Отже, зробивши висновок з діяльності керуючої політичної партії спрямованої на вдосконалення існуючої системи, можна сказати, що ці дії безперечно спрямовані на покращення функціонування пенсійного страхування, але мають дещо популістичний характер з політичним підґрунтям. На мою думку, на наш час недоречні зміни та ні до яких позитивних результатів вони не приведуть, адже є маса факторів, що заторможує розвиток, зокрема, економічні та різного роду соціальні фактори.

Висновки

Конституцією України зазначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Її соціальна сутність закріплена в тому, що громадяни мають право на соціальний захист, що також зазначається статтею 46 Конституції України. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Тобто держава позиціонує себе як гарант механізму підтримки населення, яке має право на соціальну підтримку.

Дана робота віддзеркалює сучасний стан реформування пенсійної системи для кращого її функціонування з призми розвитку інституту соціального захисту населення. Розглянувши точки зору різних вчених та практиків щодо самого розвитку загальнообов'язкового пенсійного страхування, проблем у цій сфері та шляхів їх вирішення, були зроблені загальні висновки та запропоновані свої методи подолання проблем та становлення нормативної бази, наближеної до ідеальної. Більш того в роботі присутня описова частина пенсійної реформи, запропонована сьогоденним Урядом.

На жаль на сьогодні система загальнообов'язкового пенсійного страхування не задовольняє проблеми населення.

Перш за все, це проявляється в демографічній проблемі України. На даний момент населення пенсійного віку в значній кількості перевищує працююче населення. Це є передумовою для збільшення дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Тож, спираючись на досвід західних країн було прийнято рішення по реформуванню діючого механізму виплат пенсій.

Але існують і певні проблеми впровадження запропонованих нововведень. Серед них виокремлюють економічну неспромогу держави гарантувати стабільність валюти, що буде відкладена на рахунках для забезпечення громадян в старості. До економічних факторів також відносять і невисокі заробітні плати, що робить фактично неспроможним сплату великої кількості податків. Окрім того є певна недовіра до накопичувальних фондів, що зумовлюється досвідом започаткування таких фондів - трастові, некомерційні організації, страхові організації та установи.

Єдиним вирішенням цієї проблеми, на мою думку, є підвищення віку виходу на пенсію не тільки для жінок, але і для чоловіків. Але разом з цим, для забезпечення великої кількості робочих місць і приросту внесків соціального страхування, потрібно зобов'язати громадян обирати між отриманням пенсії та отриманням заробітної плати. Інший варіант - зобов'язати перейти на роботу менш напружену та менш оплачувану та встановити максимум, який людина може отримувати у розмірі мінімальної заробітної плати. Тоді людей, що отримують пенсії стане менше, а тих, хто працює - більше, а отже і внесків до Пенсійного фонду більше.

Щодо висновків, що були зроблені, то слід зазначити, що вони направлені на практичне вдосконалення функціонування системи. Спираючись на них можна сказати, що становлення загальнообов'язкового пенсійного страхування саме на наш час не є необхідним та необов'язково призведе до позитивних змін.

Список використаної літератури

1. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР) - 1996 - № 30.

2. Про Державний бюджет Української РСР на 1984 рік: Закон Української Радянської Соціалістичної Республіки № 1480-I від 15 травня 1990 року // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1984. - № 4.

3. Про пенсійне забезпечення громадян СРСР: Закон СРСР № 1480-I від 15 травня 1990 // Відомості Верховної Ради (ВВР). - 1990 - № 23.

4. Про державну службу: Закон України № 3723-XII вiд 16 грудня 1993. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1993. - № 52.

5. Про усунення зловживань у процесі залучення суб'єктами підприємницької діяльності грошових коштів громадян: Закон України № 491/95-ВР вiд 22.12.1995. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1996. - № 2.

6. Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування: Закон України № 1058-15 від 09 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 49.

7. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України № 1057-IV вiд 09 липня 2003. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2003. - № 47-48.

8. Про Державний бюджет України на 2011 рік: Закону України № 2857-VI вiд 23 грудня 2010 року // Відомості Верховної Ради України (ВВР) - 2011.- № 7-8.

9. Питання Пенсійного фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 01 червня 1994 року. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=345-94-%EF.

10. Про схвалення стратегії розвитку пенсійної системи: Розпорядження Кабінету Міністрів України № 525-р від 15 грудня 2005 року. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=525-2005-%F0.

11. Про схвалення концепції подальшого проведення пенсійної реформи: Розпорядження Кабінету Міністрів України №1224-р від 14 жовтня 2009 року. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1224-2009-%F0.