3.2 Бонітування ґрунтів

Бонітування ґрунтів - це порівняльна оцінка якості ґрунтів за їх основними природними властивостями, які сталий характер та суттєво впливають на урожайність сільськогосподарських культур, вирощуваних у конкретних природнокліматичних умовах. Вона встановлює відносну придатність ґрунтів за основними чинниками природної родючості для вирощуваних сільськогосподарських культур, виділяючи АГГ, будується за об'єктивними ознаками і властивостями, які мають вирішальне значення у розвитку та рості сільськогосподарських культур.

Бонітування ґрунтів є логічним продовженням комплексних обстежень земель і передує їх економічній оцінці.

Основна мета бонітування полягає у визначенні відносної якості ґрунтів за їх родючістю, тобто встановленні, у скільки разів один ґрунт кращий або гірший від іншого за своїми природними і стійко набутими властивостями.

Об'єктом бонітування є ґрунт - виражений суворо визначеними таксономічними одиницями, встановленими за матеріалами детального ґрунтового обстеження.

Згідно з методичними рекомендаціями з проведення бонітування ґрунтів, затвердженим в 1993 році, загальне і часткове бонітування ґрунтів повинно проводитися за єдиною системою, яка базується на подібних принципах, але з обов'язковим врахуванням місцевих, регіональних особливостей ґрунтів і природних умов сільськогосподарського виробництва.

Роботи із бонітування ґрунтів складаються із декількох етапів:

1. уточнення природно-сільськогосподарського районування території

2. складання списків агровиробничих груп ґрунтів

3. агроекономічне обґрунтування розміщення посівів с/г культур

4. збір і обробка даних про якість ґрунту

5. збір еталонів ґрунту для бонітування ґрунтів

6. розрахунок балів бонітету

Для кожного сільськогосподарського району складаються картосхеми зон вирощування найпоширеніших сільськогосподарських культур. Для орних земель це такі культури як озима пшениця, овес, ячмінь, кукурудза на зерно, соняшник, картопля, льон, цукровий буряк.

Наступним етапом є розробка шкал бонітування ґрунтів. У кожному господарстві визначається еталонний ґрунт і по відношеню показників цього еталонного ґрунту визначається бал бонітету певного ґрунту. До таких властивостей належать:

§ вміст гумусу

§ потужність гумусового горизонту

§ індекс фізичного стану ґрунту

§ ступінь засолення, солонцюватості, скелетності, кислотності, РН сольової витяжки

При невідповідності показників балів бонітету встановлюються значення шляхом інтерполювання між наведеними значеннями. При визначені загального балу бонітету враховується частка впливу ознак на урожайність культури.

Доля впливу окремих властивостей ґрунту на урожайність культури встановлюється в межах природно-сільськогосподарського району і зводиться по межах природно-сільськогосподарської провінції. Розрахунки проводяться виходячи із коефіцієнта детермінації.

Характеристика агрогруп ґрунтів території господарства, де розташована земельна ділянка

На основі проведених обстежень на території господарства були визначені та нанесені на картографічний матеріал наступні агровиробничі групи ґрунтів:

29в - Ясно-сірі і сірі опідзолені супіщані ґрунти

Цей ґрунт має різко виявлений елювіальний та ілювіальний горизонт. Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,1%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення вимиті з ґрунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має кислу та слабокислу реакцію ґрунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами ґрунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад - супіщаний. Ґрунт здатний до запливання і утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність; містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних речовин та утвореню агрономічно цінної структури. Якщо ґрунт нормально зволожений і не дуже кислий, у ньому досить інтенсивно розвиваються процеси нітрифікації.

29г - Ясно-сірі і сірі опідзолені легкосуглинкові ґрунти

Цей ґрунт має різко виявлений елювіальний та ілювіальний горизонт. Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,3%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення вимиті з ґрунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має кислу та слабокислу реакцію ґрунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами ґрунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад - супіщаний. Ґрунт здатний до запливання і утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність; містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних речовин та утвореню агрономічно цінної структури. Якщо ґрунт нормально зволожений і не дуже кислий, у ньому досить інтенсивно розвиваються процеси нітрифікації.

33г - Ясно-сірі і сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові ґрунти

Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,3%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення вимиті з ґрунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Періодично надмірно зволожуються ґрунтовими, алювіальними і делювіальними водами. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами ґрунт забезпечений азотом і фосфором на 2 бали, а калієм на 3 бали. Механічний склад - легкосуглинковий. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність.

36в - Ясно-сірі і сірі опідзолені глейові супіщані ґрунти

Гумусовий горизонт сягає 20 см (1,2%). Утворився на карбонатних лесових породах, проте карбонати в процесі ґрунтоутворення вимиті з ґрунтового профілю і знаходяться на глибині 120-150 см. Ґрунт має кислу та слабокислу реакцію ґрунтового розчину і високу гідролітичну кислотність, яка зменшується з глибиною. Вбирний комплекс малий і слабо насичений основами. Доступними поживними речовинами ґрунт забезпечений азотом, фосфором та калієм на 2 бали. Механічний склад - супіщаний. Ґрунт здатний до запливання і утворення корки. Має достатню аерацію, капілярність та водоутримуючу здатність; містить значно більше глинистих часток, що сприяє нагромадженю органічних речовин та утвореню агрономічно цінної структури.

134г - Лучні, чорноземно-лучні і каштаново-лучні несолонцюваті і слабосолонцюваті засолені легкосуглинкові ґрунти

Зустрічаються в заплавах річок та днищах ярів і балок, а також на знижених терасових рівнях. Сформувалися в умовах постійного, іноді надмірного зволоження підґрунтовими водами, місцями дуже мінералізованими. У посушливі роки капілярна кайма вологи в цих ґрунтах помітно знижується, внаслідок чого їх водно-повітряний режим наближається до чорноземного. Тут завжди панують висхідні токи вологи, тому розвивається процес засолення ґрунту легкорозчинними солями. Характерне близьке стояння підґрунтових вод. Глибина гумусового горизонту коливається в межах 50-60 см (4%). Такі ґрунти мають великий вбирний комплекс, насичений основами. Крім кальцію і магнію насичені воднем, внаслідок чого їх гідролітична кислотність досягає значних величин. Реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної, і лише в засолених відмінах - слаболужна. Мають дрібногрудочкову структуру, водно-фізичні властивості досить сприятливі для розвитку рослин. Забезпеченість азотом і фосфором на 3 бали, калієм - 4 бали. До негативних властивостей слід віднести: пізнє настання стиглості ґрунту, періодичне надмірне зволоження, нестача повітря в ґрунті, солонцюватість та солончаковість засолених відмін.

145 - Торфово-болотні ґрунти і торфовища мілкі неосушені

Зустрічаються на заплавах річок та в глибоких зниженнях; розвинулися в умовах постійного надмірного зволоження при участі болотної рослинності. Органічні речовини розкладаються дуже повільно, тому нагромаджуються в ґрунті. Шар торфу коливається в межах 20-50 см. Характерна висока зольність торфу, близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину. Внаслідок постійного перезволоження доступ повітря в ґрунт обмежений, через що немає умов для діяльності аеробних бактерій. Органічні рештки мінералізуються дуже повільно. Більшість поживних речовин перебуває в недоступних, а деякі з них навіть в отруйних для рослин формах.

181г - Дернові глейові карбонатні легкосуглинкові ґрунти

Поширені в улоговинах рік та в заплавах річок. Гумусовий горизонт сягає 20-35 см (3,7%). Механічний склад - легкосуглинковий. Періодично надмірно зволожуються ґрунтовими, алювіальними і делювіальними водами. Забезпеченість азотом, фосфором і калієм на 2 бали. Мають кислу і слабокислу реакцію ґрунтового розчину і досить значну гідролітичну кислотність. Їх вбирний комплекс не насичений основами.

Відомість вирахування площ по агровиробничим групам

№

Назва угіддя

Шифр агрогрупи

Відліки по планіметру

Різниця відліків

Середнє з різниць

Площа, га

1

Сінокіс

29г

2568

16

17

17

0,17

2584

2601

2

Сінокіс

181г

2966

40

40

40

0,40

3006

3046

3

Охоронна зона ЛЕП

29г

2981

11

10

11

0,11

2992

3002

4

Рілля

29в

5063

16

19

18

0,18

5079

5098

5

Рілля

29г

2068

5

4

5

0,05

2073

2077

6

Рілля

33в

9865

45

45

45

0,45

9910

9955

7

Багаторічні насадження

29в

9586

17

14

16

0,16

9603

9617

8

Багаторічні насадження

29г

4879

12

13

13

0,13

4891

4904

9

Городи

29г

6259

4

4

4

0,04

6263

6267

10

Городи

33в

0125

3

3

3

0,03

0128

0131

11

Забудована територія

29г

1245

5

8

7

0,07

1250

1258

12

Забудована територія

33в

3654

7

6

6

0,06

3661

3667

Всього

6,85

Ціна поділки планіметра дорівнює 0,01 га.

Відомість вирахування площ сільськогосподарських угідь в розрізі агровиробничих груп ґрунтів

№ контуру

Назва угіддя

Площа контуру, га

Шифр агрогрупи

Площа

Власник

1

Сінокіс

0,57

1а

29г

0,17

Сікорська Ольга Михайлівна

1б

181г

0,40

2

Охоронна зона ЛЕП (сінокіс)

0,11

2

29г

0,11

3

Рілля

0,68

3а

29в

0,18

3б

29г

0,05