План

Вступ

1. Загальна характеристика договорів купівлі-продажу

1.1. Сторони договору купівлі-продажу

1.2 Основні права і обов'язки продавця та покупця

2. Предмет та умови договорів купівлі-продажу, правові наслідки їх порушення

2.1 Кількість, асортимент, комплектність, тара та упаковка

2.2 Передача, зберігання, якість

2.3 Ціна, оплата, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару, його страхування

3. Укладання договорів купівлі-продажу, їх форма

3.1 Особливості договору контрактації сільськогосподарської продукції

3.2 Особливості договору міни

3.3 Особливості договору поставки, договору про постачання енергетичних та інших ресурсів

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні, глобалізації світової економіки та розширення інтеграції України у світові економічні процеси відчувається значна потреба українського суспільства у забезпеченні стійких та ефективних гарантій прав й інтересів учасників товарообігу, а також здійснення їх належного захисту. Щодня створюється широка гама споживчих вартостей (товарів і послуг), найрізноманітніших за характером, місцем, часом і обсягами споживання. Спільним для більшості з них є те, що основна маса новостворених товарів і послуг скеровується на товарний ринок для їхньої оцінки шляхом співвідношення попиту і пропозиції з метою подальшої реалізації (продажу). Найважливішою формою товарного обміну між виробниками, власниками, споживачами є договір купівлі-продажу, який виник з часу введення в обіг грошей. За своєю юридичною природою він є складною і гнучкою правовою формою, в яку можуть перетворюватися різні за своїм характером майнові правовідносини. Цей договір розглядається «…як родове поняття відносно різних видів договорів, характерних не лише для роздрібної, але й оптової торгівлі, яка стає в Україні домінуючою сферою товарно-грошового обігу».

Актуальність даної роботи заключається в тому, що в даний час в нашій країні все більше підприємств і підприємців йдуть з «тіньової економіки» у легальний бізнес і намагаються закріпити свої взаємини договірним, законним шляхом, залучаючи державу як гаранта виконання всіх умов договору. Тому законотворча діяльність державного апарату має наповнюватися абсолютно новим конкретним змістом, пов'язаним з повсякденним економічною діяльністю підприємств і громадян, а саме: з законодавчо затвердженої можливістю захисту і забезпечення інтересів конкретних учасників.

Мета даної курсової роботи - розглянути правову сутність, особливості договорів купівлі - продажу (форми, ціни і т.д.) та правові наслідки порушення сторонами зобов'язань. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:

- дати загальну характеристику договорів купівлі-продажу, визначивши поняття, ознаки, суть, природу та зміст договірних зобов'язань;

- проаналізувати обов'язки сторін за договорами купівлі-продажу;

- визначити предмет та умови договорів купівлі-продажу, правові наслідки їх порушення;

- встановити принципи укладання та виконання таких зобов'язань;

- дати загальну характеристику окремих видів договорів купівлі-продажу.

Предметом дослідження курсової роботи є теоретичні положення, висловлені різними вченими і правознавцями з питань регулювання правовідносин у сфері купівлі-продажу, а також нормативно-правова база, що регулює відносини між учасниками за договором купівлі-продажу. Об'єктом аналізу роботи є нормативно-правова база, що регламентує правові відносини у сфері купівлі-продажу, Цивільний кодекс України, чинні закони та підзаконні акти, а також теоретична база, розроблена провідними сучасними вченими - правознавцями України, як-то: Довгертом А.С, Дзерою О.В, Кузнєцовою Н.С, Луць В.В, Мусіякою В.Л, Підопригорою О.А., Кругловою Н.Ю, Апопієм І.В. та іншими.

При написанні даної роботи використовувалися Конституція України, чинні закони та інші нормативно-правові акти, а також підручники з цивільного права, навчальні посібники та монографії.

1. Загальна характеристика договорів купівлі-продажу

Товарний ринок в організаційному аспекті поділений на оптовий (гуртовий) і роздрібний (споживчий) ринки. Під оптовою торгівлею слід розуміти сферу підприємницької діяльності щодо купівлі-продажу товарів народного споживання, продукції виробничого призначення, засобів виробництва, сировини для подальшого їх перепродажу або використання у професійній діяльності, формування системи договірних зв'язків і відносин, організації товаропросування та товаропостачання роздрібної мережі й виробничих підприємств.

Оскільки договір купівлі-продажу є родовим поняттям відносно окремих видів договорів, то їх можна систематизувати і об'єднати у дві групи:

- договір оптової купівлі-продажу;

- договір роздрібної купівлі-продажу.

Договори купівлі-продажу (оптової, роздрібної торгівлі) - це угоди про те, що одна сторона (продавець) зобов'язується передати товар і перенести право власності на іншу сторону (покупця), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього вартість (ціну).

Товарно-грошовий обмін у формі купівлі - продажу в сфері оптової торгівлі опосередковується базовими договорами (поставки, контрактації, поставки для державних потреб, міни). Специфічними (нетиповими) договорами оптової купівлі-продажу є договори купівлі-продажу на біржах, аукціонах, оптових продовольчих ринках, конкурсних торгах, виставках-ярмарках тощо. Крім того в сфері торгівельного посередництва використовують агентські, дистриб'юторські, консигнаційні, інші види договорів, які носять допоміжний характер в процесі оптової купівлі-продажу.

Для договору оптової купівлі-продажу є такі характерні для цивільного права особливості:

- укладається з підприємницькою метою;

- суб'єктами договірних відносин виступають підприємці;

- об'єктом купівлі - продажу виступають порівняно великі партії товару;

- момент укладання договору не співпадає з моментом виконання договірних зобов'язань;

- розрахунки між контрагентами проводяться за посередництвом банків і, як правило, у безготівковій формі.

В цілому договір оптової купівлі-продажу має самостійне значення в опосередкуванні товарно-грошових відносин і правовому регулюванні оптового обороту і відповідає загальним засадам Цивільного законодавства. Тому ряд вчених юристів обґрунтовано пропонують законодавчо закріпити договір оптової купівлі-продажу у Цивільному Кодексі України за аналогією з договором роздрібної купівлі-продажу. Це дозволить більш чітко відмежувати загальні і специфічні норми правового регулювання складних договірних відносин в оптовій торгівлі у Цивільному та Господарському Кодексах України.

За загальним правилом істотними в договорах купівлі-продажу є лише дві умови: найменування товару та його кількість. Умова про ціну в договорах оптової купівлі - продажу в торгівлі не являється істотною. Виняток складає договір контрактації, аукціонний контракт, договір поставки для державних потреб і біржовий договір на реальний товар. Умови про якість, комплектність, асортимент товару, тару і упаковку тощо є звичайними. Строки в договорі є теж звичайною умовою, проте для біржових договорів на реальний товар, договорів поставки для державних потреб та договорів, зі змісту яких випливає, що недодержання певного терміну тягне за собою втрату інтересу покупця до договору, умова про строки є істотною.

Специфіка розрахунків за договором оптової купівлі - продажу полягає перш за все в тому, що усі платежі за товари здійснюються у безготівковому вигляді, тобто за посередництвом банків. Останнім часом появились нові форми розрахунків, які, на жаль, ще майже законодавчо не забезпечені, що є причиною низької розрахункової дисципліни суб'єктів договору, а тому було б доцільно розробити і прийняти Закон України « Про електронні розрахунки», який повинен врегулювати: організаційно-правові засади функціонування та вимоги до електронних платіжних систем, види засобів розрахунків, гарантії, захищеність електронних платежів, правове положення суб'єктів, що забезпечуюють електронні платежі.

Відповідальність за порушення зобов'язань за договором купівлі-продажу в оптовій торгівлі споживчими товарами встановлена законом.

Форми реалізації відповідальності: стягнення неустойки, відшкодування збитків, сплата процентів за користування чужими грошовими коштами та інші. Крім майнової відповідальності, законодавством передбачені й інші несприятливі для боржника наслідки, що полягають у наділенні кредитора правом вживати заходів, в тому числі і шляхом подання вимог в суд, спрямованих на досягнення певних результатів, таких як: заходів, направлених на виконання боржником або за його рахунок зобов'язання в натурі, зміни чи розірвання договору і відшкодування збитків, зменшення ціни, застосування заходів оперативного впливу : відмова від виконання зобов'язання, призупинення виконання зобов'язання, відмови від товару при неналежному виконанні зобов'язання розпорядитися наявним в нього майном боржника. Підстави звільнення від відповідальності за договором оптової купівлі-продажу об'єднують в собі непереборну силу (природні і стихійні явища (землетруси, повені, пожежі, тайфуни, різкі температурні коливання, що призвели до загибелі урожаю) та деякі обставини суспільного життя (військові дії, епідемії, національні і галузеві забастовки), а також включення правових актів державних органів, що змінюють оподаткування, мито, запроваджують нові обмеження, актів заборонного характеру в поняття “непереборна сила”) і юридичний форс-мажор (юридична неможливість виконання сторонами своїх зобов'язань внаслідок дії актів державних органів,наприклад, у зв'язку з вилученням речі з обігу).

Роздрібна торгівля - вид торгівлі, де підприємства або особи, які зайняті закупівлею невеликих партій товару у підприємств-виробників чи в гуртовій торгівлі для подальшого перепродажу кінцевим споживачам для особистого, сімейного чи побутового використання. Роздрібна торгівля є кінцевою станцією каналів товароруху.

За договором роздрібної купівлі-продажу одна сторона (продавець - юридична особа або фізична особа - підприємець, які здійснюють торговельну діяльність), зобов'язується передати другій стороні (покупцеві - фізична або юридична особа) товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його (ст. 698 ЦК). Предметом цього договору являється товар (істотна умова). У разі продажу товарів у кредит значення істотної умови набуває ще й строк повернення кредиту. Спеціальне правове регулювання договору роздрібної купівлі-продажу здійснює §2 гл. 54 ЦК, а до відносин за участю покупця -- фізичної особи, крім того, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Договір купівлі-продажу є : а) публічним (продавець може висловити пропозицію укласти договір у вигляді так званої публічної оферти: - пропозиція товару в рекламі, каталогах, а також інших описах товару, якщо вона містить усі істотні умови договору; - виставлення товару, демонстрація його зразків або надання відомостей про товар (описів, каталогів, фотознімків тощо) у місцях його продажу незалежно від того, чи вказано ціну та інші істотні умови договору, крім випадків, коли продавець явно визначив, що відповідний товар не призначений для продажу (ст. 699 ЦК);