Як відомо, законодавством передбачені тільки елементи, що їх має обов'язково містити позовна заява. Якщо з одним з них складнощів, як правило, не виникає (скажімо, майже в кожному випадку можна одразу визначити суд, що розглядатиме дану справу), то правильне формулювання інших (наприклад, змісту позовних вимог, обставин на їх обгрунтування) може суттєво позначитись на швидкості вирішення справи і стати запорукою її вирішення на користь позивача.

Законодавство не передбачає, як саме в позовній заяві має бути вказаний суд, до якого вона подається. В даному разі мова йде не про визначення суду, що розглядатиме справу, а про те, як у позовній заяві зазначити найменування цього суду. Наприклад, обидва зазначення: "Дніпропетровський Жовтневий районний суд" і "Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська" на перший погляд здаються правильними. Але практикою вироблена черговість, відповідно до якої спочатку вказується район міста, а потім місто, в якому знаходиться розглядуваний район. Отже, в нашому прикладі правильним є друге зазначення - "Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська".

Зазначення імені (найменування) позивача і відповідача, імені представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місця проживання або місцезнаходження, поштового індексу, номерів засобів зв'язку передбачається як обов'язкове. Це важливо для обох сторін у справі, але насамперед - для позивача (та його представника якщо участь у справі бере і представник позивача), оскільки він як особа, за позовною заявою якої порушено провадження у справі, зацікавлений у тому, щоб знати про перебіг провадження, дату наступного судового засідання, результат розгляду своїх заяв, клопотань і т. д.

Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону, яку суд може змінити, якщо її дія не поширюється на дані правовідносини.

Днем подання позовної заяви до суду є день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення позовної заяви поштою на адресу суду.

Якщо позивач звільнений від сплати державного мита, в позовній заяві доцільною є вказівка на це з посиланням на норму права, що передбачає це. За відсутності таких пільг, але за неможливості його сплатити до позовної заяви має бути додане клопотання про відстрочку, розстрочку або звільнення від сплати державного мита.

Позивач, як і будь-яка інша особа, що бере участь у справі, є заінтересованим в її вирішенні. В даному разі мова йде про вирішення справи на власну користь. Оскільки в даному разі особа є стороною і цивільного процесу, і спірних матеріальних правовідносин, в яких її права, свободи чи інтереси не визнаються, порушуються чи оспорюються, цю особу цікавить не отримання рішення суду певного змісту як таке, а подальша реалізація цього рішення, в результаті чого особа отримає певні блага, її права, свободи та інтереси будуть поновлені. Отже, для позивача, як для будь-якої особи, що бере участь у справі, характерною є наявність як матеріальної (відновлення своїх прав, свобод, інтересів), так і процесуальної (прийняття судом рішення певного змісту) зацікавленості в розгляді справи.

Позивач має як загальні права та обов'язки, що притаманні всім учасникам справи загалом, а також специфічні права та обов'язки, якими жоден учасник справи крім позивача не може бути наділений. До першої групи прав та обов'язків становлять такі.

Право знайомитися з матеріалами справи. Має на меті надати учасникам справи можливість одержати повну та достовірну інформацію про матеріали справи, тобто всі документи, які подані суду учасниками справи, складені в процесі її розгляду та сформовані у справу. Розглядуване право розповсюджується як на письмові, так і на речові докази. Законодавство не передбачає якихось обмежень щодо тривалості, обсягу ознайомлення, а також проміжку часу, протягом якого можлива реалізація даного права. Єдине, що має врахувати особа в нашому випадку - це режим роботи суду. Ознайомлення зі справою відбувається в приміщенні суду в присутності працівника апарату суду. Порядок видачі справи для ознайомлення врегульований законодавством [4]. Справи для ознайомлення видаються апаратом суду. Вимог щодо форми клопотання про видачу справи для ознайомлення не передбачено. Строк видачі справи також не передбачений. При видачі справи для ознайомлення встановлюється особа та перевіряється її процесуальний статус. Особа, яка одержує справу для ознайомлення, розписується в журналі видачі справ для ознайомлення. При поверненні справи після ознайомлення перевіряється наявність усіх матеріалів. У разі виявлення нестачі документів, аркушів, їх пошкодження складається акт у двох примірниках, один з яких передається голові суду для вжиття відповідних заходів, другий долучається до справи.

Право робити витяги з матеріалів справи. Порядок його реалізації не визначений. Законодавство не дає визначення витягу з матеріалів справи і не пояснює різницю між ним та копією. Існує думка, що витяг з матеріалів справи -- це документ, який відтворює частину змісту документа, який знаходиться у справі. [18, с. 86]

Право знімати копії з документів, долучених до справи. Реалізація цього права є доцільною при значній кількості матеріалів справи або якщо ознайомлення з ними потребує тривалого часу. Поняття документа, долученого до справи, можна розглядати у вузькому та в широкому значенні. У вузькому -- це наявний у матеріалах справи документ, поданий суду учасником процесу і долучений до справи ухвалою суду як доказ. У широкому значенні -- це будь-який наявний у справі документ. Копії документів видаються працівниками апарату суду або архіваріусами за письмовою заявою, що може бути подана на будь-якій стадії процесу. Справжність копії, за загальним правилом, судом не засвідчується. Копія виготовляється з допомогою копіювальною техніки в приміщенні суду. Видача копій реєструється в журналі видачі копій судових документів.

Право одержувати копії рішень, ухвал. Праву особи знати про постановлені у справі рішення відповідає обов'язок суду надсилати їх копії особі, яка не брала участі в судовому засіданні, обов'язок надавати копії таких документів за заявою особи. Копії судових рішень видаються особам, які відповідно до законодавства мають право на їх одержання. Якщо копія викладена на кількох аркушах, вони повинні бути прошнуровані скріплені підписом працівника апарату суду та печаткою суду із зазначенням кількості зшитих аркушів. Особа, яка одержала копію, повинна розписатись в її одержанні. У разі надіслання копії документа поштою про це зазначається в справі та у відповідному журналі.

Право брати участь у судових засіданнях. Особа, яка бере участь у справі, обов'язково повідомляться про час та місце розгляду справи. Неповідомлення особи про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, внаслідок чого вона не змогла взяти участь у розгляді справі, є підставою для скасування рішення.

Право подавати докази. Є і правом, і обов'язком сторони. Інші учасники справи мають лише таке право. Право подавати докази забезпечується обов'язком суду приймати їх. Неприйняття поданих доказів можливе лише у випадках, прямо передбачених законом.

Право брати участь у дослідженні доказів. Реалізується шляхом надання учасникам справи можливості оглядати докази, наводити свої міркування та доводи щодо них, ставити питання іншим особам з цього приводу. Дослідження доказів відбувається в судовому засіданні.

Право задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам. Є формою дослідження доказів і реалізується в судовому засіданні. Кількість питань, які може задати особа, законом не обмежується.

Право заявляти клопотання та відводи. Клопотання -- це усне або письмове звернення до суду з проханням вчинити певну дію або утриматися від вчинення певної процесуальної дії. Клопотання вирішується судом після з'ясування думки інших учасників процесу негайно, про що постановляється ухвала. Вирішення клопотання не позбавляє особу права заявляти аналогічні клопотання повторно.

Право заявляти відводи. Спрямоване на усунення від процесу судді, секретаря судового засідання, прокурора, експерта або перекладача, з підстав, прямо передбачених законом, або при наявності сумніву у їх безсторонності. До відводу висувається вимога вмотивованості, заявлення до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Заявляти відвід після цього дозволяється лише у випадках, коли про підставу відводу стало відомо після початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами. Право на відвід реалізується шляхом подання письмової заяви про відвід.

Право давати пояснення суду. Пояснення осіб, які беруть участь у справі -- це найпоширеніший засіб доведення суду своєї позиції у справі. Пояснення можуть бути усні та письмові. Усні пояснення даються в судовому засіданні. Письмові пояснення можуть бути подані до судового засідання і долучаються до матеріалів справи. Їх доцільно подавати коли особа (в нашому разі це позивач) остаточно сформувала свою позицію по справі та не змінюватиме її надалі. В них доцільно наводити основні аргументи, які відображають правову позицію, докази, які підтверджують вимоги або заперечення, їх правове обґрунтування. Подання суду письмових пояснень не позбавляє особу права давати усні пояснення.

Право подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Це право може бути реалізовано лише у стадії судового розгляду. При цьому підетап судового розгляду не важливий.

Право користуватися правовою допомогою. Може бути реалізовано на будь-якій стадії цивільного процесу. Правову допомогу у цивільних справах можуть надавати адвокати та інші фахівці у галузі права. Вона може полягати у консультаціях, визначенні правової позиції, зборі доказів, підготовці проектів процесуальних документів, представництві в суді. Право на правову допомогу мають, насамперед, сторони та треті особи. Однак закон не забороняє користуватися правовою допомогою і органам та особам, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Право знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти. Йдеться про окремий випадок ознайомлення з матеріалами справи. Письмові зауваження подаються протягом 3 днів з дня проголошення рішення у справі. Вони мають бути розглянуті не пізніше 3 днів з дня їх подання. Питання про їх задоволення вирішується ухвалою.

Право прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти. Відповідно до ст. 7 ЦПК повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду. Носій інформації, на який здійснювався технічний запис судового засідання, є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання приєднується до матеріалів справи. За клопотанням учасника справи, може бути за плату здійснено повне або часткове роздрукування технічного запису судового засідання.

Право оскаржувати рішення і ухвали суду. Це стосується уучасників справи та осіб, питання про права та обов'язки яких вирішив суд, тобто якщо судове рішення безпосередньо впливає на правовідносини за участю цих осіб.

Загальні обов'язки учасників справи, в тому числі позивача, є такими.