Законодавча влада в демократичній державі здійснюється безпосередньо народом через референдум і загальнодержавним представницьким органом - парламентом. В систему органів виконавчої влади входить уряд - Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади. Правосуддя в Україні здійснюється системою органів судової влади, у вигляді судів цивільного, адміністративного, господарського, кримінального та конституційного. За сучасною Конституцією України правовий статус державних органів влади є набагато демократичнішим порівняно з Конституцією УРСР 1978 р., тому-що:

1. Вперше, з часів Конституції УНР 29.04.1918 р. законодавчий орган конституйовано як парламент. Застосування терміну "парламент" до Верховної Ради України свідчить про сприйняття ряду основних доктрин демократизму.

2. В Конституції України здійснено спробу визначити самостійний конституційний статус Прем'єр-міністра України, задля його ефективнішого функціонування у системі стримувань і противаг.

3. Прокуратура виступає відносно самостійним інститутом, який безпосередньо не входить до жодної з гілок влади.

3.1 Верховна Рада України в системі органів державної влади

"Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України." - стаття 75 Конституції України. Парламент (англ. parliament) - загальна назва для представницького виборного законодавчого органа держави. У США парламент називається Конгресом, у Франції - Національними зборами, у ФРН - Бундестагом. Парламент може бути двопалатним і складатися з верхньої і нижньої палат, або однопалатним. В Україні парламент однопалатний.

Одночасно з Верховною Радою зміна та прийняття законів здійснюється через Всеукраїнський референдум, як форму безпосередньої демократії. [1,ст.69] Референдум призначається Верховною Радою України, Президентом України відповідно до їхніх повноважень та за народною ініціативою. [1,ст.72] На розгляд референдуму подаються проблемні або незаконні дії та акти органів державної влади України. Виключно Всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України [1,ст.73], але не допускається винесення на референдум законопроектів з питань податків, бюджетів, амністії. [1,ст.74]

Конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п'ятдесят народних депутатів, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Народним депутатом України може бути обрано громадянина України, який на день виборів досяг двадцяти одного року, має право голосу, проживає на території України протягом останніх п'яти років, але не має судимості за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку. Строк повноважень Верховної Ради України - п'ять років. [1,ст.76] Чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень Верховної Ради України. [1,ст.77] Новообрані депутати перед вступом на посаду складають Верховною Радою України присягу. Повноваження народних депутатів України починаються з моменту складення присяги. [1,ст.79]

До повноважень Верховної Ради України відносяться: прийняття законів, внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, встановлення державних символів, призначення виборів Президента у встановлені законом строки, чергових і позачергових виборів в органи місцевого самоврядування, прийняття Держбюджету України, оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, ратифікація та денонсація міжнародних договорів, призначення, а також звільнення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, призначення третини складу Конституційного Суду, половини складу Ради Національного банку України, половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Голови Національного банку, усунення Президента України з посади в порядку імпічменту. Парламент також вирішує питання про призначення і звільнення, по поданню Президента, Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України (Кабміну), Голови Антимонопольного комітету, Голови Фонду державного майна, Голови Державного комітету по телебаченню і радіомовленню, Генерального прокурора. [1,ст.85]

На противагу повноваженням депутатів Верховної Ради України, як складова системи стримування і противаг, Конституцією України народним депутатам забороняється: займати інші державні посади; займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, окрім викладацької, наукової та творчої; мати інший представницький мандат; входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. [1,ст.78]

3.2 Президент України та виконавчі органи державної влади

Президент України є главою держави і виступає від її імені. [1,ст.102] Глава держави - це особа, яка формально займає найвищу сходинку в державній ієрархії та здійснює верховне представництво держави у внутрішніх та зовнішніх політичних відносинах.[8, 75] Президент гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержанням Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. [1,ст.102]

Президент України підписує закони, прийняті Верховної Радою, а у випадку незгоди з ним, Президент може використовувати у відношенні цього закону право вето і повернути його на повторний розгляд парламенту. Президент представляє Україну в міжнародних відношеннях, [1,ст.106п.3] скасовує акти Кабінету Міністрів, міністерств, місцевих державних адміністрацій у випадку їхньої невідповідності законодавству, а також указам і розпорядженням Президента. Президент являється Верховним головнокомандуючим Збройних сил України [1,ст.106п.17], оголошує у випадках агресії проти України, або погрози такої агресії стан війни, або військове положення з наступним затвердженням рішення про це Верховної Радою [1,ст.106п.19]. Президент по власній волі або по народній ініціативі призначає всеукраїнський референдум із питань державного устрою України, організації державної влади і місцевого самоврядування, а також із питань розвитку суспільства і держави [1,ст.106п.6]. Президент представляє Верховній Раді кандидатуру для призначення на посаду Генерального прокурора.

Конституція України встановлює вищим органом у системі органів виконавчої влади Кабінет Міністрів України. [1,ст.113] Аналіз конституційних засад організації та діяльності дозволяє характеризувати Кабінет Міністрів як уряд України. Загальне тлумачення поняттю "уряд" таке: колегіальний орган загальної компетенції, який здійснює керівництво виконавчою і розпорядчою діяльністю в державі. Конституцією визначені дві основні функції Кабінету Міністрів України:

1. Керівництво та спрямовування виконавчо-розпорядчої діяльності в різних сферах державного життя.

2. Спрямовування і координація діяльності органів виконавчої влади, контроль за їх діяльністю.

Своєю діяльністю Кабінет Міністрів забезпечує проведення фінансової, цінової, податкової, воєнної, інвестиційної, освітньої, наукової, культурної внутрішньої політики України, складає і виконує державний бюджет, охороняє життя і здоров'я громадян, права і свободи людей, організовує провадження зовнішньополітичної діяльності. До складу Кабінету Міністрів України входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри та міністри. [1,ст.114] Центральні та місцеві органи виконавчої влади забезпечують провадження в життя державної політики у відповідній галузі чи сфері на всій території України, здійснюють керівництво дорученою ним сферою управління та несуть відповідальність за стан її розвитку, підвідомчі Кабінету Міністрів.

3.3 Судові органи прокуратура в системі органів державної влади

Існування гілки судової влади, поряд із законодавчою та виконавчою, є неодмінним атрибутом усіх демократичних держав. Винятково судами, здійснюється в Україні правосуддя. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Судова система складається із судів загальної юрисдикції і Конституційного Суду. [1,ст.124] Система судів загальної юрисдикції будується на територіальних і спеціалізованих принципах. Згідно з Законом України "Про судоустрій України" [4] систему судів загальної юрисдикції складають:

1. Місцеві суди;

2. Апеляційні суди;

3. Вищі спеціалізовані суди;

4. Верховний Суд України

Суди загальної юрисдикції виконують в Україні такі функції:

1. Правосуддя - розгляд та вирішення соціальних конфліктів пов'язаних з дійсним або удаваним порушенням норм права;

2. Судовий нагляд за законністю та обґрунтованістю застосування засобів процесуального примусу - Конституцією України передбачено судове рішення, як єдину підставу для застосування арешту, утримання під вартою, огляду чи обшуку житла, обмеження таємниці спілкування;

3. Обмеження правосуб'єктності громадян України - постановлення судом рішення щодо визнання громадянина недієздатним.

До компетенції винятково Верховного Суду України відноситься: перегляд справи в зв'язку з винятковими обставинами і у касаційному порядку,дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику.

Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність Конституції України усіх правових актів органів державної влади та управління, здійснює офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення виносяться судами від імені України й обов'язкові до виконання на усій території України. [4]

Прокуратура виступає відносно самостійним органом від трьох гілок державної влади, але особливо тісно взаємодіє з судовою системою. Підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян - все це функції прокуратури. На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України і Законом України "Про прокуратуру". [2] Найвищу сходинку в ієрархії органів прокуратури займає Генеральна прокуратура України, яку очолює Генеральний прокурор України. Він має першого заступника та заступників. Генеральний Прокурор України здійснює керівництво органами прокуратури, затверджує структуру Генеральної прокуратури України і Положення про її структурні підрозділи.

Висновок: Конституція України визначила правові межі державного примусу щодо суспільства і громадян. Записані в Конституції права та обов'язки громадян, повноваження та компетенції органів державної влади роблять її однією з найдемократичніших та найліберальніших Конституцій світу.

4. Місце і роль держави у здійсненні державної влади

Державна влада, є основним суб'єктом політичної влади, тому займає одне з провідних місць у політичній системі. Це зумовлено тим, що лише держава:

· володіє суверенною владою, тому що вона є уособленням суверенітету народу і суверенітету нації і є результатом реалізованого права на самовизначення;

· виступає офіційним представником (через представницький вищий законодавчий орган влади) усього народу;

· забезпечує і захищає права своїх громадян, а також інших осіб, що перебувають на її території;

· має спеціальний апарат, що забезпечує виконання державних функцій;