Що ж розуміють під терміном «товар» у ЄС, зокрема щодо договору купівлі-продажу? Враховуючи різні правові системи, що діють на теренах ЄС, у ст. 1:104 проекту ЄЦК зазначено, що розуміють під поняттям «товар». Згідно з цією статтею під «товаром» мають на увазі: (а) матеріальну рухомість, у тому числі судна, судна на повітряній подушці або авіацію, космічні об'єкти, тварини, рідини і гази; і (б) майбутні товари, тобто товари, які під час укладення контракту ще не існують. У наступній статті 1:105 проекту ЄЦК також уточнено, що до товарів за цим договором слід відносити також: (a) електрику; (б) інформацію і дані (зокрема і програмне забезпечення); (c) акції, інвестиційні цінні папери та оборотні інструменти; (д) інші форми нематеріальної власності, зокрема і права, уступка права вимоги і промислова або інші права інтелектуальної власності, але не права на землю, будівлі або інше нерухоме майно, оскільки вони належать до товарів. Отже, зі ст. 1:105 можна зробити висновок, що за цим договором, предметом договору купівлі-продажу за проектом ЄЦК можуть бути також нерухомі речі, хоча у ст. 1:104 про це прямо не зазначено.

Окрім визначення «товар», яке подано в проекті ЄЦК, звернемося ще й до інших джерел. Так, в енциклопедії Wikipedia дається така дефініція товару «…товар - це фізичний (матеріальний) продукт, здатний до того, щоб бути доставленим покупцеві і містить передання власності від торговця до клієнта…» [20]. Юридичне визначення товару звучить так: «Товари призначені для загального використання, тобто продукти або вироби всіх типів, за винятком послуг, які залучені в торгівлю» [21].

На підставі аналізу відповідних наукових та законодавчих джерел ЄС можна відзначити, що поняття «товар» в українському розумінні не відрізняється від відповідного поняття у ЄС, оскільки цей термін, передусім, є економічною категорією. Також можна стверджувати, що предмет договору купівлі-продажу за українським та європейським правом збігається, а тому це можуть бути як речі рухомі й нерухомі, так і матеріальні права.

У науковій літературі як України, так і ЄС немає палких дискусій стосовно поняття договору купівлі-продажу, а також не існує істотних розбіжностей щодо цієї проблеми. Визначальною у дефініціях є наявність двох сторін, одна з яких має і хоче передати наявне у неї майно за гроші іншій особі, а остання має бажання та необхідні кошти для придбання цього майна.

Отже, упевнено можна стверджувати, що поняття договору купівлі-продажу, що закріплене у ч. 1 ст. 655 ЦК України не відрізняється від визначення, що передбачене у ст. 1:101 проекту ЄЦК. На основі цього не має потреби вносити будь-які зміни в поняття, що міститься у ч. 1 ст. 655 ЦК України.

2.2 Договір купівлі-продажу в міжнародній торгівлі

договір купівля міжнародний продаж

Необхідність відмежування договору міжнародної купівлі-продажу продукції викликана тим, що при розгляді спорів міжнародними судами в залежності від виду договору відповідальність сторін може різнитися (при цьому за різними договорами відповідати будуть суб'єкти, що є різними сторонами договорів).

Найбільш близькими до договору міжнародної купівлі-продажу є загальні та спеціальні господарсько-правові та цивільноправові договори. Серед них ГК України у пункті 4 ст. 263 називає договори поставки, контрактації сільськогосподарської продукції, енергопостачання, оренди, міни (бартеру), лізингу. Детальніше положення цих договорів розкриваються в інших нормах глави 30 «Особливості правового регулювання господарсько-торговельної діяльності»: параграф 1 - договір поставки (ст. 264-271); параграф 2 - договір контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 272-274); параграф 3 - договір енергопостачання (ст. 275-277); параграф 5 - договір оренди та договір лізингу (ст. 283-291 та 292 відповідно); параграф 6 - договір міни (бартеру) (ст. 293) [2].

ЦК України в підрозділі 1 «договірні зобов'язання» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» у параграфі 2 називає договір роздрібної купівлі-продажу (ст. 698-711); у параграфі 3 - договір поставки (ст. 712); у параграфі 4 - дого вір контрактації сільськогосподарської продукції (ст. 713); у параграфі 5 - договір постачання енергетичними та іншими ресурсами; у параграфі 6 - договір міни (ст. 715-716) [1].

Для об'єктивного порівняння договору міжнародної купівлі-продажу з цими до говорами слід визначити його основні ознаки.