та для самоствердження. Головне в місцях позбавлення волі - не порушувати вимоги режиму. Але ж молодій людині по своїй природі необхідно самостверджуватися і розкрити себе. Це досить серйозна проблема, так як основні параметри зрілої особистості закладаються в молодому віці, а перебуваючи в місцях позбавлення волі, молоді люди змушені самостверджуватися в злочинному світі. Сорока Л.В. Становлення кримінального законодавства про відповідальність та покарання неповнолітніх//Наукові праці МАУП, 2012 вип.1 (32), с.183-187

Високий рівень злочинності неповнолітніх та збільшення рівня судимостей таких осіб вимагає розробки нових заходів боротьби з цим явищем.

Таким чином, можна прийти до висновку, що для зменшення рівня злочинності серед неповнолітніх важливим є аналіз особистості у взаємодії з соціальним середовищем, оскільки злочинну діяльність породжує не сама по собі особистість або середовище, а саме їх взаємодія. Система зовнішніх обставин у поведінці особи переламується через її внутрішній світ, через її психіку. Звідси

випливає важливий висновок - у злочинній діяльності проявляється єдність об'єктивних і суб'єктивних факторів людської життєдіяльності.

Висновок

Сьогодні у кримінальному праві не піддається сумніву та обставина, що неповнолітні порушники кримінального закону є своєрідною, особливою типологічною групою, яка відрізняється від дорослих злочинців як за характером та ступенем суспільної небезпечності вчинюваних злочинів, так і (що більш суттєво) за особливостями їх особистості, в якій відбивається недостатня соціальна зрілість, незавершеність інтелектуально-вольового та фізичного розвитку цих суб'єктів.

У законодавстві України кримінальна відповідальність неповнолітніх виокремлена у самостійний інститут Загальної частини, який представлений у КК в розділі XV, яким і визнано специфіку кримінальної відповідальності й покарання неповнолітніх, що є ознакою прогресивного розвитку вітчизняного кримінального права, зміцнення гарантій законних інтересів особи з визначенням деякої специфіки правового становища цієї категорії суб'єктів та мети покарання таких правопорушників.

Призначаючи у кожному конкретному випадку покарання, обираючи його вид та розмір, суд має виходити передусім з того, щоб воно було необхідне та достатнє для виправлення й попередження нових злочинів неповнолітнім. Кримінальний кодекс України дає нам вичерпний перелік покарань які можуть бути застосовані до неповнолітніх.

Проведений аналіз обумовлює необхідність створення специфічної системи заходів кримінально-правового характеру відносно неповнолітніх, яка була б ефективною і дійсно відповідала усім критеріям стосовно неповнолітніх, у зв'язку з чим підтримую думку багатьох науковців про внесення певних змін до кримінального закону.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28.06.1996. Електронний доступ. [Режим доступу] http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80

2. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001. Електронний доступ. [Режим доступу] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14

3. Кримінально-виконавчий кодекс від 11.07.2003. Електронний доступ. [Режим доступу] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1129-15

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 Про практику розгляду судами справ про застосування заходів виховного характеру. Електронний доступ. [Режим доступу] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-06

5. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2т. Блажівський Є.М., Грошевий Ю.М., Дьомін та ін..: за заг. Ред..Тація В.Я., Пшонки В.П., Портнова А.В. - Х.Право, 2012

6. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. К.: Юридична думка, 2009

7. Бубник О.І. Покарання неповнолітніх правопорушників : шляхи гуманізації через формування відновного правосуддя та ювенальної юстиції// Юридична Україна, №3, 2012, с.12-18

8. Герасимчук Л. Деякі аспекти застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх// Юридична Україна №10, 2011

9. Гнатенко Є.С. Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх. Реалії сьогодення//Вісник Дніпропетровського університету. Серії: Юридичні науки, №2 (3), 2012 с.82-86

10. Дащенко О.В. Соціальна обумовленість інституту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання неповнолітніх//Право України, №8, 2012, с.85-94

11. Дідківська В.Г., Цимбал П.В., Семинишин М.О. Особливості призначення покарання неповнолітнім//Науковий вісник Національного університету ДПС України, №2, 2012, с.89-95

12. Кочерган П. Про стан роботи з неповнолітніми, які перебувають на обліку в підрозділах кримінально-виконавчої інспекції// Відновне правосуддя в Україні, №4, 2012, с.65-71

13. Палюх Л.М. Деякі питання конкуренції кримінально-правових норм при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітніх//Право України, №4, 2012 с.

14. Романов М.В. Особливості відбування покарання у виді позбавлення волі засудженими неповнолітніми//Юридична Україна №4, 2012 с.36-42

15. Северин О.О. Новий підхід до кримінальної відповідальності неповнолітніх// Вісник Донецького університету. Серія Юридичні науки, 2011, №6, с.45-51

16. Сорока Л.В. Становлення кримінального законодавства України про відповідальність та покарання неповнолітніх// Наукові праці МАУП, 2012 вип. 1(32), с.183-187

17. Хряпінський П.В. Гуманізація звільнення неповнолітніх від призначеного покарання та його відбування // Вісник Академії адвокатури України, 1(14) 2009, с.94-100

18. Чернявська Т.І., Калатур М.В., Азаров Ю.І. Особливості застосування до неповнолітніх покарань не пов'язаних з позбавленням волі// Митна справа №1 (73) 2011 ч.2 с.177-183

19. Юзікова Н.С. Особливості застосування до неповнолітніх покарань за наявності обставин, що виключають їх призначення.// Право і суспільство №4, 2012, с.69-74

20. Аналіз стану злочинності. Режим доступу [Електронний доступ] http://sc.gov.ua/ua/sudova_statіstіka.html