ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ У СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. 1.1 Поняття і особливості зовнішньоекономічного договору. 1.2 Форма зовнішньоекономічного договору. 1.3 Зміст зовнішньоекономічного договору. 1.4. Види договорів із зовнішньоекономічної діяльності. РОЗДІЛ ІІ. ДЕРЖАВНА РЕЄСТРАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ). 2.1 Правове регулювання договорів зовнішньоекономічної діяльності. 2.2 Порядок державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів). 3. МОВНО - ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ). 3.1 Мовні труднощі укладення зовнішньоекономічних договорів. 3.2 Мова текстів зовнішньоекономічних договорів: вимоги законодавства та практика вимоги українського законодавства. 3.3 Вибір іноземної мови. 3.4 Вимоги іноземного законодавства. ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВСТУП Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Діяльність суб'єктів господарської діяльності України й іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаєминах між ними, що має місце як на території України, так за її межами характеризується як зовнішньоекономічна. Всі взаємини суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності оформляються за допомогою зовнішньоекономічних договорів (контрактів), під ними розуміють матеріально оформлений правочин двох і більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності і їхніх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Міжнародний характер договору випливає з того, що його суб'єктами (сторонами) є комерційні підприємства (фірми), що перебувають у різних країнах. Контракт не буде вважатися міжнародним, якщо він укладений між підприємствами різної державної приналежності, підприємства яких перебувають на території однієї держави (наприклад, між філіями або дочірніми компаніями фірм різних країн, що перебувають на території третьої країни). У той же час контракт носить зовнішньоекономічний характер, якщо він укладений між сторонами однієї державної приналежності, якщо їхні фірми перебувають на території різних держав.

Відповідно до п.9 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991р. №959-ХІІ (далі - Закон) «під поняттям зовнішньоекономічного договору розуміють матеріально оформлену угоду двох чи більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямовану на встановлення, зміну чи припинення їхніх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності» [7].

Визнання за договором торгівельного характеру підкоряє його не тільки загальним нормам цивільного права, але й спеціальним нормам торгівельного права, що визначає правила їхнього висновку й виконання.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності під час підписання контракту можуть використовувати міжнародні порядки, рекомендації міжнародних організацій («Загальні умови поставок товарів між організаціями країн - членів РЕВ 1968/1988 років», «Загальні умови інших технічних послуг, пов'язаних з поставками машин і устаткування між організаціями країн - членів РЕВ» і ін.) як факультативні документи, тобто якщо сторони прямо посилаються на них або на їхні окремі положення в контракті.

Зовнішньоекономічний договір укладається в письмовій формі, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України.

Радикальна перебудова системи управління економікою, яка переходить на шлях ринкових відносин - один з найважливіших напрямків програми реформ, які проводяться в нашій державі. Особливе значення ця проблема має на рівні підприємства, положення якого в ринковій економіці змінюється корінним чином.

Становлячись об'єктом зовнішньоекономічних відносин, володіючи економічною самостійністю та повністю відповідаючи за результати своєї господарської діяльності, підприємство повинно сформувати систему управління, яка б забезпечила йому високу ефективність роботи, конкурентоздатність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, стійкість у відносно складних умовах сьогодення.

Вихід на зовнішні ринки як в якості продавця, так і в якості покупця товарів, зумовлює різного роду контакти з сторонами, які є заінтересованими у роботі з підприємством. А це в свою чергу породжує інститут контракту, тобто основного документу, що регулює взаємовідносини контрагентів того чи іншого договору на міжнародному ринку. Це потребує від підприємств створення на своїй базі потужної системи управління контрактною діяльністю. Адже правильно складений контракт - це надійна гарантія від збитків. Це, навіть, фактор, здатний принести підприємству прибуток. Справжній контракт - це свого роду витвір мистецтва. Його укладання потребує як знань законодавства та практики, так і творчих здібностей, вміння чітко та лаконічно формулювати основні умови договору та виділяти в життєвих ситуаціях юридично-значимі аспекти.

Але, як правило, на підприємствах цьому питанню приділяється не зовсім велика увага і, як результат, можна бачити як деякі підприємства страждають від того, що «спіймалися» на вміло поставлений капкан закордонних партнерів і понесли значні збитки.

На сьогодні займатися зовнішньоекономічною діяльністю і престижно, і прибутково. Можна сказати, що далеко не ідеальне те підприємство, яке не прагне займатися зовнішньоекономічною діяльністю. І це буде цілком справедливо, адже навіть для студента першокурсника зрозуміло, що в такому випадку виграє і саме підприємство, і галузь, в якій воно працює, і держава загалом.

Актуальність даного дослідження випливає з того, що важливе місце у зовнішньоекономічній діяльності посідає правове регулювання, в якому зовнішньоекономічний договір має визначальне місце.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України (п.1 ст.382 ГК України).

Щоб в якійсь мірі застерегти підприємства від допущення помилок при складанні зовнішньоекономічних контрактів і була виконана дана робота.

Об'єкт дослідження: зовнішньоекономічний договір.

Предмет дослідження: особливості укладання зовнішньоекономічних договорів, правове регулювання та порядок державної реєстрації зовнішньоекономічних договорів, мовно-правові особливості укладення зовнішньоекономічних договорів тощо.

Мета дослідження: дослідити сутність та особливості укладення зовнішньоекономічних договорів з точки зору господарського права.

Методи дослідження: літературний, методи аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення.

Структура роботи: робота складається зі вступу, основної частини, яка в свою чергу складається з трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел. Загальний обсяг роботи - 44 сторінки.