§ кадастрових номерів (території адміністративно-територіальної одиниці).

Власність на землю піддається різнобічним обмеженням внаслідок поширення права захисту довкілля на земельне право. Право в інтересах суспільства захищає природу і багатство видів, але водночас обмежує права розпорядження й користування приватною власністю на землю.

Необхідність ефективної обробки матеріалів та управління інформацією, підтримки зв'язку між земельним та іншими галузевими кадастрами, інформаційними системами вимагає створення єдиної системи кадастрової нумерації земельних ділянок.

Кадастровий номер надається земельній ділянці в процесі її кадастрового обліку і зберігається на весь час існування земельної ділянки.

Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний на території України код, який присвоюється кожній земельній ділянці з метою її ідентифікації і залишається незмінним упродовж усього часу фізичного та юридичного існування земельної ділянки як єдиного цілого.

Для забезпечення міжвідомчої уніфікації при використанні кадастрових номерів земельних ділянок у структурі кадастрового номера земельної ділянки використовується код об'єктів адміністративно-територіального устрою України - КОАТУУ, запроваджений в 1997 році Держстандартом України.

На території України для всіх без винятку об'єктів адміністративно-територіального устрою земельним ділянкам присвоюється кадастровий номер, який має чотири рівні ієрархії:

Система забезпечує унікальність кадастрового номера кожної земельної ділянки протягом всього періоду ії існування, підтримує механізм обігу земельних ділянок, вона зручна та гнучка з точки зору процедур комп'ютерної реалізації, а також несе в собі додаткойу інформацію щодо географічного місцезнаходження земельної ділянки в межах адміністративно-територіальноrо устрою.

Кадастровий номер земельної ділянки складається з чотирьох частин і має вигляд:

КОАТУУ: НКЗ: НКК: НЗД

КОАТУУ - код об'єкту адміністративно-територіального устрою України;

НКЗ - номер кадастрової зони;

НКК - номер кадастрового кварталу в межах кадастрової зони;

НЗД - номер земельної ділянки в межах кадастрового кварталу.

Код об'єктів адміністративно-територіального устрою України (областей, адміністративних районів, міст обласного підпорядкування, сільських (селищних) рад, міст районного

Код об'єкту адміністративно-територіального устрою України є першою частиною кадастрового номера земельної ділянки і складається з десяти цифр. Він включає:

§ двозначний код областей;

§ тризначний код адміністративних районів і міст обласного підпорядкування;

§ тризначний код сільської ради, міст районного підпорядкування або підпорядкованих міськраді;

§ двозначнийкод сільських населених пунктів.

Друга частина кадастрового номера вказує на номер кадастрової зони (НКЗ) у межах території, визначеної КОА ТУУ.

Кадастрова зона - це сукупність (об'єднання) земельних ділянок, які розташовані за межами населених пунктів на території сільської (селищної) ради, або об'єднання кадастрових кварталів у населених пунктах. Номер кадастрової зони складається з двох чисел. Отже найбільша кількість кадастрових зон в межах земель населених пунктів чи земель сільської (селищної) ради становить 99.

Третя частина кадастрового номера - номер кадастрового кварталу (НКК) у межах кадастрової зони - складається з трьох цифр. Кадастровий квартал - це компактне об'єднання земельних ділянок у населеному пункті, яке обмежене інженерними спорудами або природними межами. Найбільший номер кадастрового кварталу становить 999.

При встановленні меж кадастрових кварталів у населених пунктах може бути використана структуризація території населеного пункту на оціночні райони, яка здійснюється в процесі грошової оцінки земель.

За межами населеного пункту таке територіальне об'єднання, як кадастровий квартал, не виділяється, хоч, на думку науковців, може виникнути потреба виділити, наприклад, сівозмінний масив чи групу полів або ж підприємства іншого профілю на землях сільськогосподарського призначення, але сама назва «квартал» у даному випадку не дуже підходить.

В якості меж кварталів можуть використовуватись по осьовій лінії дороги, лінії тротуарів, межі землеволодіння, червоні лінії.

Четверта частина кадастрового номера складається з чотирьох чисел і вказує на номер земельної ділянки (НЗД) у межах кадастрового кварталу (зони).

Визначення кадастрового номеру земельної ділянки

Кадастровий номер земельної ділянки - це унікальний, який не повторюється на всій території України, номер. Він присвоюється при формуванні земельної ділянки і зберігається за нею на весь час її існування. Максимальна кількість земельних ділянок у межах кадастрового кварталу (зони) може становити 9999.

Максимальна кількість земельних ділянок, яким може бути присвоєний кадастровий номер за запропонованою структурою у межах коду об;єктів адміністративно-територіального устрою України, становить 99: 999: 9999.

Для міст Києва, Севастополя та міст обласного значення звичайно виділяються кадастрові зони, кадастрові квартали, для міст районного підпорядкування - лише кадастрові квартали. На території сільських та селищних рад населені пункти звичайно не поділяються на зони чи квартали, а за межами населених пунктів можуть виділятись кадастрові зони.

Якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту, то в її кадастровому номері код населеного пункту позначається двома нулями.

Номери земельної ділянки, кадастрового кварталу, кадастрової зони і КОАТУУ виділяються між собою знаком «двокрапка».

При переході права на земельну ділянку до іншого власника або користувача кадастровий номер земельної ділянки не змінюється.

Сформованим новим земельним ділянкам у результаті виділення або поділу чи об'єднання їх присвоюються нові кадастрові номери. При цьому попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються для ідентифікації земельних ділянок.

Кадастрові номери земельним ділянкам присвоюються місцевими органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів і відображаються на спеціальних індексних кадастрових картах (ІКК) або планах (ІКП), які складаються для всіх районів адміністративно-територіальних утворень.

Індексні кадастрові карти (плани) створюються для різних рівнів адміністративно-територіальних одиниць: для областей, адміністративних районів, сільських (селищних) рад та населених пунктів. На індексній кадастровій карті (плані) області наносять межі адміністративних районів та міст обласного підпорядкування, наносяться та нумеруються адміністративні райони та міста обласного значення. Нумерація проводиться згідно з КОАТУУ. На індексній кадастровій карті адміністративного райрну наносять межі сільських (селищних) рад, населених пунктів районного підпорядкування.

Роботи щодо впровадження єдиної системи кадастрової нумерації земельних ділянок виконуються державними та землевпорядними організаціями.

Структура кадастрового номера земельної ділянки, що розташована на вулиці Перемоги, на території Петрівської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області:

32 224 858 : 05: 002: 0120

32 - код Київської області

224 - код Києво-Святошинського району

858 - код Петрівської сільської ради

01 - в межах населеного пункту

00 - за межами населеного пункту

05 - номер кадастрової зони

002 - номер кадастрового кварталу

0120 - номер земельної ділянки

2.2 Кадастрова зйомка, як просторова геодезична основа формування відомостей про земельну ділянку

Кадастрові зйомки - це складова частина державного земельного кадастру. Вони є комплексом робіт, який виконують для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрова зйомка пeредбачає:

§ геодезичне встановлення меж земельних ділянок

§ погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами

§ відновлення меж земельної ділянки на місцевості

§ встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обмеження та обтяження щодо використання землі

§ виготовлення кадастрового плану

Роботи з кадастрових зйомок проводяться у два етапи: перший - підготовчий; другий - виробничий.

Підготовчий етап полягає у:

§ розробці технічного завдання на виконання робіт;

§ підготовці робочого кадастрового плану (схеми) виконання робіт;

§ збиранні, вивченні забезпечення правовими земельно-кадастровими та планово-картографічними матеріалами.

Виробничий етап виконується підрядчиками і передбачає:

§ складання списку власників земельних ділянок та землекористувачів;

§ польове обстеження земельних ділянок з уточненням їх меж;

§ геодезичне встановлення (відновлення) меж земельних ділянок;

§ погодження меж земельних ділянок із суміжними власниками та землекористувачами;

§ встановлення меж зон обмежень і обтяжень щодо використання земельних ділянок.

Встановлення меж - це процес закріплення в натурі межовими знаками і в правовому документі меж власності з узгодженою і зареєстрованою точною лінією.

Meжi земельних ділянок, що надаються або передаються у власність чи у користування, встановлюються або відновлються в натурі за наявними планово-картографічними матеріалами і закріплюються довгостроковими межовими знаками установленого зразка.

Встановлення в натурі або відновлення усіх поворотних точок меж земельних ділянок здійснюється геодезичними методами з прив'язкою їх до пунктів державної геодезичної мережі і закріпленням довгостроковими межовими знаками. Здійснюється зйомка з наступним вирахуванням координат поворотних точок меж і площі ділянки.

Встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості супроводжується погодженням меж земельної ділянки з власниками землі, та землекористувачами суміжних із нею земельних ділянок. Результат погодження меж оформляється протоколом, до якого додається кадастровий план земельної ділянки з нанесеними погодженими межами. Закріплення на місцевості меж здійснюється за наявності протоколу погодження меж.

Камеральні роботи передбачають обробку результатів польових робіт та складання кадастрового плану, який є складовою частиною технічної документації. Кадастровий план земельної ділянки складається в масштабі, який забезпечує чітке зображення всіх елементів і написів.

Дані для обробки теодолітного ходу були отримані в результаті прокладення ходу суміжних ділянок, що розв'язуються з необхідністю попереднього чи паралельного обстеження.

Для того, щоб земельна ділянка була органічною складовою навколишнього середовища необхідно, щоб її просторові параметри вписувались в територіальну організацію данного середовища, тобто її межі не повинні бути причиною суперечностей, але мусять відповідати цивілізованому контактуваню між сусідами.

Виходячи з цього, місце розташування меж на місцевості встановлюється через геодезичні виміри, при цьому обов'язково необхідно погодити з кожним власником сусідніх ділянок Актом погодження меж.

Сутність погоджувальної процедури вкладається в зміст Акту і виконується в польових умовах і зводиться до наступного: складається схема погодження меж земельної ділянки, у відповідності зі схемою представники сторін у присутності виконавця кадастрової зйомки шляхом огляду розташування погоджуються межі, при цьому засвідчують факт домовленості власноручним підписом.

Слід зазначити, що Акт погодження меж є первинною основою документування просторових параметрів та водночас має велике юридичне значення, оскільки захищає власність всередині цих меж, а також конкретизує поле права власності відносно до них.

Зміст робіт при встановлені меж:

1. Підготовчі роботи

2. Складання проекту