Зміст

Вступ

1. Поняття "Влада", "Державна влада", ознаки державної влади

1.1 Співвідношення понять "Державна влада" і "Політична влада"

2. Утворення та розвиток державної влади в Україні

3. Структура державної влади в сучасній Україні

3.1 Верховна Рада України в системі органів державної влади

3.2 Президент України та виконавчі органи державної влади

3.3 Судові органи прокуратура в системі органів державної влади

4. Місце і роль держави у здійсненні державної влади

Висновок

Список використаних джерел і літератури

Вступ

Влада, як право та можливість розпоряджатися чимось або кимось, існувала з часів утворення першого людського суспільства, адже влада, як явище соціальне, присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі - тобто там, де є реальні можливості і спроможність впливати на поведінку людей за допомогою яких-небудь засобів.

Джерелами влади може бути насилля - через фізичну силу, зброю, право - через звичай, положення та авторитет - сімейний зв'язок, віра. З розвитком суспільних відносин первіснообщинні організації суспільства переходять у більш розвинені - державні. З утворенням держави виникає й державна влада, з елементами політичного управління суспільством - царями, вождями чи імператорами.

В наукової літературі представлено досить багато робіт, які розглядають різні підстави походження та розвитку владних відносин. (Вассоевич О.Л., 1998, Кайтуков В.М., 1995, Лассуэлл Дж., 1960 та інших.). Великий внесок у дослідження влади й створення спеціальної науки про владу - "кратології" - вніс В.Ф.Халіпов. Автор слушно зазначає, що влада належить до фундаментальних, наймасштабніших, всеохоплюючих явищ життя, але попри це, влада у вигляді упорядкованого, систематизованого наукового знання мало розглянута. В.Ф.Халіпов наголошує, що потрібен стратегічний прорив, послідовна розробка науки про владу й активне запровадження досліджених нею знань у практичний оберт. З приводу питання про державну владу автор писав таке: "Почему же у нас, по нынешним толкованиям, якобы все дела вершат политика, политики и политология и почему отодвинута на второй план собственно сама государственная власть, являющаяся, как правило, решающим фактором, важнейшим двигателем общественных процессов", інакше кажучи, виділяючи державну владу серед інших, як особливий вид владних відносин, які мають найвищих за обов'язковістю та територіальною поширеністю характер, і в яких взаємодіють не людина з людиною, а держава з громадянським суспільством. [14,15]

В сучасному світі вершиною розвитку відносин між державою і суспільством, тобто державо-владних, є демократична держава, в якій вся влада виходить з народу, а держава підкоряється праву. В такій державі широко розвинуте самоврядування народу, формування державних і місцевих органів влади демократичним шляхом, забезпечення державними органами безпеки честі і гідності кожної людини, охорони і захисту прав і свобод особи, меншості, форм власності, запобігання правопорушенням і припинення їх, забезпечення діяльності органів держави в межах їх компетенції відповідно до вимог нормативно-правових актів, підконтрольність і підзвітність усіх ланок державного апарату, виконання державою лише наглядових функцій у відносинах з суспільством. В демократичній державі державна влада здійснюється на принципах законності, гуманності, всебічності, гласності, об'єктивності.

Сучасна Україна є демократичною, правовою державою, в якій державна влада не може бути узурпована та здійснюється на засадах поділу на державні органи влади. [1, ст.1, ст.6]

Мета цієї роботи поглибити знання сутності сучасної державної влади в Україні, через призму її історичного розвитку та формування, розглянути діяльність демократичних елементів в її системі.

1. Поняття "Влада", "Державна влада", ознаки державної влади

Т.Г. Андрусяк вважає що: "Влада -- це реальна здатність суб'єкта суспільного життя здійснювати свою волю стосовно інших суб'єктів, впливати на діяльність, поведінку людей за допомогою певних засобів -- авторитету, права, насильства".

На думку Л.М. Шестопалової: "Влада - реальна можливість здійснення своєї волі у соціальному житті, що спирається на можливості нав'язування її іншим суб'єктам за допомогою різних методів, в тому числі примусу".

А Скакун О.Ф. вказує, що влада - це "…відносини залежності між людьми: з одного боку, нав'язування волі когось іншого, з іншого -- підкорення їй."

Визначень поняття "Влада" безліч, але більшість з них збігається в тому, що влада - це соціальне явище у взаємовідносинах між суб'єктами та об'єктами, з використанням певного засобу (авторитет, право, насильство), для підкорення об'єкта волі суб'єкта.

Задля кращого розуміння поняття "Державна влада" розглянемо визначення терміну "Держава". "Держава - це політико-територіальна, суспільна, суверенна організація влади, яка володіє спеціальним апаратом примусу, за допомогою якого надає своїм велінням загальнообов'язковості на всій її території." [16,110]

Виходячи з понять "Влада" і "Держава", державна влада - це особливий різновид соціальної влади, який виражає волю домінуючої частини населення держави, є засобом здійснення політичної влади і спираючись на спеціальний апарат примусу, має монопольне право видавати загальнообов'язкові нормативно-правові акти задля підкорення та регулювання суспільних відносин.

Дивлячись на те, які засоби використовує державна влада у своїй діяльності, можна визначити яка держава за формою державного правління:

· якщо використовується насилля та примус - державна влада антидемократична;

· якщо використовується переконання, авторитет, дотримуються загальнолюдські права і свободи - державна влада вважається демократичною.

До основних ознак державної влади відносяться:

· публічність влади - держава виступає від імені усього, або домінуючої частини населення держави;

· апаратна форма - державна влада здійснюється через систему представницьких державних органів;

· верховенство - загальнообов'язковість волевиявлень держави, одноосібна можливість видавати закони та використовувати апарат примусу;

· суверенність - державна влада має монопольне становище у зовнішніх і внутрішніх відносинах, незалежне від політичної влади або інших видів влад;

· легітимність - встановлення державної влади шляхом демократичних процедур (виборів), її юридичне обґрунтування, визнання народом держави та світовою спільнотою;

· легальність - законодавче підтвердження державною владою своєї діяльності. [16 ,121]

Висновок: Отже державна влада є особливим соціальним явищем яке у демократичних суспільних відносинах відіграє особливу роль їх регулятора та захисника, користуючись монопольним правом видавати загальнообов'язкові закони та використовувати апарат примусу.

1.1 Співвідношення понять "Державна влада" і "Політична влада"

Політика - це діяльність пов'язана з управлінням справами суспільства та держави, забезпеченням інтересів та потреб народів, націй, соціальних груп, держави та інших суб'єктів соціальних відносин. [12, 27]

"Політика - система цілей та засобів їх досягнення у сфері внутрішнього і зовнішнього життя" - Юридична енциклопедія [17,379]

А таке визначення політики дає Оксфордська енциклопедія: "Політика - сфера діяльності уряду, пов'язана із використанням державної влади". [7]

В юридичній термінології існує поняття "Політична влада" яке часто фігурує одночасно з поняттям державної влади, а в деяких випадках помилково замінює його. Політична влада знаходить своє продовження у державній владі, тому важко вирізнити ознаки, що їх відрізняють, але вони все-таки є:

· державна влада є об'єктом завоювання, утримання і використання політичної влади, тому будь-яка державна влада є політичною;

· не вся політична влада є державною, оскільки держава має право скасовувати рішення та припиняти діяльність політичної влади;

· державна влада характеризується наявністю апарату примусу, а політична влада здійснюється через політичні організації та політичні виступи;

· державна влада, виконуючи роль арбітра у відносинах між різними соціальними верствами суспільства, пом'якшує їх протиборство, але залишається центральним інститутом політичної влади.

· політична діяльність не вичерпується державною діяльністю - вона здійснюється в рамках різних політичних партій, профспілок, міжнародних організацій. [16,114]

Отже політична влада - це здатність одного суб'єкта нав'язувати свою волю іншим суб'єктам у сфері управління справами держави і суспільства. У демократичній державі, встановлюється система взаємних обов'язків між політичною владою і народом, задля забезпечення інтересів суб'єктів суспільних відносин.

2. Утворення та розвиток державної влади в Україні

Функціонування сучасної державної влади в Україні почалося після прийняття Верховною Радою України історичного документу -- "Декларації про державний суверенітет" 16 липня 1990 р. і "Акта про незалежність України" 24 серпня 1991 p., схваленого народом України 1 грудня 1991 р., та встановленням органів державної влади - Президента України та Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України, Верховного Суду України та Судової системи загалом. Але ще з VIII ст. до н.е. на території України існувало багато різних держав, кожна з яких вклала свою частину у розвиток сучасної держаної влади. Сучасна історична наука розглядає декілька етапів державно-правового розвитку на теренах України:

1. Стародавні держави на території Північного Причорномор'я і Приазов'я:

· Скіфія;

· Рабовласницькі міста держави Північного Причорномор'я;

· Боспорське Царство;

2. Давньоруські держави:

· Київська Русь;

· Галицько-Волинське князівство;

3. Україна в період Литовсько-Польської доби:

· Литовсько-Руська держава;

· Україна у складі Речі посполитої;

4. Україна в період козацької доби:

· Запорізька Січ;

· Гетьманщина;

5. Україна в XIX ст.;

6. Україна на початку XX ст.:

· Українська Народна Республіка;

· Гетьманат П. Скоропадського;

· УНР в часи Директорії;

· Західноукраїнська Народна Республіка;

7. Україна у складі Радянської держави;

Першими суспільними утвореннями на території сучасної України, історико-правова наука вважає Скіфію (VII - II ст. до н.е.). Вона утворилася шляхом об'єднання скіфських племен. За формою правління Скіфія була рабовласницькою монархією. Органом державної влади був верховний цар, який мав всю повноту законодавчої та розпорядчої влади. Він самостійно вирішував питання зовнішньої та внутрішньої політики, виконував судові функції. Базуючись на уявленні про божественне походження царської влади, цар виконував також функції жерця. Існували також "царська рада" та "народні збори". Царська рада складалася з найвпливовіших родичів царя, виконувала функції дорадчого органу. Народні збори - складалися з усіх воїнів держави, що обговорювали питання суспільного життя і престолонаслідування. На жаль з часом, значення зборів ставало суто формальним. Отже не дивлячись на те, що Скіфія була авторитарною рабовласницькою монархією, вона мала демократичний орган (народні збори).