Були розширені права державних зовнішньоторговельних організацій, поряд з ними на зовнішній ринок були допущені галузеві, республіканські і регіональні організації. З кінця 80-х років почали одержувати право безпосереднього виходу на зовнішній ринок виробники експортної продукції [18]. З перших днів здобуття Україною незалежності уряд нашої держави здійснює послідовну політику входження в міжнародне співтовариство. І на цьому шляху надзвичайно важливим завданням є формування нового торговельного режиму, інтегрованого у світовий економічний простір. Зважаючи на те, що у сфері реформування економіки нашої держави першорядне місце належить вирішенню питань поглиблення структурної перебудови промислового виробництва, пожвавлення інвестиційних процесів, підвищення ефективності зовнішньоекономічної діяльності, головними пріоритетами є: § підтримка вітчизняних товаровиробників на основі використання можливостей міжнародно-правового механізму захисту їхніх інтересів як на вітчизняному, так і на світовому ринках; § прискорення економічних реформ шляхом гармонізації економічного законодавства відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів; § взаємне зменшення технічних бар'єрів у торгівлі з провідними торговельними партнерами України. Одним із шляхів забезпечення згаданих пріоритетів має стати повноправне членство України в міжнародній торговельній системі, найвпливовішим інститутом якої є Світова організація торгівлі (далі - СОТ). Вступ України до СОТ залишався одним із головних пріоритетів зовнішньоекономічної політики Президента та Уряду України впродовж останніх чотирнадцяти років і в цьому контексті він розглядався, насамперед, як системний фактор розвитку національної економіки. 16 травня 2008 року Україна офіційно приєдналась до Світової організації торгівлі. А за 5 років, що минули відтоді, зробилась справжнім учасником СОТ: приєдналась до глобального переговорного процесу, почала застосовувати інструменти і статус члена СОТ в обстоюванні своїх інтересів. За 5 років, що минули відтоді, кількість членів СОТ зросла зі 152 до 159 країн, і ще 24 ведуть переговори про вступ. Поза межами світового торгового клубу не залишилось жодної розвиненої країни, а з часом не залишиться жодної. Не один рік в Україні тривають дискусії щодо її цивілізаційного та інтеграційного вибору. Цю проблему наша країна, на відміну від інших постсоціалістичних держав, розв'язує по-особливому. Після створення СНД (1991р.) та набуття в ній асоційованого членства Україна у 1994р. підписала угоду про партнерство та співробітництво з Європейським Союзом. Такий полярний рух України -- «з поглядом на Захід і з оглядкою на Схід» -- триває вже близько 20 років. Наразі ситуація так і не прояснилася. Нині Україна хоче підписати Угоду про асоціацію з ЄС і водночас веде переговори про співпрацю з Митним союзом [21]. Поряд з лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності, що відбулася, перетворенням широкого спектра господарських організацій у головних діючих суб'єктів у здійсненні зовнішньої торгівлі, зміні піддалося також відношення до участі держави в механізмі міжнародних економічних зв'язків. Однак скасування державної монополії зовнішньої торгівлі і розширення числа суб'єктів зовнішньоторговельного обороту аж ніяк не означають відмову держави від втручання в систему зовнішньої торгівлі. Більш того, світовий досвід показує, що відбувається посилення і диверсифікованість подібного впливу, пріоритети, принципи, механізми й інструменти якого взаємопогоджені на міжнародному рівні в численних двосторонніх і багатосторонніх договорах, документах міжнародних організацій. У результаті змін, що пройшли, у цій сфері, у багатьох підприємств з'явилася можливість самостійно виходити на зовнішні ринки. Але щоб підприємство могло успішно працювати з іноземними партнерами, потрібно щоб була чітко налагоджена система керування контрактною діяльністю. Тому що, саме контракт (договір) є основним документом, що регулює взаємини сторін у зовнішньоекономічній діяльності [25]. При фіксації в контракті ціни товару велике значення має визначення її базису відносно місця поставки. Базис ціни встановлює, чи входять транспортні, страхові, складські й інші видатки по доставці товару в ціну товару. Ціни, установлювані в контракті, можуть бути виражені у валюті країни експортера, імпортера або третьої країни. Залежно від способу фіксації розрізняють наступні види цін: тверда, рухлива, і змінна з наступною фіксацією. Тверда ціна встановлюється в момент підписання контракту й не підлягає зміні в плині строку його дії. Рухлива ціна може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна товару до моменту його поставки змінитися, при цьому в контракті варто вказати на джерело зниження або підвищення ціни. Змінна ціна - це ціна, обчислена з момент виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної ціни) з урахуванням змін у витратах виробництва. При укладанні контракту можуть бути використані опубліковані ціни, до яких ставляться довідкові ціни, біржові котирування, ціни аукціонів, ціни в загальних статистичних довідниках. Опубліковані ціни носять довідковий характер і досить часто істотно відхиляються від цін, що сплачуються фактично покупцем, внаслідок широкого застосування системи спеціальних знижок. Загальна (проста) знижка дається продавцем у тих випадках, коли довідкова ціна передбачає короткостроковий кредит, а покупець згодний оплатити готівкою. Вона становить 2-3 % довідкової ціни. Знижка за оборот (бонусна знижка) надається постійним покупцям на підставі спеціальної домовленості, може досягати 15-30 % обороту. Бонусна знижка надається виробником своїм постійним посередникам по збуту. Сезонні знижки надаються за покупку товару поза сезоном. Знижки при продажу бувшого у вжитку устаткування та обладнання становлять іноді до 50% первісної ціни товару [26]. При визначенні умов платежу в контракті встановлюються: валюта платежу; строк платежу; спосіб платежу й форми розрахунків; застереження спрямовані на зменшення або усунення валютного ризику. Основними способами платежу є: готівковий платіж, авансовий платіж, платіж у кредит, комбінований (поєднує три попередні) Див. Постанова КМУ та НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» №444 від 21 червня 1995року.. Готівковий платіж провадитися через банк до або після передачі експортером товаросупроводжувальних документів. Авансовий платіж передбачає виплату покупцем -імпортером постачальникові - експортерові погоджених у контракті сум у рахунок належних за договором платежів до передачі товару в його розпорядження, а найчастіше до початку виконання замовлення. Платежі по договору на основі наданого партнерові кредиту здійснюються в товарній і грошовій формі. Основними формами розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій є: акредитивна; інкасова, банківський переказ, розрахунки чеками, вексельна, за відкритим рахунком. Акредитивна форма розрахунків має певні переваги в порівнянні з інкасовою формою. Для експортера ці переваги складаються, по-перше, у гарантії оплати відвантаженого товару банкам, що відкрили акредитив, а при підтвердженому акредитиві - також банком, що його підтвердив, по-друге, в одержанні платежу відразу ж після поставки товару й пред'явлення банку документів, що свідчать про цю поставку. 1.3 Зміст зовнішньоекономічного договору У контракті купівлі-продажу встановлюється одиниця виміру кількості товару, порядок визначення цієї кількості, система мір і ваг. Кількість товару, що підлягають поставці, може бути визначено фіксованою цифрою, або у встановлених межах. Варто мати на увазі через, що в країнах Західної Європи, Центральної й Латинської Америки, більшості держав Африки й Південно-Східної Азії дотримуються метричної системи, але застосовують також і свої, національні системи мір. США й Канада вживають американську систему мір [30]. Визначення якості товару в контракті припускає встановлення якісної характеристики товару, тобто сукупності властивостей, що визначають придатність товару для використання його по призначенню. У міжнародній торговельній практиці якість товару може бути визначена по стандарті, технічним умовам, по специфікації, прикладеної до договору, у якій можуть бути зазначені необхідні технічні параметри, за зразком, по опису, по виходу готового продукту. При відсутності в контракті вказівок щодо якості звичайно, то якість товару, що поставляється, повинна відповідати середній якості, що є в країні продавця або в країні походження товару, звичайно для даного виду товару [26]. Умови непереборної сили (ФОРС- МАЖОР) є: обставини непереборної сили, які дозволяють переносити строк виконання договору або взагалі звільняють сторони від повного або часткового виконання своїх зобов'язань. У випадку настання обставин, що перешкоджають укладанню договору, їх можна розділити на тривалі й короткочасні. До тривалого ставляться заборони експорту (іноді й імпорту), війна, блокада. До короткочасного ставляться пожежі, повені й інші стихійні лиха. Сторона, для якої створилася неможливість виконання зобов'язань за договором внаслідок форс-мажорних непередбачених обставин, повинна негайно в письмовій формі повідомити іншу сторону, як про настання, так і про припинення дії цих обставин. Як правило, свідчить шляхом видачі довідки про непереборні обставини Торгово-промисловою палатою країни, де такі обставини мають місце. При обставинах непереборної сили строк виконання договору відсувається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти ці обставини або їхні наслідки. Якщо такі обставини будуть тривати довше погодженого в контракті строку, то кожна зі сторін має право відмовитися від подальшого виконання своїх зобов'язань за контрактом, і в цьому випадку жодна із сторін не буде мати право на відшкодування іншою стороною можливих збитків [27]. Структура і зміст контракту носять багато в чому індивідуальний характер і визначаються як специфікою предмета договору, так і ступенем близькості контрагентів. У цілому зовнішньоекономічні контракти звичайно містять наступні основні статті, розташовувані у визначеній послідовності: - преамбула і визначення сторін; - предмет договору; - ціна і загальна сума контракту; - якість; - терміни постачання; - умови платежу; - пакування і маркування товарів; - гарантії; - штрафні санкції і відшкодування збитків; - страхування; - форс-мажорні обставини (обставини нездоланної сили); - арбітражне застереження. Після того як перераховані всі умови контракту, указуються дата і місце здійснення договору, записуються юридичні адреси сторін і імена їхніх представників, а при необхідності і банківські рахунки й адреси обслуговуючих банків. Контракт скріплюється підписами уповноважених представників і печатками. Крім того, кожна сторінка контракту, якщо текст контракту написаний на декількох аркушах, повинна бути підписана представниками сторін у посвідчення того, що сторони згодні з умовами, записаними на цій сторінці, а також для того, щоб виключити можливі зловживання [25]. Контракт вважається виконаним, коли сторони належним чином виконали всі умови, записані в контракті. Під строком поставки товару розуміється момент, коли продавець зобов'язаний передати товар у власність покупцеві або за його дорученням особі, що діє від його імені. Строк поставки в контракті купівлі-продажу може бути встановлений визначенням календарного дня поставки або визначенням періоду, зі спливом якого повинна бути зроблена поставка (місяць, квартал, час місяця або кварталу). Часто в контрактах зустрічається термін - «Негайна поставка». Під негайною розуміється поставка в плині певної кількості днів після укладання договору. Вона визначається торговельними порядками й практикою торгівлі окремими товарами й становить звичайно від 1 до 14 днів. У контракті може бути передбачене право продавця поставити товар достроково. Якщо це право не застережене в контракті, дострокова поставка можлива тільки за згодою покупця.