Зовнішньоекономічний договір (контракт) і порядок його державної реєстрації
Сторінки матеріалу:
- до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією зовнішньоекономічного договору (контракту), застосовано санкції згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» Стаття 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»: За порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:
- накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;
- застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;
- тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.; - існує заборона з боку іноземних держав щодо ввезення на їх митну територію відповідних товарів походженням з України; - вичерпано імпортні квоти (контингенти), установлені іноземними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів походженням з України; - до іноземного контрагента суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України застосовано режим індивідуального ліцензування згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»3; - є офіційна інформація щодо порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності законодавства України [9]. Рішення про відмову у реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією, і повинно містити підстави такої відмови. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією зовнішньоекономічного договору (контракту), оплачує послуги за реєстрацію у розмірах, які визначає Міністерство економіки України. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору (контракту), до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів, що експортуються, у повному обсязі, передбаченому договором (контрактом). Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) достроково втрачає чинність у разі виникнення підстав, передбачених абзацами третім-восьмим пункту 7 Положення про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Див. Положенні про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженому Указом Президента України від 07.11.1994 р. №659/94.. У цьому випадку Міністерство економіки України вносить відповідне подання до Державної митної служби України або Державної податкової адміністрації України. Внесення змін і доповнень до картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) не допускається. Переоформлення картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів) для реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). 3. МОВНО - ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ ЗОВНІШНЬО-ЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ) 3.1 Мовні труднощі укладення зовнішньоекономічних договорів Якісне текстове наповнення будь-якого документа (не тільки зовнішньоекономічного договору) є не тільки ознакою професійності юриста, який працював над його розробкою, але й нагальною потребою, яка дозволяє уникнути спорів у майбутньому, коли вже договір (контракт) буде підписаний і вступить в силу в межах прав та обов'язків, що визначені сторонами. Говорячи ж про зовнішньоекономічний договір, дане питання набирає ще більшої ваги, адже сторони, котрі хочуть укласти зовнішньоекономічний договір (контракт), як правило, є різномовними, або ж ведуть переговори на нерідній для них міжнародній мові спілкування (англійська, німецька, французька). Отже, саме на такому хиткому ґрунті часто виникають мовні та мовно-правничі питання, що почасти не піддаються вирішенню з першого разу навіть досвідченими юристами: Яку мову (мови) вибрати?; Як забезпечити якість перекладу?; Як узгодити вживання правничої термінології?; Як правильно тлумачити багатомовні тексти зовнішньоекономічних договорів (контрактів)?; Як забезпечити автентичність, юридичну силу зовнішньоекономічному договору (контракту) та інші можливі питання, що можуть виникати перед сторонами зовнішньоекономічного договору [19].