Закріплення принципів юридичної діяльності в законодавстві

  • ВСТУП
  • РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ВИД СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
    • 1.1 Принципи юридичної діяльності
  • РОЗДІЛ 2. ЗАКРІПЛЕННЯ ПРИНЦИПІВ ЮРИДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАКОНОДАВСТВІ
    • 2.1 Законодавче забезпечення принципів в діяльності судів
    • 2.2 Принципи діяльності правоохоронних органів
    • 2.3 Законодавче забезпечення принципів в діяльності правозахисних органів
  • РОЗДІЛ 3. СТАН ДОТРИМАННЯ В ЮРИДИЧНІЙ ПРАКТИЦІ
  • ВИСНОВКИ
  • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
  • ВСТУП
  • Актуальність теми. Конституція України визначає «Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава». Принцип правової держави розкриває стаття 8 Основного Закону: «В Україні визнається і діє принцип верховенства права». Цей принцип передбачає, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй.
  • Однак, закріплення принципу верховенства права в Конституції не робить автоматично Україну правовою державою. Важливим також є принцип законності. Він полягає у вимозі суворого і неухильного додержання законів усіма учасниками правовідносин - державними і недержавними органами, посадовцями, наділеними владними функціями, громадяни держави.
  • Але, мусимо констатувати, що саме в діяльності правоохоронних і правозахисних органів держави, спостерігаємо невідповідність між законодавчо закріпленими принципами і практичною діяльністю. Події 2014 року показали наскільки небезпечними для суспільства є недотримання принципу законності в діяльності силових структур. Тому дотримання принципів юридичної діяльності в роботі правоохоронних і правозахисних органів, судової системи є актуальним. Необхідністю визначення принципів юридичної діяльності, їх законодавчого закріплення і дотримання в практиці роботи зумовлений вибір даної теми. Актуальність теми полягає в тому, що дотримання принципів юридичної діяльності і їх законодавче забезпечення дасть можливість побудувати в Україні правову державу.
  • Мета дослідження: осмислення теоретичних засад юридичної діяльності, стану та перспектив їх реалізації в умовах становлення громадянського суспільства, соціально-правової держави, трансформації правової системи України в контексті її світової та європейської інтеграції.
  • Мета визначила завдання дослідження:
  • - визначити особливості юридичної діяльності як виду соціальної;
  • - дослідити принципи юридичної діяльності;
  • - розглянути нормативну базу, яка закріплює принципи в діяльності судової системи, правоохоронних та правозахисних органів;
  • - визначити стан дотримання принципів у практичній діяльності.
  • Об'єктом дослідження є практична юридична діяльність, як вид соціальної діяльності. Предмет дослідження: законодавчо закріплені принципи юридичної діяльності, їх реалізація в практиці роботи юристів.
  • Методи дослідження використані в роботі - загальнонаукові і конкретно-наукові. Метод аналізу дозволив розглянути юридичну діяльність, вказати на її особливості та визначити принципи юридичної діяльності. Серед конкретно-наукових методів застосовувався формально-юридичний метод, що допоміг вивчити джерельну базу. Також використано статистичний метод для визначення стану дотримання принципів в діяльності правоохоронних та правозахисних органів.
  • Основним джерелом дослідження є Конституція України, а також закони України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», «Про державну виконавчу службу», «Про міліцію», «Про нотаріат», «Про прокуратуру», «Про Службу Безпеки України», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини». Для вивчення теми використано дослідження Гусарєва С.Д., а також навчальні посібники Тимченка С.М., Фіолевського Д.П., Фурси С.Я. та підручники з правознавства.
  • Практичне значення полягає у тому, що матеріали курсової роботи можна використовувати при підготовці до практичних занять, лекцій, а також у подальшій науковій роботі.
  • Структура роботи зумовлена метою і завданнями, які ми поставили перед собою. Вона складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг 36 сторінок.
  • РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ВИД СОЦІАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  • юридична діяльність законодавчий принцип
  • Перед тим як розглянути поняття юридичної діяльності, наведемо визначення поняття соціальної діяльності. Соціальна діяльність - це єдність теоретичного і матеріального процесів, які здійснюються соціальними суб'єктами з метою цілеспрямованого використання та зміни навколишнього середовища в інтересах людини [23,с. 35].
  • Багатогранність потреб людей зумовлює різноманіття видів соціальної діяльності. Це виробнича, духовна, культурно-виховна, політична, організаційно-управлінська, дослідницька та інші види соціальної діяльності. Усі вони є важливими для життя суспільства, загалом, і кожного індивіда, зокрема. Та існує ще одна важлива потреба суспільного існування, яка передбачає наявність фактору регламентації діяльності всіх учасників суспільних відносин. Така потреба об'єктивно викликає необхідність існування права, а разом з ним і всієї системи супутніх механізмів, засобів та явищ, які забезпечують функціонування та розвиток права. Це означає, що без діяльності юридичних установ, юристів, без запровадження правових інститутів та процедур право в умовах суспільства функціонувати не може. Юридична діяльність, таким чином, націлюється на об'єкт права, чим і забезпечує його функціонування, регулятивний вплив на суспільні відносини, задовольняє соціальну потребу регламентації.
  • В процесі вивчення юридичної діяльності необхідно звернути увагу й на те, що серед усіх інших форм прояву соціальної діяльності юридична діяльність набула цілого ряду ознак, які дозволяють виділити її в окремий напрям або вид соціальної. Таким чином здається можливим встановити взаємодію та причинні зв'язки між окремими видами соціальної діяльності, де юридична має форму свого прояву [23, с.39].
  • Та перш за все юридична діяльність є явищем правового походження. Тому поряд із визначенням взаємозв'язків з іншими соціальними явищами необхідно особливу увагу приділити зв'язку з явищами правової системи (правові відносини, законність, система законодавства). Таким чином, можемо визначити юридичну діяльність як різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами - фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб'єктів у відповідності до вимог права.
  • Отже, охарактеризуємо її найважливіші риси:
  • Юридична діяльність здійснюється у сфері права. Саме наявність права передбачає наявність юридичної діяльності, яка й забезпечує функціонування права, тобто його дію. У разі відсутності правових норм, права в цілому, юридична робота перестає бути такою, оскільки втрачає свої об'єкт впливу та основний інструментарій.
  • Юридичну діяльність здійснюють юристи-фахівці на професійній основі. Це означає, що у сфері юридичної діяльності працюють спеціалісти-професіонали, які володіють спеціалізованими правовими знаннями, відповідними навичками роботи, виконують кваліфіковано юридично значущі дії, що визначають зміст їхньої роботи [28,с.5].
  • Юридична діяльність спрямована на організацію діяльності інших суб'єктів права. Відомо, що право щодо всіх його суб'єктів справляє формально однаковий вплив, зумовлений формальною рівністю суб'єктів права перед силою правових приписів.
  • Мета юридичної діяльності -- впорядкування та узгодження суспільних відносин. Право, як відомо, встановлює певні межі можливостей людини, за які не можна виходити, оскільки порушується межа іншої особи, відбувається втручання у сферу прав іншого суб'єкта.
  • У ході здійснення юридичної діяльності використовують як правові, так і неправові засоби. Зрозуміло, що у сфері права неможливо обійтися без засобів, які пов'язані так чи інакше з правом і відіграють роль основного інструментарію у реалізації повноважень юристів-фахівців.
  • Юридична діяльність також регламентується правом. Право як таке -- дуже впливовий засіб, що пояснюється державно-владним походженням права. Тому його застосування щодо інших осіб є однією із форм прояву влади. Правові дії юристів тягнуть за собою певні наслідки для інших суб'єктів, іноді дуже серйозні. Тому діяльність юристів досить чітко регламентується нормами права, хоча можна говорити й про регулятивну роль інших соціальних норм, наприклад, моралі чи корпоративних норм [28,с.8].
  • Юридична діяльність здійснюється у формі практичної, наукової та освітньої діяльності. З іншого боку -- це три окремі сфери правової роботи, які існують та розвиваються за специфічними закономірностями, виконують свою соціальну роль.
  • За суб'єктами розрізняють діяльність судову, арбітражну, слідчу, прокурорську, адвокатську, нотаріальну, юридичне консультування.
  • За цим же критерієм розрізняють ще такі види діяльності:
  • - юридичну діяльність органів дізнавання (міліції, митниці, пожежного нагляду та ін.);
  • - криміналістично-судову експертизу;
  • - діяльність оперативно-пошукових органів (МВС, СБУ);
  • - діяльність органів виконання покарання.
  • Залежно від норм права, які реалізуються, розрізняють такі види юридичної діяльності:
  • - регулятивну, пов'язану з правомірною поведінкою суб'єкта права;
  • - правоохоронну, пов'язану з неправомірною поведінкою суб'єкта права.
  • Таким чином, визначимо, що юридична діяльність - це система юридично значущих, законодавчо регламентованих дій та операцій, спрямованих на задоволення публічних і приватних інтересів. Вона являє собою різновид соціальної діяльності. Їй притаманні основні риси, характерні для будь-якої соціальної діяльності: предметність, доцільність, упорядкованість, вибірковість, системність, планомірність, само організованість.
  • Отже, виконуючи важливі суспільні функції, юридична діяльність відіграє значну соціальну роль в суспільстві.
  • 1.1 Принципи юридичної діяльності
  • Принципи юридичної діяльності - це основні засади, вихідні положення, ідеї, які є орієнтирами, вимогами її здійснення, відбивають сутнісні властивості права. Принципи юридичної діяльності похідні від принципів права, конкретизують і деталізують їх.
  • Принципам права притаманна властивість універсального та абстрактного відображення закономірностей соціальної дійсності, що зумовлює їх особливу роль у структурі правової системи, механізмі правового регулювання, правосвідомості. Правові принципи є синтезуючими засадами, об'єднавчими зв'язками, ідеологічною основою виникнення, становлення і функціонування багатьох правових явищ. Ці принципи визначають не тільки основи юридичної діяльності, а й нормоутворюючої і правозастосовної діяльності, координують функціонування механізму правового регулювання, є критеріями оцінки правності (правової поведінки) рішень органів держави і дій громадян, формують правове мислення і правову культуру, «цементують» систему права.