МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ

ФАКУЛЬТЕТ МОРСЬКОГО ПРАВА І МЕНЕДЖМЕНТУ

Кафедра морського права

КУРСОВА РОБОТА

на тему

Гендерна рівність в морських трудових правовідносинах

Одеса - 2012

Зміст

Вступ

Розділ 1. Зайнятість жінок в мореплавстві: історія та сьогодення

1.1 Жінки в морі з історичної точки зору

1.2 Зайнятість жінок у судноплавстві на сучасному етапі

Розділ 2. Гендерна рівність та дискримінація з точки зору міжнародного права

2.1 Поняття гендерної рівності та дискримінації

2.2 Зміст поняття гендерної рівності

Розділ 3. Роль міжнародних організацій у становленні гендерної рівності в морегосподарській галузі

3.1 Діяльність Міжнародної організації праці у впровадженні гендерної рівності в трудових відносинах

3.2 Діяльність ITF щодо досягнення гендерної рівності у судноплавстві

Висновки

Обґрунтування вибору теми та її актуальність. Принцип гендерної рівності є одним із фундаментальних принципів сучасного трудового права. Подолання багаторічної практики дискримінації жінок порівняно із чоловіками та обмеження трудових прав перших стало одним з головних завдань міжнародної спільноти у ХХ ст.

Особливо сильно дискримінація за статевою ознакою відчувається у сферах, де історично жінки складали невагому частину загальної кількості працівників. Зокрема, такою галуззю є мореплавство. Традиційно професія моряка вважалася суто жіночою. Одиничні випадки обіймання жінками посад у плавскладі були скоріше винятком. Проте сьогодні, в епоху глобалізації та здобуття рівних трудових прав незалежно від статі, кількість жінок, що працює у судноплавстві, невпинно зростає. Саме тому актуальності набуває питання досягнення гендерної рівності на морському транспорті, як юридичної, так і фактичної.

Мета та задачі роботи. Метою роботи є визначення змісту та особливостей підтримання гендерної рівності в морських трудових правовідносинах.

Для досягнення мети визначено наступні задачі: аналіз гендерної структури працівників морського транспорту, визначення поняття та змісту гендерної рівності та дискримінації, дослідження діяльності міжнародних організації щодо досягнення гендерної рівності в морських трудових правовідносинах.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження трудові правовідносини на морському транспорті.

Предметом дослідження є правові норми, що закріплюють принцип гендерної рівності у трудових відносинах та на морському транспорті зокрема.

Методи дослідження. Для досягнення зазначеної мети і вирішення поставлених завдань були використані загальнонауковий діалектичний метод пізнання, а також спеціальні методи дослідження:, історико-правовий, формально-юридичний, дедуктивний тощо.

Завдяки історико-правовому методу досліджено історію становлення гендерної рівності на морському транспорті. Формально-юридичний застосовувався при аналізі змісту нормативно-правових актів, що визначають зміст та шляхи досягнення гендерної рівності в морських трудових правовідносинах. Дедуктивним методом досліджено зміст поняття гендерна рівність та особливості його впровадження на морському транспорті.

Аналіз використаних джерел та літератури. Основними джерелами для написання роботи стали конвенції, рекомендації та стандарти Міжнародної організації праці, які визначають гендерну політики у сфері трудових правовідносин та мають на меті досягнення гендерної рівності. Зокрема, це Конвенція про рівну винагороду чоловіків та жінок за працю, Про охорону материнства, Про дискримінацію в сфері праці тощо.

Зі спеціальної літератури використовувалися матеріали, розміщені на сайтах МОТ та ITF, такі як Азбука прав працюючих жінок та гендерної рівності а також статті науковців-дослідників даної тематики, зокрема «Дослідження гендерного ефекту в круїзних компаніях» Куріакі і Папазогло, «Гендерні аспекти зайнятості і управління» Тюриної О.І. та інших.

Обґрунтування структури роботи. Виходячи з мети та основних задач роботи, враховуючи об'єкт та предмет дослідження робота має таку структуру: зміст, вступ, три розділи (шість підрозділів), висновки, список використаних джерел.

У першому розділі розглянуто рівень зайнятості жінок в мореплавстві в історичному аспекті та проаналізовано тенденції останніх років у зміні гендерного складу працівників морського транспорту.

У другому розділі визначено поняття та зміст інституту гендерної рівності та дискримінації.

У третьому розділі висвітлено діяльність МОП та ITF у досягнення гендерної рівності в трудових відносинах на морському транспорті.

1.1 Жінки в морі з історичної точки зору

Протягом століть, морська історія і література, вважали мореплавство виключно чоловічою областю. І хоча жінки зараз навчаються в морських закладах, вони займають другорядні позиції. Було зафіксовано, що декілька жінок подорожували на судах як бортпровідниці, дослідники або як компаньйони до капітанів, але, в цілому, жінки не брали участь у фактичній експлуатації суден.

Це було поки не настала ера розвитку пароплавства , починаючи з 1900 року, коли жінки починали систематично працювати членами команди на борту пасажирських суден, загалом на посадах покоївок для дітей, бортпровідницями для пасажирів-жінок, мандруючих не в супроводі чоловіків , а також як пралі [28].

Проте, є поодинокі приклади жінок, що займали визначні позиції у розвитку судноплавства. Шотландка, яка регулярно здійснювала рейси з власним чоловіком, власником та капітаном парусного судна, навчилася керувати судном та після смерті чоловіка, стала капітаном судна. Згодом, вона заснувала та стала директором успішної морської академії в Абердені. Це була легендарна Вікторія Друммонд,яка була нагороджена Орденом Британської Імперії за хоробрість та мужність, проявлені в часи Другої Світової Війни, коли вона служила інженером на судах лінії British Blue Funnel Line. Як тільки війна закінчилася, вона не змогла знайти посаду головного інженера на Британських суднах, тому ходила головним інженером на судах грецьких судновласників. Є інші випадки жінок, що служили протягом Другої Світової Війни, переважно як офіцери радіостанцій на борту Союзницьких суден [26].

Ситуація, що існувала в колишньому Радянському Союзі взагалі можна вважати аномалією. За загальним даними, до 8,000 жінок служило на океанських комерційних суднах і 21,000 на суднах типу ріка-море протягом Другої Світової Війни. Ще більш екстраординарний випадок - жінка була капітаном Радянського судна, що керувало Арктичними конвоями. Ці жінки, можливо, були виняткові, але вони показали, чого жінки можуть досягнути, коли їм надана можливість [26].

Починаючи з 1945 року, жінки почали регулярно працювати як члени команди на борту вантажних суден, частіше всього на Шведських суднах як бортпровідниці, кухарі і радисти. У Норвегії, 40 відсотків людей, що отримали кваліфікацію у забезпеченні радіозв'язку в середині 1950х років, були жінками. Але лише в кінці 1960-х жінок почали наймати к якості кадетів, хоча порівнюючи з кількістю чоловіків, яких наймали кадетами, це була досить незначна цифра [23].

В той же час, протягом Культурної Революції в Китаї (1966-76), вперше на вантажному судні Fengtao, що здійснювало міжнародні рейси, весь екіпаж складався з жінок. Не зважаючи на ці спроби зайняти гідне становище у веденні морської торгівлі, факт залишається фактом - компанії все ще віддавали преференцію чоловікам [14, 243].

Від середини 1980х і протягом періоду близько 15 років, морський бізнес не був зацікавлений у залученні жінок до праці на судах. Це було перш за все, тому що промисловість була переповнена зростаючими проблемами надмірного росту тоннажу, порушення вантажних норм, також з'явилося нове джерело трудової сили - моряків з Азії. Жінки продовжували найматися як кадети офіцера в Європі, але, з тих пір, як загальне число моряків-європейців зменшувалось, можливості для жінок щодо працевлаштування в морі стрімко падали. Дана ситуація спостерігалася до 1990х років, коли морська сфера зазнала труднощів у працевлаштуванні чоловіків, тоді жінки знову потрапили до списку потенціальних кандидатів на морські посади [28].

1.2 Зайнятість жінок у судноплавстві на сучасному етапі

Починаючи з кінця 1990-х, з'явився зростаючий інтерес до підготовки та наймання жінок-моряків. Це в значній мірі пояснюється браком офіцерів на світових флотах. За даними Балтійської міжнародної морської ради (BIMCO) та Міжнародної федерації пароплавства (ISF), брак офіцерів складає 12 % від загальної кількості офіцерів( 46 000 чоловік, станом на 2010 рік) В деяких регіонах, криза досягла досить суттєвого рівня [23].

Дійсно,існує гостра необхідність у залученні більшої кількості кваліфікованих кадрів. В Англії щорічно випускають 400 кадетів, а за прогнозами економістів, судновласники потребуватимуть 1200 щорічно для експлуатації власних суден. В Китаї, для вирішення цих проблем вже почали підготовку жінок для зайняття на судах торгового флоту. Зацікавленість данним питанням також виникла у профільній організації ИМО, яка заявила, що “ жінки є ще не залученим активом, який міг би стати вирішенням проблеми нестачі кадрів на вантажні судна ” [28].

Єдиною сферою, в якій, залучення кадрів для готельного обслуговування не є проблемою, це круїзні судна. З темпом середнього приросту 9.6 відсотка, флот розширився вдесятеро в тоннажі між 1970 і кінці 1990-х. За попередніми оцінками, в цьому секторі працювало приблизно 92,000 моряків в 2000, з якого близько 70 відсотка охоплювали готельно-обслуговуючий штат [27].

Хоча, спостерігається постійний попит на моряків в круїзному секторі, специфічні умови, що існують в цьому секторі - збільшена кількість робочого часу, залежність від системи “чайових”, мала житлова площа для персоналу, та інші незручності, пов'язані з конструкційними особливостями судна, неврегульованість соціальних гарантій,- залишає промисловість зі значним оборотом штату досить ризикованою для працевлаштованих, через наявність значних ризиків. Середня тривалість рейсу для обслуговуючого персоналу складає від 3 років у 1970 до 18 місяців в 1990, хоча у 2000х роках вона зменшується вполовину [17].

Саме тому, через значного скорочення кількості кваліфікованих морських кадрів, частішій зміні штату на круїзних судах, морські компанії почали розглядати жінок як альтернативу трудовой сили до традиційно чоловічих посад.

Збільшений інтерес і фактичний приріст кількості жінок,зайнятих морською справою починаючи з 1990-х років є результатом важливих змін у політичному напрямку.