Договір купівлі-продажу по українському законодавству

Якщо ж покупець прийняв товар у більшій кількості, ніж це передбачено договором, він повинен: додатково оплатити товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору. Сторони можуть укласти додаткову угоду до договору, якою встановити іншу ціну на надлишок товару. (ст.670 ЦК)

Умова про асортимент (інакше - товарна номенклатура) не є істотною для договору купівлі-продажу. Асортимент, як правило, оформляється як додаток (специфікація) до договору у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками. При укладенні договору може зазначатися кількість кожного товару із асортиментної групи. Якщо ж сторони не погодили асортимент товару у договорі, то «…продавець має право передати покупцеві товар в асортименті, виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору» (ч. 2 ст. 671 ЦК) Так, наприклад, продавцеві відомо, що покупець хотів би придбати партію жіночих шуб із соболиного хутра, середніх розмірів. Продавець у такому випадку може або самостійно запропонувати покупцеві асортимент товару, виходячи із відомих йому потреб останнього. Якщо продавець не може або не бажає самостійно визначати асортимент товару, він може відмовитися від виконання договору. Для окремих договорів купівлі-продажу законодавець встановлює можливість для продавця передавати покупцеві інший товар, ніж передбачено договором. Так, у випадку укладення договору купівлі-продажу на відстані (укладений за допомогою засобів дистанційного зв'язку: поштою,тощо) продавець може використовувати стандартну умову у договорі про можливість заміни товару в разі його відсутності іншим товаром. (I. 2.15.)

«При виконанні прийнятого замовлення суб'єкт господарювання не має права вносити зміни до асортименту товарів і змінювати ціни на них без узгодження зі споживачем. У разі неможливості виконання договору через відсутність замовленого товару суб'єкт господарювання повинен негайно повідомити про це споживача, але не пізніше тридцяти днів з моменту одержання згоди споживача на укладення договору.

Суб'єкт господарювання може використовувати стандартну умову у договорі про можливість заміни товару в разі його відсутності іншим товаром. Така умова вважатиметься справедливою, якщо:

1) інший товар відповідає меті використання замовленого товару;

2) має таку ж або кращу якість;

3) його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Про наявність такої умови у договорі споживач повинен бути повідомлений перед укладенням договору …» (. I. 2.16)

Якщо продавець товару порушить свій обов'язок щодо передачі предмета договору покупцеві не у тому асортименті, який зазначався у договорі купівлі-продажу, то наступають такі правові наслідки (стаття 672 ЦК):

а) Якщо порушення договірної умови про асортимент виявилося у тому, що продавець передав покупцеві товар, асортимент якого в цілому не відповідає умовам договору купівлі-продажу, то покупець має право:

- відмовитися від прийняття та оплати товару, з дотриманням вимог ч. 1 ст. 690 ЦК;

- вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, якщо товар вже оплачений;

б) Якщо порушення договору виявилися у передачі продавцем частини товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір реалізувати одне із наступних прав:

- прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;

- відмовитися від усього товару;

- вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;

- прийняти весь товар.

При відмові від прийняття усього або частини товару покупець повинен дотриматися вимог ч. 1 ст. 690 ЦК. Повернення товару продавцю здійснюється за рахунок останнього (ч. 3 ст. 690 ЦК). Здійснення права на відмову від товару надає покупцеві можливість відмовитися від його оплати, а якщо товар вже оплачений, вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Аналогічне право виникає у покупця, який вирішив скористатися правом на заміну частини товару на такий, що відповідає умовам договору.

Реалізація покупцем прав залежить і від виконання ним обов'язку щодо повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, покладеного на нього ст. 688 ЦК.

Товар, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, є прийнятим, якщо покупець у розумний строк після його одержання не повідомив продавця про свою відмову від нього. Неповідомлення продавця у розумний строк після його одержання товару про свою відмову від нього означає прийняття товару покупцем з оплатою за ціною, яка на момент укладення договору купівлі-продажу застосовувалася щодо аналогічного товару.

Комплектність товару (сукупність окремих частин (комплектуючих виробів) єдиної речі) - це така єдність складових частин виробу, яка забезпечує можливість використання його за прямим призначенням. Комплектність визначається стандартами, технічними умовами, прейскурантом, а при відсутності в них вказівок про це - договором купівлі-продажу. Комплектність товару може бути визначена у договорі шляхом перерахування складових частин (комплектуючих виробів або вузлів, агрегатів) речі, що підлягає передачі, або шляхом вказівки у договорі на державний чи галузевий стандарт, стандарт науково-технічних та інженерних товариств і спілок, технічні умови, стандарти підприємств, що визначають комплектність товару. Якщо при укладенні договору сторони посилаються на відповідний нормативний документ зі стандартизації, то це означає, що вимоги цих документів є договірними умовами. Якщо комплектність товару визначається договором купівлі-продажу, вона повинна бути охарактеризована шляхом перерахування необхідних складових частин продукції (товарів), приладів тощо. Все, що входить до комплекту, оплачується за встановленою на продукцію ціною. Запасні частини, приладдя тощо, що не входять до комплекту, оплачуються окремо. Від комплектності товару слід відрізняти комплект товару. Комплект товару -- це визначений договором купівлі-продажу певний набір товарів, кожен з яких може функціонувати самостійно. При передачі товару продавець повинен передати покупцеві весь набір, оскільки договором зазначені товари вказані як комплект (ст. 683 ЦК). За таких обставин зобов'язання продавця є виконаним з моменту передання усього товару, включеного до комплекту. Як правило, передача всіх складових частин комплекту повинна провадитися одночасно. Але при наявності згоди між сторонами передача окремих частин товару може бути здійснена у певний строк, зазначений у договорі купівлі-продажу. Зобов'язання продавця вважаються виконаними належним чином, якщо остання частина комплекту була передана покупцю у строк, встановлений договором, в іншому випадку -- продавець несе відповідальність за правилами, встановленими ЦК.

«У разі передання некомплектного товару покупець має право вимагати від продавця за своїм вибором:

- пропорційного зменшення ціни;

- доукомплектування товару в розумний строк. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором;

- вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;

- відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суми. Ці наслідки застосовуються також у разі порушення продавцем обов'язку передати покупцеві комплект товару (ст. 683 ЦК), якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.» (ст.684 ЦК).

Якщо покупець скористається правом на відмову від договору, то відповідно до ч. I ст. 651 ЦК договір є розірваним. В свою чергу це означає, що зобов'язання сторін за ним припиняються (ч. II ст. 653 ЦК).

Передання покупцю некомплектного товару є порушенням договірних зобов'язань продавця. Договором або законом можуть бути передбачені й інші правові наслідки таких дій продавця: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. (ст. 611 ЦК) Для окремих різновидів договору купівлі-продажу правові наслідки передання некомплектного товару встановлюються спеціальним законодавством. Так, покупець за договором роздрібної купівлі-продажу «…у разі виявлення невідповідності товарів умовам продажу (даним, зазначеним у розрахунковому документі), некомплектних або товарів неналежної якості споживач може відмовитися від прийняття цих товарів. У цьому разі оформляється акт, у якому зазначаються причини відмови. На підставі акта суб'єкт господарювання повинен доставити споживачеві товари без недоліків або повернути вартість товарів та послуг. Витрати, пов'язані із заміною товарів, здійснюються за рахунок суб'єкта господарювання. У разі неякісного складання та установки товарів споживач може вимагати безкоштовного усунення недоліків.» (I. 2.17.) Особливості заміни товару за договорами роздрібної купівлі-продажу встановлені ст. 8 Закону України "Про захист прав споживачів".

Покупець за договором поставки у випадку одержання некомплектних товарів має право вимагати від постачальника (виробника) доукомплектування їх у двадцятиденний строк після одержання вимоги або заміни комплектними виробами у той же строк, якщо сторонами не погоджено інший строк. Надалі до укомплектування виробу або його заміни покупець (одержувач) має право відмовитися від його оплати, а якщо товар уже оплачений, вимагати в установленому порядку повернення сплачених сум. У разі якщо постачальник (виробник) у встановлений строк не укомплектує виріб або не замінить його комплектним, покупець має право відмовитися від товару. Важливим також є те, що прийняття покупцем некомплектних виробів не звільняє постачальника (виробника) від відповідальності (ч. III, IV ст. 270 ГК).

Регулювання заміни товару за договорами купівлі-продажу сільськогосподарських машин здійснюється Законом України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин".

«Машини повинні поставлятися комплектними. Відповідальність за комплектність машин несуть головне підприємство-виробник та продавець незалежно від того, які підприємства-суміжники виготовляють окремі вузли й агрегати машин. Якщо комплектність не визначена стандартами, технічними умовами, вона може визначатися договором. Договором може передбачатися постачання машин з додатковими складовими частинами або без окремих, не потрібних покупцеві частин, що включені до комплекту машини.

Виробник при зміні конструкції машини (модернізації) повідомляє про це продавців і покупців « (I.1.19. ч. 4 ст.18).

Вимоги державних стандартів, стандартів підприємств та інших нормативних документів із стандартизації до комплектності товару є рекомендаційними.

«Договорами можуть передбачатися підвищені порівняно із стандартами, технічними умовами чи іншою документацією вимоги щодо якості машин, а також щодо їх комплектності.» (I.1.19. ч.3 ст.18).