Атестація робочих місць

Сторінки матеріалу:

Курсова робота

з дисципліни „Трудове право”

Атестація робочих місць

ВСТУП

робочий місце атестація

Слово "атестація" у перекладі з латині означає "свідчення". Мовою практики - це свідоцтво відповідності робочого місця сучасним досягненням науки і техніки. Все, що не відповідає подібним вимогам, активно вдосконалюється, а зайве і відстале ліквідується. Тому, виступаючи як дохідливий і доступний кожному трудящому метод підвищення ефективності, атестація стає важливим важелем прискорення науково-технічного прогресу. За час економічної, екологічної та демографічної кризи в Україні склалася надзвичайна ситуація з умовами праці та виробничим середовищем на більшості підприємств, особливо у секторі середнього та малого бізнесу. За даними Держкомстату, в останні роки понад 1,5 млн чоловік працювали на робочому місці в антисанітарних умовах збільшеної забрудненості повітря хімічними речовинами, пилом, перевищень рівнів шуму та вібрації, важкості та напруженості праці. У середньому по Україні в зазначених умовах працюють близько третини робітників. На деяких підприємствах (у видобувній та металургійній промисловості, машинобудуванні та металообробці тощо) кількість таких робітників становить до 70% загальної кількості працюючих.Прикриваючись фінансово-економічною кризою та відсутністю коштів, більшість роботодавців систематично не виконують в належних обсягах заходи з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Саме тому щорічно зростає кількість підприємств -- як державної, так і недержавної форми власності -- зі шкідливими та небезпечними умовами праці. За даними Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, загалом у всіх галузях економіки Україні 70,6% підприємств не відповідають вимогам санітарного законодавства, а питома вага таких підприємств Мінвуглепрому становить 87,5% загальної кількості підприємств, важкого машинобудування -- 88,7%, Мінагропромполітики -- 85%, гірничовидобувної промисловості -- 81,2%.Високі рівні загальної захворюваності працюючих та виробничого травматизму разом із незадовільними умовами праці на більшості підприємств є тим фоном, на тлі якого формується професійна захворюваність працюючого населення України.Сприяють виникненню професійних захворювань також істотні недоліки в проведенні, а часто згортання періодичних медичних оглядів, додаткового поглибленого обстеження працівників груп ризику професійних захворювань у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, низька ефективність диспансеризації, зниження обсягів оздоровлення виявлених хворих. Украй безвідповідально ставляться до дотримання законодавства з охорони праці на підприємствах сфери малого бізнесу в Україні. Малі підприємства далеко не повно охоплені санітарним наглядом через правову недосконалість взаємодії органів санепіднагляду з органами місцевого самоврядування. За деякими даними, 2/3 працівників цих підприємств перебувають «у тіні», тобто працюють без юридичного оформлення трудових відносин із роботодавцями. Отже, значна чисельність працюючого населення (це може становити кілька мільйонів працівників) нині практично позбавлена права на безпечні й нешкідливі умови праці, цільове медичне обслуговування, пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Доречно зазначити, що, за даними Міжнародної організації праці, саме малі підприємства становлять понад 90% підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці.

1. Сутність та завдання атестації робочих місць Основні методичні положення атестації робочих місць

За даними Держкомстату, в останні роки понад 1,5 млн чоловік працювали на робочому місці в антисанітарних умовах збільшеної забрудненості повітря хімічними речовинами, пилом, перевищень рівнів шуму та вібрації, важкості та напруженості праці. У середньому по Україні в зазначених умовах працюють близько третини робітників. На деяких підприємствах (у видобувній та металургійній промисловості, машинобудуванні та металообробці тощо) кількість таких робітників становить до 70% загальної кількості працюючих[14, с.240].Кожне виробництво складається із сукупності робочих місць. Робоче місце являє собою первинний осередок даного виробництва, одиницю виробничої сили, здатної давати відповідну віддачу лише за умови необхідної фондооснащеності праці, забезпеченості його сировиною, матеріалами, заготовками та іншими предметами праці, а також робочою силою певної професійної підготовки, здатної приводити в рух засоби виробництва.Робоче місце як одиниця продуктивної сили постійно зазнає змін у зв'язку з удосконаленням засобів праці, використанням більш ефективних предметів праці, застосуванням більш кваліфікованого живої праці і безперервним поліпшенням організації праці і виробничого процесу в цілому. У результаті виробничі можливості одного робочого місця неухильно підвищуються, що створює передумови для скорочення загального числа робочих місць, а отже, і чисельності зайнятих.Облік цих змін і цілеспрямований вплив на формування необхідної кількості робочих місць припускають повсюдне і систематичне проведення атестації робочих місць і їх раціоналізації, з метою забезпечення на цій основі підвищення ефективності виробництва, якості продукції та раціонального використання основних виробничих фондів і трудових ресурсів на підприємствах.Здійснення цих цілей досягається за рахунок: - прискорення зростання продуктивності праці на основі приведення робочих місць у відповідність з вимогами науково-технічного прогресу, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці, підвищення змістовності та привабливості праці; - поліпшення використання основних фондів шляхом ліквідації зайвих робочих місць з застарілим обладнанням, концентрації робіт на найбільш прогресивному обладнанні, забезпечення збалансованості числа робочих місць і працюючі й підвищення коефіцієнта змінності роботи; - поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях, підвищення культури виробництва; - підвищення соціальної активності і кваліфікації працюючих, широкого залучення їх до управління, до оцінки досягнутого рівня виробництва та визначенню заходів щодо його вдосконалення [4, с.128].

У процесі атестації, раціоналізації, обліку та планування робочих місць реалізуються два завдання: - оперативне - в це завдання входить досягнення збалансованості числа робочих місць з наявністю трудових ресурсів і створення на робочих місцях таких технічних і організаційних умов, при яких спільна трудова діяльність протікала б з найвищим виробничим ефектом при мінімальних витратах, з найменшими втратами праці, матеріальних ресурсів, при оптимальному використанні знарядь праці; - стратегічне - полягає в перекладі сукупності робочих місць в новий кількісний і якісний стан, цей переклад визначається перспективними планами економічного і соціального розвитку підприємства.Атестація робочих місць - це цілеспрямований процес впливу на формування та вдосконалення робочих місць, пов'язаних між собою певними технологічними та організаційними функціями. Цей процес є складним за характером, безперервним у часі, спрямованим до заданої мети. Він здійснюється за певною технологією, різними методами для вирішення як оперативних, так і стратегічних завдань досягнення найкращих техніко-економічних результатів.

Система комплексної атестації робочих місць і їх раціоналізації включає в себе облік кількості робочих місць; власне атестацію, коли їх фактичний стан порівнюється з нормативними вимогами; раціоналізацію як сукупність взаємопов'язаних заходів, здійснюваних метою удосконалення робочих місць та поліпшення їх використання; планування, що визначає основні напрями кількісних і якісних змін у розвитку робочих місць. Комплексна атестація робочих місць починається з отримання інформації про дійсний стан досліджуваного об'єкта. Об'єктивність інформації досягається за допомогою організації обліку.

Метою атестації робочих місць є дослідження системи робочих місць, що проводиться для отримання докладної інформації про стан сукупності робочих місць, на підставі якої можна дати оцінку і виробити основні напрями раціоналізації конкретних робочих місць[2, с.39].Атестація робочих місць це сукупність заходів, які включають комплексну оцінку кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному та організаційному рівню, що забезпечує підвищення продуктивності праці та високу якість продукції, аналіз досягнутого рівня виробництва. У ході атестації кожне робоче місце оцінюється за трьома рівнями: технічному; організаційного; умов праці та техніки безпеки. При атестації робочих місць доцільно застосовувати метод порівняння за різними параметрами. При оцінці технічного рівня робочого місця це зіставлення за такими основними показниками: - прогресивність застосовуваного технологічного процесу (відповідність фактичної трудомісткості проектної, використовуваного обладнання характером і обсягами виконуваних робіт, комплексність використання сировини і матеріалів); - відповідність технічних процесів, обладнання, оснащення, інструменту і засобів контролю вимогам забезпечення стабільності високої якості продукції (робіт); - рівень продуктивності устаткування (продуктивність обладнання, що застосовується в порівнянні з прогресивним випускається); - співвідношення фактичної і проектної (паспортної) продуктивності, а також наявність можливостей забезпечення виробничої програми; - технологічна оснащеність робочого місця, виправданість застосування ручної праці[6, с.250].Оцінка організаційного рівня робочого місця заснована на виявленні та зіставленні даних, необхідних для характеристики використання передусім принципів наукової організації праці. Визнано доцільно порівнювати такі показники: - раціональність планування, відповідність площі, займаної робочим місцем, нормами технологічного проектування; -організаційна оснащеність; - оптимально можливе і фактичне застосування багатоверстатного обслуговування, раціональність обслуговування робочого місця; - відповідність форм організації праці технологічному процесу, характером і обсягами виконуваних робіт, впровадження бригадної організації та оплати праці, підряду, госпрозрахунку; - якість чинних норм праці; - єфективність використання робочого місця [8, с.167].

При оцінці умов праці та техніки безпеки на робочому місці використовується ряд показників. Як найбільш широко застосовуваних показників для порівняння та аналізу:

- відповідність фактичних санітарно-гігієнічних умов праці нормативним вимогам;

- відповідність виробничого процесу, обладнання, організації робочого місця стандартів і норм охорони праці;

- ступінь тяжкості та наявність монотонності праці;

- обсяги ручної і важкої фізичної праці;

- відповідність забезпеченості працюючих індивідуальними і колективними засобами захисту стандартам безпеки праці;

- відповідність забезпеченості робочих спецодягом та спец.обувью встановленим нормам за номенклатурою і якістю.

У різних галузях підприємства мають свої особливості, пов'язані з обсягом і типом виробництва, його технічною оснащеністю, галузевою специфікою, рівнем спеціалізації. Зазначені особливості знаходять своє відображення в конкретних показниках, які характеризують технічний і організаційний рівень, умови праці і техніку безпеки на робочому місці з урахуванням специфіки галузі. Атестація робочих місць за умовами праці має проводитися на підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.