Фактично під це визначення попадають всі діючі підприємства та організації, бо мало знайдеться місць, де б не було жодного шкідливого фактора.

Атестація проводиться на виконання вимог Закону України «Про охорону праці» [9]згідно з порядком, затвердженим постановою КМ України від 01.08.92 р. №442, [10] і відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. №41[11].

Головна мета атестації - регулювання відносин між роботодавцем та працівниками щодо реалізації їхніх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.Результати атестації є основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», інших пільг та компенсацій (таких як - щорічна додаткова відпустка, доплата працівникам за умови праці, скорочена тривалість робочого тижня, видача молока та інших рівноцінних продуктів тощо), а також розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів (включаючи і колективний договір) щодо покращання умов трудової діяльності. Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років[11].

Атестація робочих місць полягає у:

· виявленні на робочому місці шкідливих і небезпечних виробничих факторів та причин, що їх створюють;

· проведенні санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці на робочому місці;

· комплексній оцінці факторів виробничого середовища щодо відповідності їх характеристик стандартам, санітарним нормам і вимогам нормативно-правових документів;

· обґрунтуванні віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими умовами праці;

· підтвердженні і встановленні права працівника на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день та інші пільги і компенсації залежно від умов праці;

· перевірці правильності застосування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення;

· вирішенні спірних питань, які можуть виникнути між роботодавцем та працівниками щодо умов праці і оздоровлення.

Організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням всіх етапів атестації на підприємстві здійснює призначена наказом керівника постійно діюча атестаційна комісія. В цю комісію, як правило, можуть входити фахівці служби охорони праці, відділу кадрів, праці і заробітної плати, головні спеціалісти підприємства, медичні працівники органів охорони здоров'я підприємства тощо. На великих підприємствах із цеховою структурою інколи створюються кілька цехових атестаційних комісій.

2. Групи робочих місць

Результатом атестації є комплексна оцінка робочого місця за системою критеріїв та класифікація робочих місць, яка служити основою для їх відомості в родинні групи. Всі робочі місця поділяються на групи: атестовані, що підлягають раціоналізації, що підлягають ліквідації. Групи: 1) атестовані - робочі місця, показники яких по всіх рівнях відповідають пропонованим при оцінці вимогам або перевищують їх;2) підлягають раціоналізації - відносяться робочі місця, окремі показники яких не відповідають встановленим вимогам, але можуть бути доведені до цих вимог у процесі раціоналізації; 3) підлягають ліквідації - включають робочі місця, які не відповідають за певними критеріями нормативним значенням і не можуть бути доведені до їхнього рівня в результаті раціоналізації, тобто зайві робочі місця[13, с.340]. Результати атестації робочих місць і пропозиції щодо їх раціоналізації відображаються в карті атестації.Атестація проводиться для всіх робочих місць не рідше двох разів на п'ятирічку, для робочих місць, що пройшли раціоналізацію, по завершенні відповідних заходів. Сполучною ланкою між оцінкою кожного робочого місця і плануванням його використання виступає системний техніко-економічний аналіз. Застосування такого аналізу дозволяє підвести підсумки результатів оцінки робочих місць і забезпечити їх впровадження у виробництво.

На основі техніко-економічного аналізу з урахуванням плану виробництва, оцінки раціональності технологічних процесів і результатів атестації вирішуються такі завдання:

- встановлюється реальна потреба у кожному робочому місці;

- визначається перелік робочих місць, на яких може використовуватися праця учнів середніх шкіл, пенсіонерів, осіб з обмеженою працездатністю, а також робочі місця з режимом неповного робочого дня (робочого тижня);

- розраховуються необхідні на доведення робочих місць до нормативного рівня витрати і економічна ефективність намічуваних заходів;

- виявляються технічні, матеріальні і фінансові можливості підприємства для проведення раціоналізації робочих місць.

За результатами аналізу визначаються основні напрями вдосконалення виробництва, обсяги та етапи (терміни) раціоналізації, кількість малоефективних і зайвих робочих місць і терміни їх ліквідації, кількість робочих місць, що підлягають заміні новими робочими місцями, чисельність і професійний склад працівників, які вимагають підвищення кваліфікації та перепідготовки підлягають, а також вивільнюваних працівників і можливості їх подальшого використання.

3. Підвищення організаційного і технічного рівнів робочого місця

До найважливіших заходів підвищення технічного рівня робочих місць відносяться: - модернізація встановленого обладнання, впровадження засобів автоматизованого контролю, високопродуктивного інструмента і оснащення, засобів малої механізації;

- підвищення якості та надійності ремонту;

- впровадження прогресивних, малоопераційних, маловідходних технологічних процесів, застосування прогресивних матеріалів, деталей і конструкцій;

- механізація і автоматизація виробничих процесів, інженерної та управлінської праці, широке впровадження ЕОМ, скорочення застосування ручної і важкої фізичної праці.

Заходи щодо підвищення організаційного рівня робочих місць повинні бути орієнтовані на вирішення таких основних проблем:

- вдосконалення організації трудових процесів і впровадження типових проектів НОТ;

-впровадження прогресивних форм поділу праці і вдосконалення колективних форм організації праці;

- поліпшення нормування праці;

- удосконалення організації та обслуговування робочих місць;

- створення системи безперервного підвищення кваліфікації працівників;

- підвищення ефективності систем матеріального та морального стимулювання;

- підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, поліпшення спеціалізації і кооперації праці по підрозділах;

- вдосконалення методів оперативного планування і управління виробництвом.

Поліпшення умов праці та техніки безпеки на робочих місцях включає:

- розробку заходів щодо створення безпечних, нормальних психофізіологічних, санітарно-гігієнічних умов праці;

- скорочення застосування ручної, важкої фізичної і монотонної праці;

- впровадження раціональних режимів праці та відпочинку.

Основна цільова установка цих заходів ощадливість, збереження здоров'я людини і його енергії.Таки чином, результати атестації є підставою для вирішення питань про надання пенсій за віком на пільгових умовах згідно із Законом № 1788, інших пільг та компенсацій, а також для розроблення заходів щодо поліпшення умов праці. Крім того, атестація не тільки надає працівникам право одержувати пільгові пенсії, а й відкриває доступ до інших трудових і соціальних пільг(додаток А).

4. Етапи атестації робочих місць

Приблизний порядок дій комісії з атестації щодо організації атестації включає:

· визначення і залучення до проведення атестації та санітарно-гігієнічних досліджень потрібної організації;

· виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначення меж робочих місць (робочих зон) та присвоєння їм відповідного порядкового номера;

· складення переліку робочих місць, що підлягають атестації;

· визначення обсягу досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організація цих досліджень;

· аналіз, порівняння застосовуваного технологічного процесу, обладнання, сировини і матеріалів із передбаченими в проектах;

· виявлення утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

· встановлення на основі Класифікатора професій ДК 003:2005 та Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ДК 003:2005 за фактично виконуваною роботою; [13, с.356]

· складання Карти умов праці (далі - Карта) на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць;

· складання за результатами атестації загального переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;

· перегляд діючих і внесення пропозицій керівництву підприємства на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці;

· розробка заходів з покращання умов праці і оздоровлення працівників.

Практика деяких підприємств показує, що найбільш ефективним є залучення для проведення атестації організацій (територіальних санітарно-епідеміологічних станцій, науково-дослідних установ, експертно-технічних центрів тощо), які спеціалізуються на комплексному виконанні зазначених вище робіт, включаючи виконання санітарно-гігієнічних досліджень та оформлення результатів.Такі організації (а саме їх лабораторії) мають бути атестовані Міністерством охорони здоров'я України та акредитовані органами Держстандарту України.Лабораторно-інструментапьні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи працівників у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту[15, с.440].При цьому визначаються:

ѕ рівні запиленості та загазованості шкідливими хімічними речовинами;

ѕ рівні вібрації;

ѕ рівні звукового тиску (шуму, ультразвуку, інфразвуку);

ѕ рівні неіонізуючого випромінювання;

ѕ параметри мікроклімату у приміщенні та ззовні приміщення;

ѕ біологічні фактори;

ѕ важкість і напруженість праці, робоча поза;

ѕ рівні освітлення;

ѕ змінність роботи тощо.

За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.Результати досліджень оформляються протоколами (форма яких затверджена наказом №91 Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.1999 р.) [11, с.58]. У протоколах визначається гігієнічна оцінка умов праці шляхом співставлення фактично встановлених показників із нормативними, а також визначається рівень шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і процесу за критеріями, що визначені Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою МОЗ України від 27.12.2001 р. №528[1, с.340].

На підставі даних протоколів досліджень заповнюється один із основних документів атестації - Карта умов праці.