Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) упаковці, (які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства), якщо інше не встановлено договором, або не випливає із суті зобов'язання (крім товарів, які за своїм характером не потребують тари та (або) упакування) звичайним для нього способом, а за відсутності такого способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки (ст. 685 ЦК). Відповідно до Інструкції про порядок здійснення державного метрологічного нагляду за кількістю фасованого товару в упаковках (ПМУ 17 - 2000) тара - це основний елемент упаковки, що є виробом для розміщення товару. Вирізняють також споживчу тару, тобто ту, що надходить до споживача з товаром і не призначена для транспортування товару. «Упаковка - технічний засіб чи комплекс засобів з розміщеним у ньому товаром, який забезпечує захист товару від пошкоджень та втрат у процесі його обігу, а довкілля - від забруднень… Під процесом обігу розуміють транспортування, зберігання та продаж товару.» (I. 2.18. ст.2) Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або договору купівлі-продажу продавець (виробник) повинен маркувати товари, які він реалізовує. Тара, пакувальні і в'язальні матеріали багаторазового використання, засоби пакетування, спеціалізовані контейнери підлягають поверненню продавцю.. Умовами договору купівлі-продажу можуть бути встановлені певні вимоги щодо тари та (або) упаковки товару, що є предметом договору.

В такому випадку продавець зобов'язаний передати товар у точній відповідності з умовами договору. Продавець не може відступити від встановлених умов щодо тари та (або) упаковки і не може нав'язувати покупцеві гірші умови порівняно із встановленими. Обов'язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширюється на товари, які за своїм характером не потребують застосування тари та (або) упакування (ч.1 ст. 685 ЦК). Продавець звільняється від цього обов'язку лише у тому випадку, якщо договір купівлі-продажу прямо передбачає, що продавець не зобов'язаний упакувати чи затарити товар або якщо це випливає із суті зобов'язання. Виключення складають товари, характер яких не вимагає застосування тари і чи упаковки (наприклад, земельна ділянка, житловий будинок).

Сторони можуть встановити у договорі вимоги, які ставляться до тари та упаковки шляхом перерахування таких вимог або шляхом вказівки державного стандарту, стандарту підприємства та інших нормативних документів із стандартизації, що встановлюють вимоги, яким повинна відповідати тара та упаковка, відповідного товару. « Товар повинен бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності - способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов зберігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки (ч.2 ст. 685 ЦК).

«Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, які відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законодавства» (ч.3 ст. 685 ЦК).

Згідно закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів". «Розлив горілки та лікеро-горілчаних виробів здійснюється виключно у передбачену діючими стандартами скляну тару, бляшанки із харчового алюмінію, а також у сувенірні пляшки та художньо оформлений посуд із скла чи глазурованої кераміки. Розлив горілки та лікеро-горілчаних виробів з вмістом спирту етилового понад 8,5% об'ємних одиниць здійснюється виключно у тару (посуд) місткістю 0,05 л, 0,1 л, 0,2 л, 0,25 л, 0,275 л, 0,33 л, 0,37 л, 0,375 л, 0,4 л, 0,45 л, 0,5 л, 0,61 л, 0,7 л, 0,75 л, 1,0 л і більше» (I.1.20.ст. 11).

Закон України "Про молоко та молочні продукти" регламентує, що «тара та упаковка для молочної сировини та молочних продуктів повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для використання центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я. Пакування та маркування молочної сировини та молочних продуктів здійснюються відповідно до законодавства України… Забороняється відокремлення процесу пакування молочних продуктів від технологічного циклу виробництва продукції (крім пакування масла, сиру, сухих молочних продуктів атестованими структурними підрозділами одного переробного підприємства або атестованими переробними підприємствами, що входять до складу одного об'єднання». (I.1.21, ст.5).

Згідно Наказу Міністерства економіки України («Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами») «при зберіганні товари побутової хімії розміщують окремо за групами, видами з урахуванням їх особливих властивостей... Товари, які мають підвищену пожежну небезпеку (аерозольні упаковки, лаки, розчинники, нітроемалі, клеючі матеріали тощо), зберігають у герметичній тарі окремо від інших товарів у спеціально пристосованих приміщеннях. Окремо від інших товарів зберігають отрутохімікати…» (I. 2.17., п.9 Глави 6).

В окремих випадках чинним законодавством України передбачені вимоги щодо маркування тари та чи упаковки товару. Так Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами вказують що «маркуванню підлягають телерадіотовари і тара, яка використовується для їх зберігання. Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву, клас і модель виробу, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, дату випуску. Індивідуальна упаковка повинна містити такі маркувальні дані: найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, назву товару, колір корпусу виробу, попереджувальні знаки, дату випуску, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар» (I. 2.17. п.2 Глава 5).