- на перевірку додержання продавцем умов договору купівлі-продажу;

- на належну якість товару;

- інші.

Обов'язки покупця:

- сплатити обумовлену грошову суму за товар;

- вчинити дії, необхідні для забезпечення передачі товару (надати відвантажувальні реквізити, оформити довіреність представнику тощо);

- прийняти товар або забезпечити зберігання товару, який покупець відмовився прийняти;

- оглянути товар і перевірити його якісні і кількісні характеристики;

- притягнути продавця до справи, якщо треті особи звернулися з позовом про витребування речі;

- застрахувати товар, якщо цей обов'язок передбачений для нього договором.

Спільними обов'язками сторін є відшкодування збитків, які виникли у контрагента у зв'язку з неналежним виконанням договору, затримкою виконання або відмовою..

2. Предмет та умови договорів купівлі-продажу, правові наслідки їх порушення

Зміст договору купівлі-продажу становлять його умови.

Істотними умовами договору купівлі-продажу, визначеними ЦК, є умови про:

- предмет;

- кількість товару (ст. 669 ЦК);

- ціна по договору купівлі-продажу товару у кредит (ст. 695 ЦК).

Асортимент, якість, комплектність, тара та упаковка, ціна, оплата, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження та страхування товару не являються істотними умовами договору купівлі-продажу, якщо сторони не передбачать цього в договорі. У разі відсутності в договорі вказаних умов продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. В силу положень ч. 2 ст. 638 ЦК істотні умови договору можуть встановлюватися іншими законами або якщо щодо них за заявою однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Так, відповідно до ч. 2 ст. 132 Земельного кодексу України істотними для договорів купівлі-продажу земельних ділянок (різновидом яких є договори купівлі-продажу) являються:

- назва сторін (прізвище, ім'я та по батькові громадянина, назва юридичної особи);

- вид угоди;

- предмет угоди (земельна ділянка з визначенням місця розташування, площі, цільового призначення, складу угідь, правового режиму тощо);

- документ, що підтверджує право власності на земельну ділянку;

- відомості про відсутність заборон на відчуження земельної ділянки;

- відомості про відсутність або наявність обмежень щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням (застава, оренда, сервітути тощо);

- договірна ціна;

- зобов'язання сторін.

Предметом договору купівлі - продажу може бути товар:

- товар наявний, який є у продавця на момент укладення договору;

- товар набутий, який буде створений (придбаний,) продавцем у майбутньому.

Товаром являються:

- продукція (будь-які вироби (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб);

- роботи (діяльність виконавця, результатом якої є виготовлення товару або зміна його властивостей за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб);

- послуги (діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб);

- матеріально-технічні ресурси (сировина, матеріали, паливо, енергія, комплектуючі вироби тощо, які в процесі виробництва перетворюються на продукцію (послуги) і підлягають постійному поповненню.);

- майнові права (будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (I.1.14, п.10 ст.1, I.1.15, абз. 3 ч. II ст. 3).

Можливість відчуження окремих майнових прав прямо передбачена актами законодавства., «…Договір купівлі-продажу дозволу, укладений між організатором і переможцем аукціону, за яким організатор аукціону надає дозвіл його переможцю, а переможець сплачує організаторові аукціону погоджену під час торгів ціну дозволу». (I. 2.7, п. 2)

Немайнові права, зв'язані з майновими, регулюються авторським правом та правом промислової власності (патентним правом), предмет яких складається з майнових та зв'язаних з ними немайнових відносин. Право промислової власності разом із авторським правом та суміжними правами утворюють систему права інтелектуальної власності. Авторське право, суміжні права та право промислової власності оперують спільними термінами (авторство, новизна, заборона несанкціонованого використання і т.п.) і мають спільні механізми реалізації і захисту прав. «…Особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм відеограм та організацій мовлення - суміжні права охороняються законом

Передача майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) оформляється не договором купівлі-продажу, а авторським договором». (I.1.16, ч. 1 ст. 31)

Україна приєдналася до Договору про патентне право, прийнятого 1 червня 2000 року у м. Женева (I.1.17)

- немайнові права, зв'язані з майновими (немайнові права, зв'язані з майновими, регулюються авторським правом та правом промислової власності (патентним правом), предмет яких складається з майнових та зв'язаних з ними немайнових відносин). (I.1. 14. ст.1.1, п.10 - поняття «товар»).

Важливою характеристикою предмету договору купівлі - продажу є те, що на момент укладення договору товар повинен бути наявним у продавця або бути створеним (набутим) продавцем у майбутньому і про це зазначено у договорі.

Судова практика свідчить про те, що договір купівлі-продажу товару, якого на момент укладення договору не існувало і щодо якого не було зобов'язання продавця створити (набути) його у майбутньому, визнається судом недійсним на підставі ст. 215 ЦК. Законодавство визначає певні вимоги, яким має відповідати предмет договору купівлі-продажу.

Умовами договору купівлі - продажу повинні бути про кількість, асортимент, якість, гарантії якості, строк придатності, комплектність, доставка, зберігання проданого товару, тара та упаковка, ціна оплата, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження, страхування товару. Так, відповідно до ст. 673 ЦК продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а у разі відсутності в договорі умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразкам та (або) опису. Якщо ж законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам або вимогам про підвищену якість товару, якщо це було обумовлено договором.

Законодавством визначаються певні вимоги до деяких речей і благ, які не можуть бути предметом договору купівлі-продажу, або являються обмеженими в обігу. Так, предметом договору купівлі - продажу не можуть бути: - не матеріальні блага, оскільки вони звичайно є атрибутами, що індивідуалізують особистість їх носія, а тому в принципі не можуть відчужуватися. Допустима оплатна передача лише прав на деякі нематеріальні блага, наприклад, за договором комерційної концесії, але не самих благ. Так, можна передати право використання прізвища з комерційною метою, але при цьому людина так і буде носити це прізвище, тобто не відбудеться його відчуження. - речі, вилучені з цивільного обороту; Відповідно до ч. 2 ст. 178 ЦК такі речі мають бути прямо встановлені у законі.

Так, законом заборонено обіг особливо небезпечних наркотичних засобів і психотропних речовин, які включені до відповідних списків наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.(I. 2.6, списки N 1 і N 2 таблиці І); - предмети, обмежені в обігу.

Купівля-продаж речей, обмежених в обігу, можлива, якщо вона не порушує їх спеціального правового режиму. Сторонами такого договору можуть бути лише учасники обороту, які мають спеціальний дозвіл на зайняття діяльністю, пов'язаною з обігом речей, обмежених у цивільному обороті Це : зброя, боєприпаси,вибухові речовини і засоби вибуху, бойові отруйні речовини, наркотичні, психотропні, сильнодіючі отруйні лікарські засоби, протиградові установки, державні еталони одиниць фізичних величин, спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації, електрошокові пристрої та спеціальні засоби, що застосовуються правоохоронними органами, вогнепальна мисливська зброя, газові пістолети і револьвери та деякі види пневматичної зброї; об'єкти, що перебувають на державному обліку як пам'ятки історії і культури; радіоактивні речовини (ці види майна можуть бути придбані лише за наявності відповідного дозволу органів внутрішніх справ, Міністерства культури, державних органів з ядерної та радіаційної безпеки, тощо). (I. 2. 2.) Законодавство визначає певні вимоги, яким має відповідати предмет договору купівлі-продажу Як було відмічено, за загальним правилом істотними в договорах купівлі - продажу є лише дві умови: найменування товару та його кількість. Умова про ціну в договорах купівлі-продажу не являється істотною. Виняток складає лише договір контрактації, аукціонний контракт, договір поставки для державних потреб і біржовий договір на реальний товар.

Умовами договору купівлі - продажу по бажанню сторін, якщо інше не встановлено законом, можуть бути і про асортимент, якість, гарантії якості, строк придатності, комплектність, доставка, зберігання проданого товару, тара та упаковка, ціна, оплата, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження, страхування товару.

2.1 Кількість, асортимент, комплектність, тара та упаковка

Істотною умовою договору купівлі - продажу являється кількість товару, яка досягається сторонами під час укладення договору (ст. 669 ЦК), і позначається цифрами та (або) прописом.. Одиницею виміру можуть бути міри ваги (кілограми), об'єму (літри), довжини (метри), площі (квадратні метри) Кількість товару може визначатися поштучно, або у грошовому виразі, а кількість спожитої електроенергії - за показами лічильника. Мають місце випадки, коли кількість деяких товарів (зернових, цукру, олії) визначаються з певною похибкою (1 тис. літрів олії +/- 0,3 %). (I.1. 18).

В житті бувають випадки, коли продавець,, передає покупцеві товар або в меншій, або в більшій кількості, порушуючи свої зобов'язання по договору купівлі - продажу. Правові наслідки такого порушення :

а) У випадку передачі меншої кількості товару, ніж передбачено договором, покупець має право:

- вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або - відмовитися від переданого товару та його оплати;

- якщо товар вже оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Сторони можуть укласти додаткову угоду до первинного договору, якою встановити обов'язок покупця оплатити товар у фактично одержаній кількості.

б) У випадку передачі більшої кількості товару, ніж передбачено договором, покупець зобов'язаний: - попередити про це продавця (форма і строки не встановлені).

Після отримання такого повідомлення продавець має право: - розпорядитися товаром у розумний строк. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право: - прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.