За даними Держкомстату, в останні роки понад 1,5 млн чоловік працювали на робочому місці в антисанітарних умовах збільшеної забрудненості повітря хімічними речовинами, пилом, перевищень рівнів шуму та вібрації, важкості та напруженості праці. У середньому по Україні в зазначених умовах працюють близько третини робітників. На деяких підприємствах (у видобувній та металургійній промисловості, машинобудуванні та металообробці тощо) кількість таких робітників становить до 70% загальної кількості працюючих.Прикриваючись фінансово-економічною кризою та відсутністю коштів, більшість роботодавців систематично не виконують в належних обсягах заходи з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Саме тому щорічно зростає кількість підприємств -- як державної, так і недержавної форми власності -- зі шкідливими та небезпечними умовами праці.За даними Державного санітарно-епідеміологічного нагляду, загалом у всіх галузях економіки Україні 70,6% підприємств не відповідають вимогам санітарного законодавства, а питома вага таких підприємств Мінвуглепрому становить 87,5% загальної кількості підприємств, важкого машинобудування -- 88,7%, Мінагропромполітики -- 85%, гірничовидобувної промисловості -- 81,2%. Високі рівні загальної захворюваності працюючих та виробничого травматизму разом із незадовільними умовами праці на більшості підприємств є тим фоном, на тлі якого формується професійна захворюваність працюючого населення України. Сприяють виникненню професійних захворювань також істотні недоліки в проведенні, а часто згортання періодичних медичних оглядів, додаткового поглибленого обстеження працівників груп ризику професійних захворювань у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, низька ефективність диспансеризації, зниження обсягів оздоровлення виявлених хворих. Украй безвідповідально ставляться до дотримання законодавства з охорони праці на підприємствах сфери малого бізнесу в Україні. Малі підприємства далеко не повно охоплені санітарним наглядом через правову недосконалість взаємодії органів санепіднагляду з органами місцевого самоврядування. За деякими даними, 2/3 працівників цих підприємств перебувають «у тіні», тобто працюють без юридичного оформлення трудових відносин із роботодавцями.

Отже, значна чисельність працюючого населення (це може становити кілька мільйонів працівників) нині практично позбавлена права на безпечні й нешкідливі умови праці, цільове медичне обслуговування, пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Доречно зазначити, що, за даними Міжнародної організації праці, саме малі підприємства становлять понад 90% підприємств із шкідливими та небезпечними умовами праці.

Атестація робочих місць: можливості та проблемиАтестацію робочих місць за умовами праці (далі -- атестація, АРМУП) запроваджено в Україні постановою Кабінету Міністрів від 1 серпня 1992 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці». У постанові вказано, що терміни проведення атестації передбачаються колективним договором підприємства, установи або організації (далі -- підприємство), але не рідше одного разу на 5 років.

Атестація проводиться відповідно до Методичних рекомендацій про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою № 41 Міністерства праці та соціальної політики України та Головним державним санітарним лікарем України 1 вересня 1992 року.Результати АРМУП підприємства й організації використовують для заходів із поліпшення умов праці, встановлення передбачених чинним законодавством пільг і компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці.Разом із цим, матеріали перевірок за 2011рік, які Мінпраці передало ФПУ, свідчать, що на підприємствах при проведенні атестації виявлено серйозні порушення вимог Методичних рекомендацій щодо:-- визначення шкідливих факторів виробництва шляхом аналізу технологічних виробничих процесів;-- організації проведення лабораторних санітарно-гігієнічних досліджень, особливо з визначення несприятливих мікрокліматичних умов праці, важкості та напруженості праці, а також хронометрії робочого часу;-- оцінки результатів атестації та прийняття рішень атестаційною комісією підприємства про надання працівникам пільг і компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах праці відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про охорону праці», а також щодо визначення економічних витрат для надання цих пільг (відповідні розрахунки відсутні в абсолютній більшості заповнених карт умов праці).

Ці ж недоліки при проведенні атестації підтверджують дані членських організацій ФПУ, які свідчать: на підприємствах України грубо порушуються терміни проведення атестацій, коли період між проведенням чергових атестацій перевищує 5 років. Мають місце непоодинокі випадки, коли невірно оцінюються результати проведеної атестації, працівників не ознайомлюють із ними. Зазначені порушення Методичних рекомендацій роботодавцями призводять до нехтування соціальними правами працівників, їм неправильно встановлюються скорочений робочий тиждень, розмір надбавок і доплат до заробітної плати, тривалість додаткової оплачуваної відпустки, працівники безоплатно не забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, газованою водою.Особливо багато порушень виявлено в термінах та методиці проведення атестації. Посилаючись на недостатнє фінансування, керівники підприємств, як уже зазначалось, систематично порушують 5-річний термін проведення чергової атестації.

Наприклад, згідно з даними нагляду Державної експертизи умов праці за 9 місяців 2009 року, кількість таких підприємств у Одеській області первищила 70%, а у Сумській області порушення методики проведення атестації відзначено більш як на 30% робочих місць.Зазначені недоліки у проведенні атестації часто призводять до втрати працівником пільгового 5-річного стажу роботи, що грубо порушує його право на подання справ до відділень Пенсійного фонду України. Украй загрозлива ситуація з проведенням атестації робочих місць за умовами праці склалася на підприємствах, на яких відсутні колективні договори, підприємствах малого й середнього бізнесу та приватної форми власності, а також в установах, які фінансуються з держбюджету, -- хоча в більшості з цих підприємств працюють працівники, посади та професії яких визначено постановою Кабміну від 16 січня 2003 р. № 36 «Про затвердження списків виробництв робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».