Юридичною основою адміністративних процесуальних відносин є правові норми, що містяться у законодавчих і нормативних актах. Ці норми опосередковують зміст адміністративних процесуальних відносин, визначають права і обов'язки учасників таких відносин, їхню поведінку і впливають на характер і мету діяльності.

Суб'єктами адміністративних процесуальних відносин виступають:

- особи, які розглядають і вирішують адміністративні справи - державні органи, їх посадові особи; органи місцевого самоврядування, їх посадові особи; суди які розглядають і вирішують адміністративні справи; суди, які здійснюють перегляд адміністративної справи в порядку оскарження чи опротестування, або в апеляційному і касаційному порядку та в зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами;

- особи, які обстоюють в адміністративному процесі особисті права та законні інтереси - громадяни, юридичні особи, колективи громадян і організацій в особі їх представників із метою захисту своїх прав та інтересів; державні органи в особі їх представників із метою захисту інтересів держави та суспільних інтересів;

- особи, які представляють та захищають інтереси інших осіб - законні представники: батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники, інші особи, визначені законом;

- особи, які сприяють адміністративним провадженням та здійсненню адміністративного судочинства - свідки, експерти, перекладачі, спеціалісти.

Необхідною умовою для вступу зазначених суб'єктів у конкретні адміністративні процесуальні відносини є адміністративна процесуальна правосуб'єктність, яка складається з правоздатності та дієздатності. Адміністративна процесуальна правоздатність визначає здатність особи мати певний обсяг прав та обов'язків, необхідних для того, щоб стати суб'єктом адміністративних процесуальних відносин. Адміністративна процесуальна дієздатність - це здатність особи здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі й доручати ведення справи представникові.

Важливим кроком у визначенні правової природи адміністративних процесуальних відносин є з'ясування об'єкта правовідносин, його зв'язків з суспільними відносинами та взаємодії з іншими матеріальними та процесуальними галузями права. Об'єктом адміністративних процесуальних правовідносин виступають суспільні відносини, які уособлюють характер діяльності суб'єктів і процесуальні наслідки їх поведінки щодо розгляду і вирішення конкретної адміністративної справи.

Зміст адміністративних процесуальних правовідносин складають суб'єктивні права й обов'язки учасників адміністративного процесу, які взаємопов'язані і утворюють юридичний зв'язок між учасниками правовідносин. Це фактична поведінка учасників правовідносин, визначена процесуальними нормами.

Суб'єктивне право передбачає можливість вимагати від іншої особи певної поведінки вчинення певних дій або утримання від певних дій і звернення до уповноважених органів про захист своїх прав і законних інтересів.

Суб'єктивні обов'язки -- це передбачена законом необхідність певної поведінки особи, забезпечена можливістю державного примусу.

Юридичні факти - це певні обставини, закріплені в процесуальних нормах, на підставі яких виникають, змінюються чи припиняються адміністративні процесуальні відносини. Такими обставинами виступають процесуальні дії, які спрямовані на досягнення певної мети: порушення (відкриття) адміністративної справи; розгляд і вирішення правового спору; спору про право тощо. Наприклад, звернення до легалізуючого органу про надання права здійснення певного виду діяльності подання адміністративного позову, відкриття уповноваженою особою адміністративної справи та ін.

Підсумовуючи зазначене можна визначити, що структура адміністративних процесуальних відносин являє собою певний механізм взаємопов'язаних юридичних, соціальних, матеріальних та фактичних передумов, що мотивують розгляд і вирішення конкретної адміністративної справи[т18,с.69т]. тттАдміністративні процесуальні відносини можна поділити на види залежно від: їх змісту, характеру і мети, рівня зв'язків між сторонами та ін. тттЗа змістом адміністративні процесуальні відносини можна поділити на: процедурні, судочинні та деліктні.

Процедурні (управлінські) правовідносини виникають у разі розгляду і вирішення адміністративної справи з питань забезпечення і задоволення прав і законних інтересів фізичних і юридичних осіб, надання адміністративних послуг тощо.

Судочинні адміністративні процесуальні відносини характеризуються тим, що вони складаються у разі виникнення потреби захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів владних повноважень, їх посадових осіб.

Деліктні адміністративні процесуальні відносини виникають у разі розгляду і вирішення справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, накладення адміністративних стягнень, а також застосування інших заходів адміністративного примусу.

Залежно від характеру і мети адміністративні процесуальні відносин можна поділити на: неконфліктні та конфліктні.

Неконфліктні адміністративні процесуальні відносини складаються переважно у адміністративних провадженнях, де не йдеться про застосування заходів примусу, оцінку поведінки тієї чи іншої особи, обмеження суб'єктивних прав також.